ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 402/555/18
провадження № 51-2575км21
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О.Г.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л.Ю.,
прокурора Варяниці В.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ульяновки Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), жителя цього АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
2. На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування основного призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, покладені на нього відповідно до ст. 76 КК.
3. Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 лютого 2018 року приблизно о 17:00 у своєму службовому кабінеті АДРЕСА_3 заволодів шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_2 у особливо великих розмірах (10 500 грн) за надання потерпілому довідок про вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Благовіщенського району Кіровоградської області, які можливо передати у власність (далі - довідки про вільні земельні ділянки).
4. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2021 року вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2020 року змінено в частині кваліфікації та призначеного покарання. Так, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
5. Цією ж ухвалою апеляційного суду на підставі ст. 49 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 190 КК у зв`язку із закінченням строку давності. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
7. Свої доводи прокурор мотивує тим, що:
- суд апеляційної інстанції всупереч наявним у матеріалах справи доказам, за наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, прийняв помилкове рішення про зміну кваліфікації дій обвинуваченого та звільнення його від призначеного покарання за ч. 1 ст. 190 КК у зв`язку із закінченням строку давності;
- судом апеляційної інстанції не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки суд залишив поза увагою доводи прокурора про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 368 КК;
- під час судового розгляду було грубо порушено права потерпілого ОСОБА_3, зокрема: у судовому засіданні 21 липня 2020 року судом не було з`ясовано причини відсутності потерпілого ОСОБА_3 та не оголошено документів про його належне повідомлення про час і місце слухання справи, на обговорення сторін кримінального провадження не винесено питання про можливість проведення судового засідання за відсутності потерпілого; після поновлення судового слідства та допиту ОСОБА_1 суд обмежив права потерпілого ОСОБА_3 щодо можливості ставити питання ОСОБА_1 та висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому; при відновленні судового слідства судом першої інстанції питання про можливість проведення судового засідання за відсутності потерпілого ОСОБА_3 на обговорення учасників не виносилось, а тому прокурор був позбавлений можливості наполягати на участі потерпілого в судовому засіданні;
- в ухвалі апеляційного суду неправильно вказано дату вироку Ульяновського районного суду Кіровоградської області, а саме зазначено вирок від 10 жовтня 2020 року, хоча цей вирок був винесений та проголошений 01 жовтня 2020 року, що, на думку прокурора, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
8. Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив задовольнити її.
9. Сторона захисту в письмовій заяві повідомила, що судове засіданні може відбуватися без її участі, а також заперечила проти касаційної скарги прокурора. Вказала на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення щодо ОСОБА_1 і просила залишити його без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
10. Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Щодо порушення прав потерпілого
11. Прокурор у касаційній скарзі зазначає, що під час судового розгляду було грубо порушено права потерпілого ОСОБА_3, зокрема: у судовому засіданні 21 липня 2020 року судом не було з`ясовано причини відсутності потерпілого ОСОБА_3 та не оголошено документів про його належне повідомлення про час і місце слухання справи, на обговорення сторін кримінального провадження не винесено питання про можливість проведення судового засідання за відсутності потерпілого; після поновлення судового слідства та допиту ОСОБА_1 суд обмежив права потерпілого ОСОБА_3 щодо можливості ставити питання ОСОБА_1 та висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому; при відновленні судового слідства судом першої інстанції питання про можливість проведення судового засідання за відсутності потерпілого ОСОБА_3 на обговорення учасників не виносилось, а тому прокурор був позбавлений можливості наполягати на участі потерпілого в судовому засіданні.
12. Зазначені доводи прокурора були предметом перевірки апеляційного суду та визнані судом безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження.
13. Вирішуючи питання про їх обґрунтованість, апеляційний суд виходив із того, що потерпілий ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив суд розглядати кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 без його участі, оскільки за станом здоров`я він не має можливості брати участь у наступних судових засіданнях (том 2, а. с. 66). Також апеляційний суд звернув увагу на те, що прокурор не наполягав на обов`язковій участі потерпілого.
14. Крім того, колегія суддів зауважує, що брати участь у судовому провадженні є правом потерпілого згідно з п. 2 ч. 3 ст. 56 КПК, яке також передбачає і право відмовитися від участі в судовому провадженні в будь-якій інстанції.
15. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду та вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог статей 10, 22 КПК, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
Щодо інших порушень
16. Доводи сторони обвинувачення про те, що апеляційним судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки в ухвалі апеляційного суду неправильно вказано дату вироку Ульяновського районного суду Кіровоградської області, а саме зазначено вирок від 10 жовтня 2020 року, хоча цей вирок був винесений та проголошений 01 жовтня 2020 року, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
17. Вказаний прокурором недолік у розумінні кримінального процесуального законодавства є опискою, а не істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
18. Так, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат і строків.
19. Зазначена описка не впливає на суть ухвали апеляційного суду та є очевидною, на що вказують матеріали кримінального провадження.
20. Крім того, відповідно до ст. 379 КПК прокурор, коли помітив вказану описку, мав процесуальну можливість звернутись до суду із заявою про внесення відповідних виправлень в ухвалу апеляційного суду, однак, як убачається з матеріалів кримінального провадження, нею не скористався.