ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 360/1594/20
адміністративне провадження № К/9901/31579/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Шишова О.О.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 (суддя-доповідач Геращенко І.В., судді Блохін А.А., Міронова Г.М.),
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2020 №Ф-865-17 зі сплати єдиного внеску у розмірі 47 741,56 грн.
Обґрунтовуючи позов, ФОП ОСОБА_1 посилалась на те, що вимога є незаконною, оскільки включає в себе суми єдиного внеску попередніх вимог про сплату боргу від 09.08.2017 №Ф-865-17 та від 15.11.2017 №Ф-865-17, які визнані протиправними та скасовані постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №812/1395/17 в частині нарахувань за період після 14.04.2014. Також позивачка зазначала, що відповідно до статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII); статті 6 та пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) вона була звільнена від сплати єдиного внеску, а також від штрафу та пені.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС від 14.02.2020 № Ф-865-17 в частині визначення боргу з єдиного внеску за період з 01.04.2014 по 31.01.2020 в розмірі 37 974,81 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана ФОП ОСОБА_1 вимога від 14.02.2020 №Ф-865-17 про сплату боргу (недоїмки) охоплює період, у якому позивачка звільнялася від виконання обов`язків платника єдиного внеску. Відповідно за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти їй вимогу про сплату боргу. Зазначені обставини стосовно позивачки встановлені у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі № 812/1395/17, що набрала законної сили.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про правомірність спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску за 2013-2019 роки, оскільки на дату прийняття спірної вимоги норма пункту 9-4 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закон № 2464-VІ не діяла.
20.11.2020 ФОП ОСОБА_1 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020.
Верховний Суд ухвалою від 14.12.2020 відкрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Доводи позивачки у касаційній скарзі обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції застосував норму підпункту "у" пункту 83 Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 14.01.2020 №440-ІХ (далі - Закон №440-ІХ), відповідно до якої у розділі VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI виключено пункт 9-4, до правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом №440-ІХ, що порушує принцип юридичної визначеності та гарантії, встановлені статтею 58 Конституції України.
Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивачки, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само).
Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Згідно з пунктами 1 і 12 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
За приписами абзаців першого та другого частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 вказаного Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, частина перша якої передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме: підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична, операція визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 219-VIII пункт 9-3 вважається пунктом 9-4 розділу VIII Закону № 1669-VII.
Пунктом 28 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI, але його положення були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону №2464-VI, а зміни безпосередньо до Закону № 2464-VI щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4 розділу VIII цього Закону внесені не були.
Разом з тим, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI виключено згідно із Законом N 440-IX, який набрав чинності з 13.02.2020.
З огляду на вищевикладене, за