ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №399/163/20
провадження №51-2393км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Яновська О.Г.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Шурхно І.С.,
захисник Супрун Л.В.(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Супруна Л.В. на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в кримінальному провадженні за №12020120100000053 стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Онуфріївка Онуфріївського району Кіровоградської області, мешкає у АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування вказаного судового рішення і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свої доводи захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу захисника без участі засудженого ОСОБА_1, хоча останній наполягав на його присутності, внаслідок чого порушив процесуальні права засудженого.
Крім того, зазначає, що винуватість засудженого не доведена, а викладені в обвинувальному акті обставини справи суперечать показанням потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вони надавали в залі судового засідання, тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Водночас стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.186 КК України, а висновки суду про доведеність його вини не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, тому є підстави вийти за межі касаційних вимог та постановити рішення про закриття кримінального провадження.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України засудженому ОСОБА_1 до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2020 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та 2 місяці.
Вирішено долю речових доказів.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Як установлено судами, 12 лютого 2020 року приблизно о 21:30 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували на вул. Гагаріна навпроти будинку № 31, у с. Онуфріївці Кіровоградської області, де між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка. У ході вказаного конфлікту в ОСОБА_1, який помітив у руці ОСОБА_2 мобільний телефон марки "Samsung" моделі "Galaxy J4 Plus", виник умисел, спрямований на відкрите викрадення цього майна. Реалізуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи, що його дії є помітними і зрозумілими для ОСОБА_3 та ОСОБА_2, він умисно вихопив з рук останнього вказаний мобільний телефон. ОСОБА_2 з метою повернення незаконно викраденого у нього мобільного телефону почав чинити ОСОБА_1 фізичний опір, однак останній, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, з метою придушення волі до опору потерпілого умисно завдав йому рукою удар у голову, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді крововиливу, саден та припухлості м`яких тканин обличчя, які згідно з висновком експерта № 25 від 13 лютого 2020 року відносяться до категорії легких.
Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим у потерпілого майном розпорядився на власний розсуд.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор просив залишити вирок без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Щодо меж перегляду
Згідно із ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі, крім іншого, порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.
Оцінка доказів є прерогативою виключно суду першої інстанції, у передбачених законом випадках - і суду апеляційної інстанції.
Отже, суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судами, та не втручається у правильність проведеної оцінки доказів, зібраних у цьому провадженні.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки викладених у касаційній скарзі доводів щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Щодо розгляду апеляційної скарги захисника без участі засудженого ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги захисника про те, що судове провадження здійснено за відсутності засудженого, чим, на його думку, порушено процесуальні права останнього та що є достатньою підставою для скасування ухвали апеляційного суду, є необґрунтованими з огляду на таке.
Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Згідно із ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито; судове рішення ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою; судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою; судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; порушено правила підсудності; у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про апеляційний розгляд, однак заяви про участь у судовому засіданні він не подавав.
Водночас захисник Супрун Л.В. у своїй апеляційній скарзі не порушував питання про обов`язкову участь засудженого в судовому провадженні в апеляційній інстанції, а також не заявляв клопотань про проведення судового слідства.
Із журналу та аудіозапису судового засідання вбачається, що в ході апеляційного розгляду головуючий суддя з`ясовував в учасників провадження про можливість проведення судового засідання за відсутності засудженого ОСОБА_1, який був етапований до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області для участі в судовому засіданні в іншому кримінальному провадженні.
Крім того, головуючий з`ясовував також в учасників судового провадження, чи зрозумілі їм їхні права та обов`язки, чи є клопотання та заяви.
Захисник зазначив про необхідність проведення засідання лише за присутності засудженого ОСОБА_1, однак своєї позиції обґрунтувати не зміг, інших клопотань не заявляв.
Прокурор не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги захисника за відсутності засудженого ОСОБА_1 .
Апеляційний суд, з`ясувавши, що участь засудженого є необов`язковою, здійснив розгляд апеляційної скарги за відсутності засудженого, обґрунтувавши свою позицію тим, що відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України вважає за можливе розглянути зазначену апеляційну скаргу без засудженого ОСОБА_1, із чим погоджується суд касаційної інстанції.