ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 480/577/19
адміністративне провадження № К/9901/33150/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 (головуючий суддя: Павлічек В.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 (головуючий суддя: Калиновський В.А., судді: Мінаєва О.М., Кононенко З.О.) у справі №480/577/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянецький машинобудівний завод" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУПФУ в Сумській області або відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянецький машинобудівний завод" (далі - ТОВ "Тростянецький машинобудівний завод"), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування належних заходів по визначенню, призначенню, нарахуванню та виплаті розміру пенсійного забезпечення на пільгових умовах ОСОБА_1 для зарахування до трудового стажу на пільгових умовах фактичного працевлаштування та виконання робіт за час здійснення трудової діяльності старшим майстром ливарної ділянки на гарячої дільниці роботи у ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" в умовах ливарного виробництва за період з 02.10.1995 по день звільнення 19.08.2001, наступного прийняття на роботу 01.08.2005 виконуючим обов`язки начальника ливарної дільниці по 05.09.2005 та виконання при цьому також робіт по місцю працевлаштування в умовах ливарного виробництва старшим майстром ливарної дільниці з важкими та шкідливими умовами праці;
зобов`язати відповідача застосувати належні заходи по визначенню, призначенню, нарахуванню та виплаті позивачу розміру пенсійного забезпечення на пільгових умовах для зарахування до трудового стажу на пільгових умовах з урахуванням фактичного працевлаштування та виконання робіт за час здійснення трудової діяльності старшим майстром ливарної ділянки на гарячій дільниці роботи у ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" в умовах ливарного виробництва за період з 02.10.1995 по день звільнення 19.08.2001, наступного прийняття на роботу 01.08.2005 виконуючим обов`язки начальника ливарної дільниці по 05.09.2005 та виконання при цьому також робіт по місцю працевлаштування в умовах ливарного виробництва старшим майстром ливарної дільниці з важкими та шкідливими умовами праці, в тому числі на підставі показань не менше двох свідків, які знають позивача по спільній з ним роботі на одному підприємстві і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу позивача.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Одночасно у прохальній частині касаційної скарги позивач просить також скасувати накази по підприємству №59 від 03.10.1995, №40 від 15.10.1999 та №40 від 31.07.2001.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в пенсійному органі з 09.10.2000 та отримує пенсію за віком за Списком №2, призначену зі зменшенням пенсійного віку за Законом України від 05.11.1991 №1788-XІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XІІ).
Згідно із інформацією, зазначеною у розпорядженні пенсійного органу від 06.03.2008 №114311, загальний стаж роботи позивача обчислений по 07.09.2005 становить 40 років 03 місяці 12 днів, пільговий стаж 10 років 1 місяць 15 днів. Судами встановлено, що пенсія обчислена із заробітної плати за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 згідно із довідкою № 357 від 10.10.2000, виданою ВАТ Тростянецький машинобудівний завод (а.с. 244, том 2), та з 01.07.2000 по вересень 2005 року за даними персоніфікованого обліку відомостей (а.с. 31-35, том 3). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії становить 1,53105.
Також судами встановлено, що пенсійна справа не містить будь-яких інших довідок про заробітну плату.
Вважаючи, що пенсія нарахована у заниженому розмірі, без врахування всього періоду трудової діяльності у шкідливих умовах, пов`язаних з ливарним виробництвом та заробітної плати, яка мала бути виплачена, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що весь час працював у шкідливих умовах ливарного виробництва з технологічними процесами виготовлення виливків, що полягає в заповненні ливарної форми розплавленим матеріалом (ливарним металом) і подальшій обробці отриманих після твердіння виробів. У 2000 році позивач у віці 57 років реалізував право на призначення пенсії, проте, пенсія була призначена без врахування всього періоду трудової діяльності у шкідливих умовах. Зазначає, що через недобросовісні дії керівництва та посадових осіб підприємства, де працював позивач, у трудовій книжці не відображені достовірні відомості про роботу в ливарній дільниці на посаді майстра по формовці чавунного литва, майстра по заливці та старшого майстра ливарної дільниці. Також позивач висловив незгоду із розміром заробітної плати, яку отримував за час роботи в ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод".
Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (первісний позивач, наразі - ГУПФУ в Сумській області) позов не визнало. Зазначило, що пільговий стаж позивача, підтверджений підприємством, за Списком № 1 складає 02 місяці 12 днів, за Списком № 2 - 09 років 11 місяців 03 дні. При цьому розміри пенсії визначалися відповідно до статті 19 Закону №1788-XІІ, а саме: пенсії за віком призначалися в розмірі 55% заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам пенсія збільшувалася на 1% заробітку, але не менш як на 1% мінімального розміру пенсії. Крім того у відзиві зазначено, що пенсійна справа ОСОБА_1 містить всі документи, які були необхідні для призначення та виплати пенсії на пільгових умовах. Додаткових документів для перерахунку пенсії до управління не надходило.
В подальшому позивачем було надано заперечення на відзив, в якому зокрема зазначено, що при оформленні пенсійної справи працівниками підприємства, на якому працював позивач, та працівниками пенсійного фонду не враховано роботу ОСОБА_1 на підприємстві за Списками №№1, 2 по наказам по підприємству за період з 1968 по 1990 рік.
ГУПФУ в Сумській області також скористалося своїм процесуальним правом та подало відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що загальний стаж роботи позивача, обчислений по 07.09.2005, становить 40 років 03 місяці 12 днів, пільговий стаж 10 років 1 місяць 15 днів. Пенсія обчислена із заробітної плати за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 згідно довідки № 357 від 10.10.2000, виданої ВАТ Тростянецький машинобудівний завод, та з 01.07.2000 по вересень 2005 року за даними персоніфікованого обліку відомостей. Інших довідок про заробітну плату пенсійна справа не містить. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії становить 1,53105.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсія розрахована у відповідності до вимог законодавства та матеріалів пенсійної справи. Судами встановлено, що фактично підставою для звернення із цим позовом до суду слугувала незгода позивача із розміром заробітної плати, що отримувалася ним у період роботи в ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", що як наслідок вплинуло на розмір обчисленої пенсії. З цього приводу суди попередніх інстанцій відзначили, що обчислення пенсії може бути здійснене лише виходячи із розміру тієї заробітної плати, яка була фактично сплачена та одержана за роботу, за весь фактично відпрацьований час. Можлива неправильність нарахування та виплати заробітної плати підприємством на якому працювала така особа, та незгода особи із заробітною платою, зазначеної в довідці, не може бути підставою для перерахунку пенсії особи за іншими показниками, ніж ті, що були виплачені. Суди також встановили, що спір про заробітну плату вже вирішувався судом та рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 27.02.2007 у справі №2а-40/2000р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26.04.2007, ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог, зокрема щодо стягнення недорахованої заробітної плати.
Також суди констатували, що позивач за перерахунком пенсії до пенсійного органу на підставі будь-яких інших документів, аніж ті, що знаходяться в матеріалах пенсійної справи та враховані при перерахунку пенсії, не звертався.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Наполягає, що у період з 13.10.1961 по 31.10.2000 працював в ливарній дільниці у важких і шкідливих умовах праці за Списами №1 та №2. Скаржник також стверджує, що у трудовій книжці відсутні усі записи про його трудову діяльність за період з 1968 по 15.10.1998 роки на посадах майстра по формовці чавунного литва, майстра по заливці та старшого майстра ливарної дільниці. Стверджує, що внаслідок недобросовісних дій керівництва та посадових осіб підприємства щодо належного відображення у трудовій книжці відомостей про роботу на посадах, які дають право на призначення пільгової пенсії позивачу недонараховано 5 років 8 місяців 16 днів пільгового стажу.
Також скаржник посилається на неправильне обчислення йому заробітної плати за період роботи в ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", що відповідно призвело до виплати пенсії у меншому розмірі.
Окрім того скаржник також виcловив незгоду із наказами по підприємству щодо його переведення з однієї посади на іншу. Зазначає, що переведення мало місце без його згоди.
Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Надаючи правову оцінку судовим рішенням суду першої та апеляційної інстанцій в контексті критеріїв, наведених у статті 242 КАС України, з врахуванням визначених частиною третьою статті 341 цього Кодексу повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону №1788-XІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із пунктом "б" статті 13 цього (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше як 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (6 років і 3 місяці), пенсії на пільгових умовах, зокрема чоловікам, призначаються зі зменшенням пенсійного віку (60 років) на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно із положенням статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці, від 18.11.2005 №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N 637.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при призначенні пенсії до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 враховано такі періоди., а саме:
- з 13.10.1961 по 24.12.1961 - Список № 1 (обрубник, зайнятий на обробці лиття вручну) з 25.12.1961 по 28.08.1963 - Список №2 (формувальник ручного формування) з 16.07.1968 по 03.01.1969 - Список №2 (майстер дільниці) з 15.10.1990 по 31.07.1994 за Список № 2 (майстер дільниці)
- з 01.08.1994 по 30.09.2000 - за фактично відпрацьований час - Список №2 (майстер дільниці).
Також до пільгового стажу позивачу було враховано періоди роботи з 01.10.2000 по 19.08.2001, та з 01.08.2005 по 05.09.2005.
Інших документів, що місять відомості про трудовий стаж позивача судами попередніх інстанцій у ході розгляду справи не встановлено, а позивачем не надано.
Отже, на підставі зазначених вище обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про правильність нарахування пенсійним органом пільгового стажу для призначення пенсії.
За приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на те, що пенсія призначена з 06.03.2000, позивач не навів об`єктивних підстав, визначених частиною другою статті 353 КАС України, які виникли у 2019 році та свідчать про можливість встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також позивач обґрунтовує свої вимоги незгодою із розміром заробітної плати, яку отримував працюючи в ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод".
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 21-1 2.1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Водночас, суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що обчислення пенсії може бути здійснене лише виходячи із розміру тієї заробітної плати, яка була нарахована та виплачена особі, тобто яка була фактично сплачена та одержана за роботу, за весь фактично відпрацьований час.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсія позивачу обчислена із заробітної плати за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 згідно довідки №357 від 10.10.2000, виданої ВАТ Тростянецький машинобудівний завод (т. 2 а.с. 244), та з 01.07.2000 по вересень 2005 року за даними персоніфікованого обліку відомостей (т. 3 а.с. 31-35). Будь-які інші довідки про заробітну плату пенсійна справа не містить; із заявами про перерахунок пенсії позивач до пенсійного фонду не звертався та ніяких інших довідок про заробітну плату не надавав.
Поміж тим, спір про заробітну плату вже вирішений судом, де рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 27.02.2007 у справі №2а-40/2000р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26.04.2007, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог, зокрема щодо стягнення недорахованої заробітної плати (т. 4 а.с. 115-126).
Отже, доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують правильних висновків судів про відсутність підстав для задоволення позову.
Водночас колегією суддів не приймається до розгляду вимога скаржника, заявлена у прохальній частині касаційної скарги, про скасування наказів по підприємству №59 від 03.10.1995, №40 від 15.10.1999 та №40 від 31.07.2001, оскільки відповідно до частини четвертої статті 341 КАС України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).