Постанова
Іменем України
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 128/776/17
провадження № 61-7637св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Вінницька районна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 08 січня 2020 року в складі судді Саєнко О. Б. та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року в складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Медвецького С. К., Голоти Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької районної державної адміністрації про усунення перешкод у реалізації прав на оренду землі, права використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Позов обґрунтовано тим, що між сторонами 02 грудня 2011 року укладені дванадцять договорів оренди землі загальною площею 130,9264 га, з яких: 60,3232 га пасовищ, 70,6032 га рілля. Договори оренди земельних ділянок у 2012-2013 роках зареєстровані в установленому порядку, однак використовувати землі за цільовим призначенням позивач не може, оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання щодо передачі орендареві земельних ділянок у визначених межах, надання актів визначення цих меж в натурі (на місцевості). Бездіяльність відповідача порушує права, законні інтереси ОСОБА_1 .
З огляду на викладене позивач, з урахуванням уточнень, просив усунути йому перешкоди в реалізації прав на оренду землі та права використовувати за цільовим призначенням дванадцяти земельних ділянок, які є предметом договорів оренди землі від 02 грудня 2011 року; зобов`язати відповідача у продовж п`яти робочих днів з дати набуття законної сили рішення суду у цивільній справі № 128/776/17 виконати умови пунктів 17, 28.1 та 28.3 дванадцяти договорів оренди землі б/н від 02 грудня 2011 року по кожній з 12-ти земельних ділянок: площею 0,6836 га, кадастровий номер 0524583300:01:003:0025; площею 0,3091 га, кадастровий номер 0524586900:01:003:0026; площею 0,6612 га кадастровий номер 0524586900:01:003:0029; площею 0,7033 га кадастровий номер 0520683300:01:003:0027; площею 29,0234 га кадастровий номер 0520683300:05:001:0059; площею 51,4436 га кадастровий номер 0520683300:01:003:0031; площею 0,5454 га кадастровий номер 0520683300:01:003:0030; площею 0,1825 га кадастровий номер 0520683300:01:003:0028; площею 19,0926 га кадастровий номер 0520683300:05:001:0031; площею 0,7835 га кадастровий номер 0520683300:01:003:0024; площею 5,011 га кадастровий номер 0520683300:01:003:0023; площею 22,4873 га кадастровий номер 0520683300:05:001:0060, які знаходяться на території Якушинецької сільської ради Вінницького району за межами населених пунктів шляхом передачі вказаних земельних ділянок орендарю та підписання актів прийому-передачі земельних ділянок складених з урахуванням фактичних фізичних параметрів земельних ділянок, визначених технічною документацією із землеустрою встановленню меж дванадцяти земельних ділянок, що надані йому в оренду на умовах договорів оренди землі від 02 грудня 2011 року.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 08 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не довів належними доказами того, що відповідач перешкоджає йому реалізувати своє право на оренду дванадцяти земельних ділянок.
Також суд дійшов висновку про те, що укладаючи у 2011 році договори оренди землі цих земельних ділянок, де однією з умов було узгоджено передачу цих ділянок без розроблення проектів їх відведення, підписавши акти прийому-передачі земельних ділянок як додатки до договорів станом на час їх укладення, відповідач фактично виконав свої зобов`язання перед позивачем.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У травні 2020 року ОСОБА_1 електронною поштою подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 08 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Також у касаційній скарзі заявник виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не забезпечили досягнення завдання цивільного судочинства у даній справі та не захистили порушені права позивача;
- не звернули увагу на те, що підписання заявником актів прийому-передачі земельних ділянок у 2011 році не мало і не могло мати жодних юридичних наслідків, оскільки ні орендодавець, а ні орендар на той момент не набули прав передавати і приймати в оренду предмет оренди, тому, що це право у них виникло лише у 2012 році після державної реєстрації кожного із договорів оренди землі;
- не врахували істотні умови договорів оренди землі від 02 грудня 2011 року та не надали належної правової оцінки положенням пункту 44 кожного із дванадцяти договорів оренди землі, що невід`ємними частинами договору є зокрема: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт прийому-передачі об`єкта оренди;
- проігнорували те, що акти прийому-передачі об`єктів оренди не містять дат їх складення;
- помилково вважали, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як розпорядник з 01 січня 2013 року земель сільськогосподарського призначення державної власності у Вінницькій області мало б бути стороною у правовідносинах щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) за договорами оренди землі від 02 грудня 2011 року та передачі об`єкта оренди за вказаними договорами оренди орендарю;
- не врахували, що земельні ділянки, які є предметом договорів оренди, у розумінні статті 791 ЗК України були сформовані ще в 2011 році;
- не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13), від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), від 18 січня 2017 року в справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16), від 07 червня 2017 року в справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив представника Вінницької районної державної адміністрації на касаційну скаргу ОСОБА_1, в яких заявник зазначила про її необґрунтованість та безпідставність доводів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 08 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_2
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 08 січня 2020 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав визначених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано із Вінницького районного суду Вінницької області матеріали справи № 128/776/17; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У липні 2020 року матеріали справи № 128/776/17 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2021 року № 1741/0/226-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 128/776/17 між суддями у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суд від 20 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та матеріали справи № 128/776/17 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області Векліча П. Г. від 25 жовтня 2011 року № 1129 "Про передачу в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту" затверджений проект із землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок загальною площею 135,9805 га, з них: 75,6525 га рілля, 60,3232 га пасовища, 0,0048 га землі Вінницької РЕМ на території Майданської сільської ради (станом на сьогодні це землі Якушинецької об`єднаної територіальної громади) за межами населеного пункту для створення і ведення фермерського господарства.
Земельні ділянки підлягали відведенню та передачі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не наданих у користування чи власність.
02 грудня 2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією в особі голови Векліча П. Г. та ОСОБА_1 укладені дванадцять договорів оренди землі загальною площею 135,9805 га, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520683300:01:003:0023 площею 5,0110 га, 0520683300:01:003:0024 площею 0,7835 га, 0520683300:01:003:0025 площею 0,6836 га, 0520683300:01:003:0026 площею 0,3091 га, 0520683300:01:003:0027 площею 0,7033 га, 0520683300:01:003:0028 площею 0,1824 га, 0520683300:01:003:0029 площею 0,6612 га, 0520683300:01:003:0030 площею 0,5454 га, 0520683300:01:003:0031 площею 51,4436 га пасовищ, що зареєстровані 27 квітня 2012 року; земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520683300:05:001:0059 площею 29,0234 га, 0520683300:05:001:0060 площею 22,4872 га, 0520683300:05:002:0031 площею 19,1933 га ріллі, зареєстрованих відповідно 27 квітня та 26 липня 2012 року, 29 жовтня 2013 року в Управлінні Держкомзему у Вінницькому районі та реєстраційній службі Вінницького районного управління юстиції. Указані договори ідентичні за змістом, але у кожному визначені конкретні площі земельних ділянок, їх цільове призначення та відповідно розмір орендної плати.
У пункті 16 кожного договору передбачена передача в оренду земельних ділянок без розроблення проектів відведення.
Додатками до договорів є акти без зазначення дати їх складання прийому-передачі земельних ділянок, підписані головою Вінницької районної державної адміністрації Веклічем П. Г. та ОСОБА_1, відповідно до яких орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки за відсутності будь-яких недоліків, що могли б перешкоджати їх ефективному використанню.
Сторони договорів, складених актів не мали претензій одна до одної щодо станів переданих в оренду земельних ділянок. Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 03 липня 2008 року № 1235 внесені зміни у розпорядження від 14 серпня 2007 року № 1337 щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки на території Майданівської сільської ради для створення фермерського господарства, де замість цифр "172,3 га" належними визначено "135,9805 га".
Розпорядженням від 10 вересня 2013 року № 375 до договору оренди землі від 02 грудня 2011 року внесені зміни, що стосуються конкретизації розміру земельної ділянки - ріллі, куди ввійшли частини земельних ділянок, розташованих в охоронній зоні дії ЛЕП та належних Вінницькому РЕМ.
З 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів належать органу державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, якими є Держгеокадастр України, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
На звернення Вінницької районної державної адміністрації від 07 квітня 2017 року № 01-19/908 з клопотанням встановити межі відведених та переданих в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 28 квітня 2017 року № 0-2-0.441-5890/2-17 з посиланням на положення Інструкції, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 "Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", роз`яснило, що такі роботи здійснюються на підставі розробленої і затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, проекту землеустрою земельних ділянок. Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) виконується землевпорядною організацією, яка розробляла технічну документацію із землеустрою, або будь-якою іншою, яка відповідає зазначеним в Інструкції вимогам.
Виготовленням проекту землеустрою з метою відведення наданих в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок займалося Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", яке на звернення Вінницької районної державної адміністрації з клопотанням надати проект договору на виконання робіт по встановленню меж вказаних земельних ділянок листом від 28 серпня 2017 року № 9174 з посиланням на норми статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) надало відповідь, що такий договір повинен укладатися за участі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області як органу, уповноваженого розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. При цьому ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вказало, що у нього немає підстав ініціювати перед останнім питання його участі у договорі на виконання робіт по встановленню меж згаданих земельних ділянок. Логічно, що така ініціатива мала б мати місце від однієї із найбільш заінтересованої у цьому особи, чого не сталося.
У подальшому 18 грудня 2017 року ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Вінницька районна державна адміністрація та ОСОБА_1 уклали договір № 9187 по виконанню землевпорядних робіт зі складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж наданих в оренду позивачу земельних ділянок. 04 січня 2018 року ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", ОСОБА_1 за участі представника Якушинецької об`єднаної територіальної громади підписали дванадцять актів ви-значення меж вказаних земельних ділянок. Однак актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01 червня 2018 року № 441-ДК/282/АП/09/01/-18 Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області встановлено, що встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) виконано не у повному обсязі, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання не погоджено із суміжними землевласниками та землекористувачами, через що необхідне проведення додаткових геодезичних робіт. Приписом за реквізитами акта перевірки заступник голови Вінницької районної державної адміністрації Бегус О. М. зобов`язаний був у 30-денний строк усунути порушення вимог земельного законодавства, провести додаткові геодезичні роботи з відновлення межових знаків наданих в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.