ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1878/20
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду
Васьковського О. В. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Кібенко О. Р., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П. , Ткаченко Н. Г., Уркевича В. Ю.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Грєхова О.А.) від 13.07.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - М.А. Дідиченко, судді: Н.Ф. Калатай, Є.Ю. Пономаренко) від 28.10.2020
у справі
за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 4 381 574 грн. 80 коп.
Учасники справи:
представник позивача - Нікулеску Д.С., адвокат,
представник відповідача - Васійчук Л.Ф., адвокат, Болдін В.В., адвокат.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 10.02.2020 Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 4 381 574 грн 80 коп., що складаються 4 273 920 грн. 00 коп. грошових коштів, 51 953 грн 13 коп. - 3 % річних, 55 701 грн 67 коп. - інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором № 1512000890 від 17.12.2015 транспортування природного газу (далі - Договір) в частині надання послуг замовленої (договірної) потужності у квітні 2017 року вартістю 4 273 920 грн. 00 коп.
1.3. 27.04.2020 Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та стягнення з Відповідача на користь Позивача 4 437 745 грн 11 коп., що складають: 4 273 920 грн 00 коп. - основної заборгованості, 77 876 грн 91 коп. - 3 % річних, 85 948 грн 18 коп. - інфляційних втрат та 10 000 грн вартості послуг адвоката.
1.4. Заява мотивована збільшенням вимог в частині сум 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням нарахування цих сум за період до дати подання цієї заяви про збільшення позовних вимог, що узгоджується з передбаченим пунктом 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України правом Позивача збільшити розмір позовних вимог.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020) задоволено позовні вимоги: стягнено з Відповідача на користь Позивача грошових коштів в сумі 4 273 920 грн 00 коп., 3% річних - в сумі 77 876 грн 91 коп., інфляційних втрат - в сумі 85 948 грн 20 коп. та витрат зі сплати судового збору в сумі 66 566 грн 18 коп.
2.2. Судові рішення мотивовані наявністю підстав для задоволення позовних вимог за правилами Кодексу газотранспортної системи з огляду на ненадання Відповідачем, як оператором газотранспортної системи, Позивачу, як замовнику послуг транспортування, замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року, сплаченої Позивачем за Договором на підставі рахунку на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року, як фінансового забезпечення надання Відповідачем такої послуги Позивачу, тоді як сплачена Позивачем вартість такої послуги підлягає поверненню на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування.
3. Обставини справи
3.1. 17.12.2015 Відповідач (далі - оператор) та Позивач (далі - замовник) уклали Договір, за умовами якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договір вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (пункт 2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:
- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 Договору).
Відповідно до пункту 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі (Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, далі - Кодекс газотранспортної системи), подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості (пункт 3.1 Договору).
Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор зокрема має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.
Згідно з пунктом 4.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Відповідно до пункту 4.2 Договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що вартість послуг розраховується
1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;
2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;
3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (Кодексом газотранспортної системи).
За умовами пункту 8.3 Договору оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1 Договору).
Пунктами 11.2 та 11.3 Договору визначено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
Згідно з пунктом 11.5 Договору оператор і замовник зобов`язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до пункту 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу (Кодексу газотранспортної системи).
Згідно з пунктом 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом (Кодексом газотранспортної системи), в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору)
Пунктом 17.4 Договору узгоджено, що цей Договір може бути розірваний:
- за згодою сторін цього Договору;
- будь-якою стороною в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за тридцять календарних днів, якщо інша сторона не виконує свої зобов`язання за цим Договором;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та Кодексом (Кодексом газотранспортної системи).
Згідно з пунктом 17.5 Договору розірвання цього Договору не звільняє сторони від виконання своїх фінансових зобов`язань за цим Договором.
3.2. 30.12.2016 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти пункти 8.2, 8.4, 9.4, 10.4, 17.1 в новій редакції.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2017, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2016).
3.3. 25.04.2018 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти перший абзац пункт 17.1 Договору в наступній редакції: "Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015".
3.4. 18.07.2019 сторони уклали Угоду про розірвання Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди з 01.03.2019 розірвати Договір.
З 01.03.2019 зобов`язання сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов`язань, що виникли в період дії Договору і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками в цій частині.
3.5. На виконання умов Договору Відповідач направив Позивачу рахунки № 04-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на суму 4 273 920 грн 00 коп. на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року та № 05-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 - на суму 4 416 384 грн 00 коп. на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на травень 2017 року, які Позивач оплатив згідно з дебетовим повідомленням від 25.04.2017 на суму 4 273 920 грн 00 коп. та від 25.04.2017 - на суму 4 416 384 грн 00 коп.
3.6. 31.05.2017 Позивач звернувся до Відповідача із листом вих. № 765-КМ від 31.05.2017, у якому просив повернути кошти, сплачені платіжними дорученнями № 12310 від 25.04.2017 на суму 4 273 920 грн 00 коп. та № 12308 від 25.04.2017 на суму 4 416 384 грн 00 коп.
3.7. Згідно з кредитовим повідомленням банку, а також як зазначив Позивач і не заперечив Відповідач, кошти, сплачені на підставі платіжного доручення № 12308 від 25.04.2017 на суму 4 416 384 грн 00 коп., були повернуті Позивачу 26.04.2018.
3.8. 05.09.2019 Позивач повторно звернувся до Відповідача з листом щодо повернення коштів, який отриманий Відповідачем вх. № 2001 вх-19-10124, у якому зазначив, що кошти за договірну потужність травня 2017 року вже повернуті на поточний рахунок та просив повернути кошти в сумі 4 273 920 грн 00 коп.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 18.12.2020 Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами Відповідача в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій у спірних правовідносинах між оператором газотранспортної системи (яким є Відповідач) із замовником послуг транспортування - газовидобувним підприємством (яким є Позивач) щодо повернення вартості сплаченої замовником замовленої (договірної) потужності, які надаються замовнику за договором транспортування природного газу, неправильно застосували положення пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.03.2017 № 348, статей 173, 174, 175, 179, 180, 181, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 3, 11, 15, 16, 202, 203, 204, 525, 509, 625, 629, 632, 638, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тоді як відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує аргументи скаржника з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на тому, що відсутність доказів надання Відповідачем Позивачу та споживання ним за Договором оплаченої Відповідачу послуги замовленої договірної потужності за квітень 2017 року разом з незаперечуваними Відповідачем обставинами з повернення Відповідачем Позивачу платіжним дорученням № 5225 від 26.08.2018 (на вимогу Позивача) вартості цієї ж неспожитої Позивачем послуги за травень 2017 року, спростовують аргументи Відповідача у спірних правовідносинах, що викладені у касаційній скарзі.
7. Обґрунтування передання справи на розгляд об`єднаної палати
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2021 справу разом із касаційною скаргою Відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 передано на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду на підставі частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в рішенні, раніше ухваленому Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) - у постанові від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19, щодо застосування:
- положень Кодексу газотранспортної системи (зокрема, глави 2 розділу VIII);
- постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, якою затверджений типовий договір транспортування природного газу (зокрема, пункту 8.3 договору);
- статей 11, 629 ЦК України та статті 193 ГК України
у спірних правовідносинах, а саме щодо обов`язку оператора газотранспортної системи повернути замовнику вартість замовленої потужності на вимогу замовника послуг транспортування, якщо умовами договору транспортування природного газу (типовий договір, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) передбачено, що замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
7.2. Мотивами Суду для висновку у цій справі про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів, викладеному у постанові від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19 у подібних правовідносинах - щодо стягнення з Оператора газотранспортної системи на користь Замовника послуг транспортування вартості оплаченої замовником договірної потужності у квітні 2017 року з урахуванням положень глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (Фінансове забезпечення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), стала неузгодженість застосованих Судом згідно з цією постановою окремих положень Кодексу газотранспортної системи з умовами договору транспортування природного газу.
А саме: неузгодженість положень абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (що почав діяти у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.04.2017 № 615), якими визначений порядок повернення фінансового забезпечення (яке за своєю суттю є забезпеченням виконання зобов`язань замовника послуг транспортування) з умовами договору транспортування природного газу щодо порядку розрахунку за договірну потужність, зокрема з обов`язком замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо оплатності послуг за договором транспортування природного газу
8.1. Суди встановили, що спір виник за Договором (транспортування природного газу) щодо вартості оплаченої Позивачем (замовником послуг транспортування) Відповідачу (оператору газотранспортної системи) послуги замовленої (гарантованої) потужності за квітень 2017 року.
8.2. За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
8.3. Згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Частиною 7 цієї статті ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частинами першою, другою статті 193 ГК встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
8.4. Відповідно до статті 901 глави 63 "Послуги. Загальні положення" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
8.5. Поряд з наведеними нормами, що є загальними, які регулюють правовідносини з надання послуг та порядок виконання відповідних зобов`язань, спірні правовідносини між сторонами як суб`єктами ринку природного газу України також регулюються спеціальними нормами, якими регламентовані правовідносини, що виникають стосовно послуг у сфері функціонування газотранспортної системи України.
Так правовідносини за участі всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувних підприємств, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ, що виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, регламентовані Кодексом газотранспортної системи, який:
- розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про трубопровідний транспорт", "Про нафту і газ", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів;
- визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України;
- є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
8.6. Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII цього Кодексу (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу (далі - Типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.
8.7. Отже, правовідносини між замовником та оператором газотранспортної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування газу, у тому числі послуг балансування системи, що є складовими послуги транспортування природного газу, однією із особливостей яких є те, що вони здійснюються виключно на підставі договору транспортування, регламентуються, окрім як загальними положеннями про зобов`язання/договір та їх виконання (пункти 8.2 - 8.3), також спеціальними нормами, що регулюють правовідносини, які виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, зокрема положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору, який, з урахуванням приписів частини четвертої статті 179 ГК України, визначає зміст та умови Договору, укладеного між сторонами у цій справі.
8.8. За приписами Кодексу газотранспортної системи (глава 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII) та відповідно до умов Типового договору (розділ ХІІ) послуги транспортування природного газу надаються за умови надання замовником послуги оператору фінансового забезпечення відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.
При цьому наведене в главі 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII Кодексу газотранспортної системи законодавче регулювання умов фінансового забезпечення послуг транспортування природного газу фінансового забезпечення цих послуг розмежоване в залежності від виду послуги та є відмінним для кожної із послуг у складі послуг транспортування природного газу: послуги доступу до потужності (пункт 2), послуг балансування системи (пункт 3).
Умови, порядок та розмір надання фінансового забезпечення у випадку надання доступу до потужності визначені пунктом 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу та полягали, зокрема у тому, що:
"Розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором.
Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане в таких формах:
1) безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов`язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу;
2) попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.
Надання банківської гарантії, виданої банком, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемного або неплатоспроможного, не є належним фінансовим забезпеченням.
Строк дії фінансового забезпечення повинен закінчуватись не раніше ніж через 1 (один) місяць після завершення періоду, на який було розподілено потужність. У випадку замовлення довгострокових послуг більш ніж на 1 (один) газовий рік строк дії фінансового забезпечення має становити не менше одного року транспортування газу за умови, що таке забезпечення буде поновлене протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів до закінчення його строку дії.
Якщо фінансове забезпечення не буде надано у строк, визначений цим пунктом, оператор газотранспортної системи тимчасово (до внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, а в разі ненадання фінансового забезпечення протягом наступних 14 днів після припинення надання послуг - пропонує потужність іншим замовникам шляхом розміщення офіційного оголошення на своєму веб-сайті.
Розподіл потужності здійснюватиметься у порядку, встановленому цим Кодексом. Здійснюючи такий розподіл потужності, оператор газотранспортної системи анулює розподіл потужності, оформлений для попереднього замовника. Період призупинення надання послуг оплачується замовником у вигляді фіксованих платежів, передбачених договором транспортування природного газу.
У випадку, якщо споживачі замовника послуги транспортування розраховуються з ним через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата замовника за послуги транспортування (у тому числі замовлення розподілу потужності) здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором.
8.9. За змістом цих положень з метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування природного газу щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу, а саме послуги доступу до потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, яке може надаватись у таких формах: або безвідкличної, безумовної банківської гарантії, або попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.
8.10. Відповідно до розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди:
1) річні, де потужність доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну годину протягом газового року;
2) квартальні, де потужність доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну годину протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно);
3) місячні, де потужність доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну годину протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця);
4) за добу наперед, де потужність доступна строком на 1 газовий день, постійним потоком за кожну годину протягом газового дня. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком (Розподіл потужності) до договору транспортування природного газу, який є невід`ємною частиною договору.
8.11. За змістом розділу XІІ Типового договору визначені ним умови надання фінансового забезпечення (аналогічно до яких сторони у справі узгодили умови фінансового забезпечення в розділі ХІІ Договору), а саме: умови, порядок та розмір фінансового забезпечення надання всіх послуг за договором транспортуванням природного газу; відсилають до відповідних положень Кодексу газотранспортної системи (пункт 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу), який, в свою чергу, як зазначено вище (пункти 8.7, 8.8), щодо фінансового забезпечення послуг доступу до потужності наводить дві форми надання цього забезпечення:
- або у формі безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов`язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу (підпункт 1 пункту 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу);
- або у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.
8.12. Враховуючи викладене, а також узгодження сторонами в пункті 8.3 Договору порядку оплати вартості договірної потужності (пункт 3.1 постанови), Суд доходить висновку, що сторони погодили в Договорі умови щодо надання фінансового забезпечення послуг доступу до потужності - у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.
8.13. При цьому, ні положення пункту 2 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, ні положення розділу XII Типового договору (що визначають порядок надання фінансового забезпечення) не передбачають повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності (ні можливості, ні обов`язку, ні порядку).
Зокрема, не передбачено повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності у формі попередньої оплати послуг, якщо така форма фінансового забезпечення була узгоджена умовами договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.
8.14. Суд звертає увагу, що в главу 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу були внесені зміни, які набули чинності з 28.04.2017, однак законодавцем збережено розмежування в регулюванні/умовах надання замовником фінансового забезпечення послуги доступу до потужності (пункт 2) від послуги балансування системи (пункт 3).
8.15. Водночас Позивач у спірних правовідносинах при зверненні до Відповідача із вимогами про стягнення спірної суми як правову підставу цих вимог послався на необхідність застосування порядку повернення фінансового забезпечення, передбаченого положеннями абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції, що діяла з 28.04.2017), який визначає порядок повернення фінансового забезпечення послуги балансування системи (врегулювання добового небалансу), а не послуги доступу до потужності (підпункт 2 пункту 2 глави 2 розділу VIII в редакції Кодексу газотранспортної системи будь-якої редакції), вартість якої вимагає повернути Позивач у спірних правовідносинах.
При цьому Суд наголошує, що порядок надання замовником (послуг транспортування природного газу) фінансового забезпечення та його повернення, як у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.04.2017 № 615), так і у чинній редакції (абзац тридцять перший пункту 3 глави 2 розділу VIII в редакції Кодексу газотранспортної системи із змінами, внесеними згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.08.2020 № 1611), зберігає наведене (пункти 8.8, 8.14) розмежування (із встановленням відмінностей) в умовах надання замовником фінансового забезпечення послуги доступу до потужності (розподілення потужності) (пункт 2) від надання фінансового забезпечення послуги балансування системи (врегулювання добового небалансу) (пункт 3).
8.16. У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку про безпідставність посилання Позивача при зверненні із вимогами у спірних правовідносинах на положення абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції, що діяла з 28.04.2017), які регулюють питання фінансового забезпечення іншої послуги - балансування системи (врегулювання добового небалансу), ніж тієї, вартість фінансового забезпечення якої є предметом спору у цій справі - послуги доступу до потужності.
Крім цього, Відповідач у своїх запереченнях проти вимоги Позивача, протиставляючи наведеній нормі (абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції, що діяла з 28.04.2017) умови пункту 8.3 Договору (пункт 3.1), також не врахував, що наведені положення Кодексу газотранспортної системи та умови Договору регулюють різні послуги.
У зв`язку із цим Суд доходить висновку про відсутність неузгодженості положень абзацу 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи з умовами договору транспортування природного газу (пункт 8.3 Договору).
8.17. Водночас, виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, а суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини, та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постановах від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, та у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18 тощо.
8.18. А тому, не зважаючи на висновки в пунктах 8.15, 8.16, Суд, керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони"), самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин, у зв`язку із чим зазначає про таке.
8.19. За змістом норми статті 903 ЦК України, положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII цього Кодексу, положень Типового договору, а також враховуючи умови пункту 3.2 Договору (пункт 3.1 постанови), послуги транспортування природного газу надаються на умовах їх оплатності, що визначаються відповідними нормами та умовами Договору.
При цьому, за змістом наведених положень, умов Типового договору та умов Договору правила та вимоги щодо оплатності послуг транспортування природного газу застосовуються у разі надання відповідних послуг. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг (оператор) позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг (замовника).
З цим висновком щодо застосування норм права також узгоджується і визначений в пункті 8.3 Договору порядок розрахунку замовника послуг за замовлену потужність, зокрема з обов`язком замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
8.20. Особливість визначеного Договором порядку надання послуги замовленої (гарантованої) потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (пункт 2.3 Договору) полягає в особливості фіксування факту її передачі (у відповідному обсязі), що здійснюється шляхом підписання сторонами додатку № 1, який за умовами Договору є необхідним і достатнім доказом надання оператором замовнику вказаної послуги в узгодженому обсязі у відповідному газовому періоді (пункт 2.4 Договору), і не вимагає за умовами Договору додаткового оформлення передачі вказаної послуги, зокрема і шляхом оформлення акту наданих послуг замовленої потужності у відповідному газовому періоді за правилами пункту 11.1 Договору (пункт 3.1 постанови), як помилково вважає Позивач (пункт 6.1).
Отже, особливість вказаної послуги у правовідносинах з транспортування природного газу полягає в тому, що її надання оператором і отримання замовником (у вигляді доступу до використання) відбувається в один і той же момент - в момент вчинення правочину щодо узгодження сторонами обсягу цієї послуги на відповідний газовий період шляхом підписання додатку № 1 до Договору з визначеними сторонами обсягами гарантованої (замовленої) місячної потужності у відповідному газовому періоді (пункти 2.3, 2.4 Договору), що і засвідчує як факт надання цієї послуги оператором, так і факт її отримання замовником, а відповідно, обумовлює виникнення у замовника (Позивача) обов`язку, передбаченого в пункті 8.3 Договору, оплатити цю послугу на умовах та за правилами цього пункту Договору.
8.21. Між тим, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди наведеного не врахували, надавши неправильну кваліфікацію встановленим у цій справі обставинам, а саме:
- умовам Договору в пункті 2.4, на виконання якого сторони 29.03.2017 підписали додаток № 1 до Договору з визначеними сторонами обсягами гарантованої (замовленої) місячної потужності на квітень 2017 (пункт 3.1 цієї постанови);
- а також фактам оплати Позивачем цієї послуги за квітень 2017 року в тому ж газовому місяці (25.04.2017, пункт 3.5 цієї постанови), хоча і здійсненої на порушення визначеного Договором порядку (пункт 8.3) - не на умовах попередньої оплати, однак без висування Позивачем при цьому Відповідачу претензій щодо перешкоджання ним в отриманні Позивачем у квітні 2017 року послуги замовленої (гарантованої) потужності;
що сукупно вказують на прийняття/отримання Позивачем від Відповідача наданої ним за Договором у квітні 2017 року послуги замовленої (гарантованої) потужності.
Отже, суди попередніх інстанцій, надавши вказаним обставинам неправильну кваліфікацію, дійшли помилкового висновку про ненадання Відповідачем Позивачу послуг замовленої (гарантованої) потужності за Договором у квітні 2017 року на спірну суму та висновку про відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах умов пункту 8.3 Договору, а саме щодо обов`язку замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність, а відповідно дійшли помилкового висновку про безпідставно утримувану Відповідачем спірну суму коштів, перераховану за Договором (що розірваний), що підлягає поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.
8.22. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини, а саме:
- узгодження сторонами в укладеному Договорі переліку послуг, які можуть бути надані Замовнику, зокрема послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/ з газотранспортної системи, з узгодженням замовленої величини розподілу потужності додатком до договору транспортування природного газу, що також узгоджується з приписами пункту 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1);
- узгодження сторонами в пункті 8.3 Договору умови щодо сплати замовником оператору вартості замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність (пункт 3.1 цієї постанови);
- здійснення Позивачем оплати вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року на виконання Договору (згідно з дебетовим повідомленням від 25.04.2017 на суму 4 273 920 грн 00 коп. за виставленими Відповідачем Позивачу рахунками № 04-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на суму 4 273 920 грн 00 коп., пункт 3.5 цієї постанови);
Суд дійшов висновку, що здійснена Позивачем оплата вартості замовленої ним потужності на 1 газовий місяць на виконання зобов`язання, як замовника послуг договірної потужності, відповідно до приписів пункту 8.3 Договору (транспортування природного газу) сплачується Відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Отже сплачена Позивачем Відповідачу вартість наданої ним за Договором послуги замовленої (гарантованої) потужності за квітень 2017 не підлягає поверненню, виходячи з умов пункту 8.3 Договору, які підлягають врахуванню у спірних правовідносинах як обов`язкові до виконання сторонами Договору.
8.23. Таким чином відсутні підстави для задоволення вимоги Позивача до Відповідача щодо повернення та стягнення вартості наданої Відповідачем, як оператором газотранспортної системи, Позивачу, як замовнику послуг транспортування, послуги замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року, сплаченої Позивачем за Договором, а протилежні висновки судів в оскаржуваних рішеннях зроблені з неправильним застосуванням положень цивільного законодавства щодо обов`язковості для сторін спірних правовідносин умов Договору, що мають виконуватися належним чином.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення основної вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача спірної суми вартості замовленої потужності за квітень 2017 року, не підлягають задоволенню також похідні вимоги Позивача - щодо стягнення спірних сум 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основної вимоги за правилами частини другої статті 625 ЦК України.
8.24. Згідно з пунктом 3 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
8.25. Враховуючи викладене, положення пункту 3 частини першої статті 308, статті 311 ГПК України, обґрунтованість заявлених Відповідачем підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 цього кодексу, дійшовши висновків про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.