Постанова
Іменем України
25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 761/22453/20
провадження № 61-6902св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Шарм-2000",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм-2000", подану адвокатом Дядюрою Наталією Олександрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм-2000" (далі - ТОВ "Шарм-2000") про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що на виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року, яким з ТОВ "Шарм-2000" на його користь стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 1 274 256,78 грн та судовий збір 6 890,00 грн, видано виконавчий лист, який пред`явлений до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби.
19 липня 2019 державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції (далі - ГТУЮ) у м. Києві Колодчук С. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 59597143 про стягнення боргу в розмірі 1 294 926,78 грн.
Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві Борисюка Р. А. від 14 липня 2020 року виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду у повному обсязі.
Вказував, що протягом одного року відповідач не виконував судове рішення від 08 серпня 2016 року, у зв`язку з чим він зазнав майнових втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а відтак має право на відшкодування завданих збитків відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Посилаючись на наведене, просив стягнути з ТОВ "Шарм-2000" на свою користь 78 848,00 грн за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року, з яких 37 550 грн - інфляційні втрати та 41 295,00 грн - 3 % річних.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 11 частини першої статті 257 та частини третьої статті 44 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем вчиняються дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, а саме останнім подано декілька позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, що суд розцінив як зловживання процесуальними правами.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду аргументована тим, що схожими у справах № 761/22453/20 та № 761/22450/20 є лише склад учасників цивільного процесу, а матеріально-правові вимоги та обставини, що обґрунтовують звернення до суду, є різними, тому висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 11 частини першої статті 257 ЦПК України та з підстав зловживання позивачем процесуальними правами (частина третя статті 44 ЦПК України) є помилковим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 квітня 2021 року ТОВ "Шарм -2000" через свого представника - адвоката Дядюру Н. О. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 02 вересня 2020 року у справі № 417/7171/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме судом неповно досліджено докази наявні у матеріалах справи та висновки суду не відповідають обставинам справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи та дійшов помилкових висновків щодо нетотожності позовів у даній справі та справі № 761/22450/20.
Відмінність у періодах стягнення грошових коштів за обома позовами не свідчить про їх нетотожність. Обидва позови мотивовані невиконанням договору безвідсоткової позики віл 14 червня 2012 року, тобто є тотожними, оскільки виникають з невиконання умов одного й того ж договору.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через представника - адвоката Мещанінова А. М. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.
Крім того, посилаючись на статтю 137 ЦПК України, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 22 500,00 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції не надходили
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва справу № 761/22453/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Шарм-2000" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Обставини справи
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що 24 липня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 подав дві позовні заяви до ТОВ "Шарм-2000" про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 761/22453/20 була передана у провадження судді Мальцева Д. О., інша справа № 761/22450/20 - у провадження судді Саадулаєва А. І.
Дійшовши висновку, що про зловживання позивачем процесуальними правами з огляду на те, що ним подано декілька позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, суд першої інстанції залишив позовну заяву ОСОБА_1 у даній справі без розгляду з підстав, визначених пунктом 11 частини першої статті 257 та частини третьої статті 44 ЦПК України.
Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, встановив, що предметом позову (спору) у справі № 761/22450/20 є стягнення з ТОВ "Шарм-2000" інфляційних втрат за невиконання умов договору безвідсоткової позики від 14 червня 2012 року № 1 в розмірі 142 200,00 грн та 3 % річних за період із червня 2017 року до червня 2020 року в розмірі 54 000,00 грн, на загальну суму 196 200,00 грн.
У справі № 761/22453/20 предметом позову є стягненняз ТОВ "Шарм-2000" на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року. Даний позов мотивований тим, що на протягом року відповідач не виконував судове рішення від 08 серпня 2016 року, яке набрало законної сили з моменту постановлення Верховним Судом постанови від 19 червня 2019 року, у зв`язку із чим позивач зазнав майнових втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а відтак просив про відшкодування завданих йому збитків відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Тобто, у справі № 761/22450/20 підставою звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов договору безвідсоткової позики від 14 червня 2012 року, а у справі № 761/22453/20 - невиконання відповідачем рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року.
Виходячи з того, що позовні вимоги у справі № 761/22450/20 не є ідентичними (тотожними) зі справою № 761/22453/20, оскільки спір між сторонами виник із різних підстав, апеляційний суд вважав помилковим висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "Шарм-2000" про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у справі, яка є предметом перегляду, без розгляду на підставі пункту 11 частини першої статті 257 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Так, підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 02 вересня 2020 року у справі № 417/7171/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме судом неповно досліджено докази наявні у матеріалах справи та висновки суду не відповідають обставинам справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.