ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/14423/17
адміністративне провадження № К/9901/57551/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 у складі судді Бояринцевої М.А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (суддя-доповідач), Аліменка В.О., Кучми А.Ю. у справі №826/14423/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківське кар`єроуправління" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Приватне акціонерне товариство "Харківське кар`єроуправління" (далі - позивач, ПрАТ "Харківське кар`єроуправління") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач, ДСГНУ), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 17.10.2017 №454.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018, позов задоволено частково.
2.1. Скасовано наказ ДСГНУ від 17.10.2017 №454 "Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 лютого 2007 року №4214".
2.2. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи, що мають значення для вирішення справи:
3.1. На підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08.08.2017 в рамках здійснення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, прокурору Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Касяненку Р.В. надано дозвіл на проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства, що регулює державну політику в сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ДСГНУ під час здійснення ПрАТ "Харківське кар`єроуправління" господарської діяльності в період з 01.01.2011 по день проведення перевірки.
3.2. 04-07.09.2017 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю ДСГНУ на підставі наказу від 28.08.2017 №387 та направлення на перевірку від 31.08.2017 №431-14/06 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) з питань, зазначених в ухвалі слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08.08.2017.
3.3. За наслідками проведеної перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю ДСГНУ складено акт від 07.09.2017 №06-02/20/2017-07/у (19), у якому зазначено про порушення:
1. пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615: у зв`язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме: переоцінкою запасів піску Безлюдівського родовища (Нагор`ївська та Південно-Східна ділянки) відповідно до Протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 №3534 не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами №4214 від 22.02.2007 та не внесені зміни до пункту 2 особливих умов спеціального дозволу ("Виконання умов пункту 3.3 ДКЗ України від 09.11.2010 №2092") на підставі пункту 3.7 Протоколу ДКЗ від 25.02.2016 №3534, відповідно до якого протоколи ДКЗ України від 25.02.2006 №1212 та від 09.11.2010 №2092 втратили чинність у зв`язку з повною кількісною та якісною переоцінкою запасів пісків Безлюдівського родовища.
2. статей 24, 51 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України: робочий проект "Разработка карьера Безлюдовского месторождения строительных песков Нагорьевского участка", ЧП "Ингеоэкострой", г. Харьков 2012 г. не погоджений у встановленому порядку, а саме: відсутнє погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
3. статей 24, 51 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України: робочий проект "Разработка карьера Безлюдовского месторождения строительных песков Нагорьевского участка", (ЧП "Ингеоэкострой", г. Харьков 2012 г.) не відповідає фактичним показникам гірничо-геологічних умов, у зв`язку з повною кількісною та якісною переоцінкою запасів пісків Безлюдівського родовища (Нагор`ївська та Південно-Східна ділянки) відповідно до Протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 №3534.
4. статей 17, 21 Кодексу України про надра, пунктів 12, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59: не переоформлений акт про надання гірничого відводу від 05.05.2008 №1 у зв`язку із збільшенням меж об`єкта надрокористування, визначених спеціальним дозволом на користування надрами №4214 від 22.02.2007 року (площа гірничого відводу - 72 га, площа ділянки відповідно до координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами - 80,7 га).
5. статей 17, 21 Кодексу України про надра, пунктів 12, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59: не переоформлений акт про надання гірничого відводу від 05.05.2008 №1 у зв`язку із зміною назви юридичної особи та із зміною меж та контурів запасів, відповідно до протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 №3534.
6. статей 24, 51 Кодексу України про надра: план розвитку гірничих робіт за 2016 рік не дотримувався в частині об`єму видобутку будівельних пісків, а саме: планом розвитку гірничих робіт по Нагір`ївському кар`єру Безлюдівського родовища будівельних пісків на 2016 рік заплановано видобути 400 тис. куб. м. корисної копалини, а фактично за 2016 рік, відповідно до маркшейдерської документації та форми 5-гр видобуто 493,9 тис. куб. м піску.
7. статей 46, 53 Кодексу України про надра, пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України №58, постанови Кабінету Міністрів України №1099, НПАОН 00.0-5.03-74: акт від 22.12.2016 на списання запасів корисних копалин місцевого значення з обліку гірничовидобувного підприємства ПрАТ "Харківське кар`єроуправління" (в об`ємі по категоріях В-С1 складає 2274,8 тис. куб. м) не погоджено з Харківською обласною радою. Також, акт від 22.12.2016 на списання запасів корисних копалин місцевого значення з обліку гірничовидобувного підприємства надано без підтверджуючих на те матеріалів, а саме:
- пояснювальної записки з обґрунтуванням списання запасів корисних копалин, необхідними техніко-економічними розрахунками та відповідними геолого-маркшейдерськими документами щодо вимірів, опробування та перерахування запасів;
- висновку організації, яка здійснювала розвідку родовища, а також відповідних наукових організацій щодо обґрунтованості та доцільності списання запасів корисних копалин;
- відповідних графічних матеріалів із зазначенням розташування в надрах ділянок родовища корисних копалин, запаси яких списуються.
8. пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України №615, Постанови Кабінету Міністрів України №827: не надано договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункту 8 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №4214 від 22.02.2007 у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
9. статті 45 Кодексу України про надра, Постанови Кабінету Міністрів України №294: не виконуються рекомендації пункту 3.9 протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 №3534, а саме: під час розробки родовища не проводиться моніторинг стану навколишнього природного середовища.
10. статті 24 Кодексу України про надра: не надано умови Держгірпромнагляду та дотримання їх (лист від 13.12.2010 №1/03-7.12/9278).
3.4. 15.09.2017 ПрАТ "Харківське кар`єроуправління" подало заперечення на акт перевірки №06-02/20/2017-07/у (19) від 07.09.2017.
3.5. Приписом від 08.09.2017 №437 зобов`язано ПрАТ "Харківське кар`єроуправління" у строк до 29.09.2017 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю ДСГНУ матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
3.6. Наказом ДСГНУ від 17.10.2017 №454 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №4214 від 22.02.2007 та надано ПрАТ "Харківське кар`єроуправління" 30 календарних днів для усунення порушень.
4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що наказ ДСГНУ №454 від 17.10.2017 "Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4214 від 22.02.2007" є таким, що прийнятий без дотримання принципу "належного урядування" (направлення на перевірку оформлене не належною посадовою особою, вид покарання не відповідає порушенню), "юридичної визначеності" (неодноразові безпідставні відмови у внесенні змін до спеціального дозволу) та "законних очікувань" (перевірку розпочато під час перебування документів позивача на розгляді у відповідача, деякі висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи).
Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:
5. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018. Просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 57 Кодексу України про надра, пункт 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615. Неправильне застосування цих норм права полягає у тому, що підтвердивши наявність зі сторони позивача порушень окремих вимог законодавства про користування надрами, зазначених у приписі, суди зробили помилковий висновок про не обов`язкове зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та про невідповідність призначеного виду покарання встановленому порушенню. Це також є втручанням у дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України щодо виключного права на зупинення дії спеціального дозволу.
Зазначає відповідач і про неправильне застосування судами попередніх інстанцій Положення Про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015. При цьому вказує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної служби геології та надр України №1145-р від 15.11.2011 затверджено перелік відповідних територіальних органів служби. Відповідно до вимог вказаних нормативних актів було видано направлення на проведення перевірки.
Щодо позиції судів попередніх інстанцій про недотримання відповідачем принципів юридичної визначеності та законних очікувань, особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що позивач дійсно декілька разів звертався із заявами про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами. Проте, додані до заяв документи не відповідали вимогам законодавства, що ставало підставою для повернення заяв з додатками. Жодна дія відповідача не оскаржувалась позивачем ні в судовому, ні в адміністративному порядку. Вказане свідчить про порушення самим позивачем вимог статті 24 Кодексу України про надра та не може свідчити про порушення відповідачем принципу юридичної визначеності. Не оскаржено позивачем і припис про порушення вимог законодавства про користування надрами від 29.09.2017 №347-14/06. Крім того, не вчинення зі сторони позивача юридично значимих дій відповідно до вимог законодавства у цьому випадку виключає також порушення зі сторони відповідача принципу законних очікувань.
Також скаржник посилається на недотримання норм процесуального права судами, зокрема, на його переконання резолютивна частина рішення не відповідає мотивувальній.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Просить відмовити у її задоволенні та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суму міста Києва від 14.02.2018 і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018.
6.1. Аргументами в обґрунтування доводів відзиву вказує відповідність висновків судів попередніх інстанцій вимогам норм матеріального права та відсутність порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування судових рішень.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. При розгляді касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08.02.2020, далі - КАС України), відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
9. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення№1174). Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
11. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011року №615 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №615).
12. Відповідно до пункту 25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
13. Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
14. Статтями 60, 61 Кодексу України про надра визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
15. Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування; 4) наявності заборгованості з плати за користування надрами; 5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; 6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом; 7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; 8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування; 9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку.
Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.
Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв`язку із зупиненням дії дозволу.
16. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра. При цьому право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надано органу, який видав спеціальний дозвіл.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем наказом №454 від 17.10.2017 зупинена дія дозволу на користування відповідачем надрами на підставі підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку №615 через порушення вимог статей 18, 19, 24, 46 Кодексу України про надра.
18. Однією з підстав для скасування цього наказу суди попередніх інстанцій зазначили порушення порядку призначення і проведення позапланової перевірки. Зокрема суди встановили, що наказ від 28.08.2017 "Щодо проведення позапланової перевірки" на виконання ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08.08.2017 у справі №635/4332/17 прийнято т.в.о. Голови ДСГНУ. Перевірку наказано провести Департаменту державного геологічного контролю.
19. Також суди встановили, що 31.08.2017 Начальником Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю ДСГНУ Г.В. Овчаровим підписано направлення на проведення перевірки. У направленні визначено перелік посадових осіб, які беруть участь у перевірці: Овчаров Г.В. - начальник Центрального міжрегіонального відділу Департаменту геологічного контролю ДСГНУ; Міщенко Р.В. - головний спеціаліст цього Департаменту і Лугина Г.М. - провідний геолог ДО "Центральна ТІДГК". Строк проведення перевірки вказано з 4 по 15 вересня 2017 року.
20. Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
21. Згідно статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
22. Отже, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України №877-V. При цьому його статтею 7 визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу серед іншого зазначається перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
23. Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що направлення на проведення перевірки мало бути підписане керівником ДСГНУ або його заступником, а не керівником Центрального регіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю ДСГНУ.
24. З огляду на те, що у направленні визначається коло осіб, які мають право здійснювати перевірку, без направлення посадові особи органу державного нагляду не мають права здійснювати перевірку, суд касаційної інстанції вважає, що зазначені порушення порядку призначення перевірки є суттєвими для визначення її результатів. Як наслідок, такі порушення суттєво впливають на законність та обґрунтованість прийнятого за наслідками такої перевірки акту індивідуальної дії з огляду на принципи, визначені статтею 3 Закону України №877-V, зокрема об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
25. Варто також звернути увагу на правову позицію, що неодноразово висловлювалася Верховним Судом України (постанова від 27.01.2015 у справі №21-425а14) і Верховним Судом (постанови від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14), відповідно до якої лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
26. Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права продемонстрував Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі №804/12558/14, де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
27. За такого правового регулювання спірних правовідносин, беручи до уваги наявну практику Верховного Суду України і Верховного Суду та встановлені у цій справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позапланова перевірка ПрАТ "Харківськие кар`єроуправління" проведена ДСГНУ у цьому конкретному випадку незаконно, а саме за відсутності у встановленому порядку виданого направлення на проведення такої перевірки, у зв`язку з чим відсутні й правові наслідки перевірки.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками зазначеної перевірки складено акт перевірки від 07.09.2017, у якому зазначені порушення вимог законодавства про надра. Ці порушення покладені в основу припису відповідача від 08.09.2017 №437-14/06 про їх усунення позивачем у строк до 29.09.2017. За невиконання вимог цього припису відповідачем прийнято оскаржений наказ від 17.10.2017 №454. Тому скасування з цих підстав судами попередніх інстанцій наказу №454 від 17.10.2017, який є наслідком проведеної незаконної перевірки, слід визнати обґрунтованим.
29. Суд касаційної інстанції в цій частині відхиляє доводи касаційної скарги з посиланням на Положення №1174 та розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної служби геології та надр України" від 15.11.2011 №1145-р. При цьому зазначає, що вказаними підзаконними нормативно-правовими актами визначено статус, структуру і повноваження Держгеонадра як центрального органу виконавчої влади. Також утворено міжрегіональні територіальні органи як структурні підрозділи апарату Служби. Проте, Законом України №877-V не передбачено права делегувати повноваження щодо підписання направлення на проведення перевірки іншій особі ніж керівник органу державного нагляду (контролю) (голова державного колегіального органу) або його заступник (член державного колегіального органу). Такими особами у Держгеонадра згідно з пунктами 10, 12 Положення №1174 є Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу та заступники, у тому числі один перший, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. Особа, яка підписала направлення на проведення перевірки від 31.08.2017 - начальник Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю ДСГНУ Г.В. Овчаров, не є ні керівником органу контролю ні його заступником.
30. Відтак, висновки судів попередніх інстанцій у зазначеній частині про задоволення позову є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм Положення Про Державну службу геології та надр України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 та розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної служби геології та надр України" від 15.11.2011 №1145-р є помилковими з огляду на те, що наведені без урахування вимог статті 7 Закону України N877-V.
31. Також у цій справі суди попередніх інстанцій, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, перейшли до аналізу інших обставин, встановлених перевіркою і які стали додатковою підставою до задоволення позову.
32. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося, що за встановлення протиправності дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, які є самостійною підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки, у суду немає підстав для аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.
33. Всупереч приписам частини 5 статті 242 КАС України суди попередніх інстанцій наведених вище висновків Верховного Суду не врахували, та, встановивши таке порушення процедури проведення перевірки, яке нівелює наслідки її проведення, в тому числі прийняті за її результатами акти індивідуального характеру, вдалися до оцінки зазначених у матеріалах перевірки порушень по суті.
34. За таких обставин колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій прийняте правильне по суті рішення щодо задоволення позовних вимог, проте з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржені судові рішення слід змінити в частині мотивів їх прийняття.
35. За правилами статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,