Постанова
Іменем України
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 686/29832/19
провадження № 51-2851км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В,В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Григорчук Н.М.,
в режимі відеоконференції
представників потерпілих Рожика Є.М., Прядуна Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Бондара В.Б. на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019240010003620, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Вербка Мурована Ярмолинецького району Хмельницької області, проживаючого у
АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_2, заявлений в інтересах малолітнього
ОСОБА_3, та цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Ухвалено Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 :
- 1 168, 53 грн щомісячно до досягнення ним вісімнадцяти років в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- 42 067, 08 грн разовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- 16 692 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому смертю матері.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 :
- 1 168, 53 грн щомісячно до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років, в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- 42 067, 08 грн разовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- 16 692 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй смертю матері.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 33 467 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому смертю матері.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 51 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй смертю матері.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Також вказаним вироком вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 01 серпня 2019 року приблизно о 10:00, керуючи автомобілем "Geely MR-7151А", р.н. НОМЕР_1, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який відзначений дорожньою розміткою 1.14.3 "зебра" і дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 "Пішохідний перехід", в межах якого зліва направо по ходу руху автомобіля перетинав проїзну частину невстановлений досудовим розслідуванням пішохід та перед яким у лівій смузі руху зупинився автомобіль "FIAT Panda", р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який надавав перевагу у русі вказаному пішоходу.
Водій ОСОБА_1, в порушення вимог пунктів 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), перед вказаним пішохідним переходом не зменшив швидкість, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, створив небезпеку для інших учасників руху, продовжив рух та під час проїзду пішохідного переходу допустив наїзд передньою частиною автомобіля "Geely MR-7151А", р.н. НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_6, яка перетинала проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу.
Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні Хмельницької обласної лікарні.
Ці наслідки дорожньо-транспортної пригоди перебувають в прямому причинному зв`язку з допущеними ОСОБА_1 порушеннями вимог п.п. 18.1, 18.4 ПДР.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2021 року вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 та цивільного позову ОСОБА_4 пред`явленого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди змінено.
Цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3, та цивільний позов ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Постановлено стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 :
- 56 089, 44 грн одноразовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- 1 558, 04 грн щомісячно до досягнення ним вісімнадцяти років в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері, починаючи з вересня 2022 року;
- 25 038 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому смертю матері.
Постановлено стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 :
- 52 973, 36 грн одноразовим платежем в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- 25 038 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй смертю матері.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, позовних вимог ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовлено.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення цивільного позову
ОСОБА_2, заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_3 і цивільного позову ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своїх вимог представник цивільного відповідача вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно визначено розмір матеріальної та моральної шкоди завданої потерпілим у результаті вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що призвело до безпідставного стягнення грошових коштів з Моторного (транспортного) страхового бюро України в рамках заявлених цивільних позовів.
При цьому зазначає, що апеляційний суд всупереч вимог ст. 404 КПК України, ухвалюючи своє рішення про зміну вироку місцевого суду в частині часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього
ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, цивільного позову ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, взагалі вийшов за межі апеляційних вимог поданої ним скарги шляхом збільшення розміру стягнутих із Моторного (транспортного) страхового бюро України грошових коштів на користь потерпілих, належним чином не вмотивував своє рішення щодо такого вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні. Окрім того, вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Бондара В.Б. представники потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_2 - адвокати Рожик Є.М. та Прядун Р.В. просять залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор та представники потерпілих ОСОБА_4,
ОСОБА_2 - адвокати Рожик Є.М. та Прядун Р.В. заперечували проти задоволення поданої касаційної скарги представника цивільного відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, представників потерпілих, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та покарання, яке призначено останньому в поданій касаційній скарзі не оспорюються і судом касаційної інстанції не перевіряються.
Доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Бондара В.Б. про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні цивільних позовів у даному кримінальному провадження є слушними.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 419 КПК України.
Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційній скарзі та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Проте зазначених вимог закону при перегляді в апеляційному порядку вироку місцевого суду в частині вирішення заявлених цивільних позовівдо МТСБУу даному кримінальному провадженні апеляційним судом дотримано не було з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про стягнення грошових коштів з цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рамках заявлених цивільних позовів, представник цивільного відповідача подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій просив вирок Хмельницького міськрайонного суду від 09 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2, заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_3 і цивільного позову ОСОБА_4 скасувати та в задоволенні цивільних позовів відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначав, крім іншого, про неправильне визначення судом першої інстанції розміру страхового відшкодування, який у вироку вирахувано з середньомісячного заробітку потерпілої, розділеного на кількість утриманців, а саме на трьох дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проте ОСОБА_7, на момент події, не перебував на утриманні померлої потерпілої, однак суд відніс його до утриманців, і відповідно розділив середньомісячний дохід з врахуванням і його частки, незважаючи на те, що матеріали справи не містять відомостей про його непрацездатність. Неправильне визначення кількості утриманців при визначенні розміру шкоди, заподіяної смертю потерпілої, призвело до не вірно визначених розмірів такої виплати утриманцям, як помісячно так і за три роки наперед, що було стягнуто з МТСБУ.
В свою чергу, апеляційний суд погодившись із зазначеними вище доводами скарги представника цивільного відповідача, зокрема про неправильне визначення розмірів виплати утриманцям, як помісячно так і за три роки наперед, що на думку апелянта, було підставою для скасування вироку суду першої інстанції в частині вирішення заявлених цивільних позовів до МТСБУ та було підставою для відмови в задоволенні таких цивільних позовів, з власної ініціативи, за відсутності апеляційних скарг інших учасників кримінального провадження та відсутності їх вимог щодо зміни вироку місцевого суду, як в частині вирішення заявлених ними цивільних позовів, так і щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильності кваліфікації його дій за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та покарання, яке призначено останньому, ухвалив рішення про збільшення грошових сум, які належить стягнути з цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме:
на користь ОСОБА_3 :
- з 42 067, 08 грн до 56 089, 44 грн одноразового платежу в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- з 1 168, 53 грн до 1 558, 04 грн щомісячної виплати до досягнення ним вісімнадцяти років в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері, починаючи з вересня 2022 року;
- з 16 692 грн до 25 038 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому смертю матері;
на користь ОСОБА_4 :
- з 42 067, 08 грн до 52 973, 36 грн одноразового платежу в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю матері;
- з 16 692 грн до 25 038 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому смертю матері.
З урахуванням наведеного, апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги з доповненнями представника цивільного відповідача було порушено вимоги ч. 1 ст. 404 КПК України, оскільки апеляційний суд вийшов за межі поданої апеляційної скарги, з власної ініціативи збільшив розмір грошових сум, які належить стягнути з цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим погіршив становище апелянта, який звернувся із скаргою.
Разом з цим, у результаті перевірки матеріалів кримінального провадження, колегією суддів було встановлено, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги з доповненнями представника цивільного відповідача не навів в ухвалі суті всіх зазначених апелянтом доводів, ретельно їх не перевірив, не надав відповіді на всі викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи і не мотивував належним чином свого рішення.
Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам
ст. ст. 370, 419 КПК України, а наведені вище порушення є істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням доводів апеляційних і касаційних скарг та повноважень судів апеляційної і касаційної інстанцій, за наслідками розгляду скарг, колегія суддів з огляду на те, що в суді апеляційної інстанції вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року переглядався лише за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України, приходить до висновку, що апеляційний суд наділений КПК України повноваженнями виправити допущені судом першої інстанції порушення та вважає достатнім скасувати в цьому кримінальному провадженні лише ухвалу суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, касаційна скарга представника цивільного відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2, заявленого в інтересах малолітнього ОСОБА_3 і цивільного позову ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд