ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/13134/17
адміністративне провадження № К/9901/24633/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у складі судді Ганечко О.М. у справі №826/13134/17 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Національна кінематика України" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Національна кінематика України" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала суду мотивована пропуском позивачем встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутністю належного обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/13134/17/18 є оскарження рішення суду апеляційної інстанції зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2021 призначено розгляд указаної справи в порядку письмового провадження з 27.10.2021.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Як установлено апеляційним судом, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року було направлено учасникам справи 25 січня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, та, в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 29 квітня 2021 року на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2021 року, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, на що було вказано ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, якою апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
При цьому, судом указано, що скаржником не додано доказів поважності причин пропуску строку апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції та зазначено, що вертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 29 квітня 2021 року, апелянтом надано суду платіжне доручення № 793 від 29 березня 2021 року на суму 34 664,96 грн, яке проведено Державною казначейською службою України 30 березня 2021 року, тому, Головному управлінню ДПС у м. Києві необхідно надати докази, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору 30 березня 2021 року, про що свідчить штамп Державної казначейської служби України на платіжному дорученні № 793, до моменту подачі апеляційної скарги 29 квітня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві не повідомило про існування інших обставини, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Судом апеляційної інстанції установлено, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 29 квітня 2021 року, тобто, з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 20 січня 2021 року, апелянтом так і не було надано жодних доказів, які реально підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Крім цього, апеляційним судом ураховано, що звертаючись вдруге до суду з апеляційною скаргою, апелянтом надано суду платіжне доручення № 793 від 29 березня 2021 року про сплату судового збору. При цьому, доказів які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору, до подачі апеляційної скарги - 29 квітня 2021 року позивачем не надано.
Колегія суддів зауважує, що оскільки сплату позивачем судового збору було здійснено ще під час залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху, при цьому скаржник у встановлений в ухвалі строк не виконав вимоги указаної ухвали та не надав доказів сплати судового збору, що в подальшому і спричинило повернення вказаної апеляційної скарги та пропуск процесуального строку звернення до суду з апеляційною скаргою повторно.
Водночас, статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Крім цього, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права.
Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,