ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 823/1281/17
адміністративне провадження № К/9901/1880/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №823/1281/17
за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бундєлєєвої Олександри В`ячеславівни про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Гаврилюка В.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бундєлєвої Олександри В`ячеславівни (далі - відповідач, Уманський міський відділ ДВС ГТУЮ в Черкаській області) з вимогами скасувати постанову №50922056 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 17918,82 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було передано стягувачеві автомобіль, на який звернуто стягнення, а тому й підстав для стягнення з боржника виконавчого збору не було.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 25 січня 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис №239, яким пропонувалося звернути стягнення на транспортний засіб "TOYOTA COROLA", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 для задоволення вимог ЗАТ "ОТП Банк" (ТОВ "ОТП Факторинг Україна") за договором застави від 25 грудня 2007 року.
4. 10 лютого 2012 року було відкрито виконавче провадження на підставі вказаного виконавчого напису, а 18 грудня 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві у зв`язку з неможливістю розшукати транспортний засіб, на який звернуто стягнення.
5. 20 квітня 2016 року вказаний виконавчий напис вдруге надійшов до органу примусового виконання рішень.
6. Постановою державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області від 22 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження №50922056, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження №52970755.
7. 14 липня 2017 року від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшла заява про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням боржником грошового зобов`язання за виконавчим написом від 25 січня 2021 року №239 шляхом зарахування відповідних коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
8. Постановою державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області від 14 липня 2017 року виконавче провадження №50922056 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
9. Постановою державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області від 14 липня 2017 року №50922056 вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 17918,82 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області від 14 липня 2017 про стягнення виконавчого збору ВП № 50922056.
11. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконавчий збір стягується в розмірі 10 процентів від фактично стягнутої суми за умови, що стягнення відбулося в межах виконавчого провадження.
12. Урахувавши факт самостійної сплати позивачем боргу в сумі 179188,21 грн на рахунок ТОВ "ОПТ Факторинг Україна", суди попередніх інстанцій вважали, що правових підстав для стягнення виконавчого збору не було.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що виконання боржником грошового зобов`язання не було пов`язане з виконавчими діями, що були вчинені у виконавчому провадженні, є безпідставним, адже він ґрунтується виключно на тій обставині, що грошові кошти боржником сплачувалися безпосередньо на рахунки стягувача.
15. Відповідач доводить, що погашення заборгованості в обхід депозитних рахунків органу примусового виконання рішень не може бути вирішальною обставиною для вирішення того, чи було виконавче провадження дієвим.
16. Відповідач зазначає, що в межах виконавчого провадження ним було описано майно боржника та накладено на нього арешт, що і спонукало позивача розрахуватися зі стягувачем, проте суди попередніх інстанцій ці обставини проігнорували, зосередившись виключно на тому, що погашення заборгованості відбулося на рахунки стягувача.
17. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що суди попередніх інстанції повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішення немає.
18. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 14 січня 2019 року та була передана на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
19. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 24 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
22. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
23. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
27. Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
28. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
29. Згідно з частиною другою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
30. Частиною шостою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
31. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
32. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
33. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
34. Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.