ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1377/17
адміністративне провадження № К/9901/1360/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 (суддя Чернявська Т.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (колегія у складі суддів Гайдара А.В., Василенка Л.А., Ястребової Л.В.)
у справі №812/1377/17
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
до Луганської обласної клінічної лікарні
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
I. РУХ СПРАВИ
1. 28 вересня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі за текстом - позивач) до Луганської обласної клінічної лікарні (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 в сумі 4969,57 грн.
2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Луганська обласна клінічна лікарня зареєстрована юридичною особою та знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.09.2017.
5. Органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням відповідача є управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
6. У вересні 2017 року органи Пенсійного фонду України сплачували та доставляли пенсіонерам, які працювали у відповідача, пільгові пенсії за списком № 2, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
7. У Луганської обласної клінічної лікарні за вказаними розрахунками за вересень 2017 року виникли зобов`язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 4969,57 грн, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.
8. Відповідно до платіжного доручення від 18.09.2017 № 244 Луганська обласна клінічна лікарня перерахувала на користь позивача в рахунок відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 за вересень 2017 року 4969,57 грн.
9. Перерахування коштів в рахунок відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 також підтверджується випискою по рахунку. Так, за вересень 2017 року відповідачем сплачено існуючу заборгованість в сумі 4969,57 грн (виписка по рахунку за 19.09.2017).
10. Згідно інформації, зазначеної у картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 Луганської обласної клінічної лікарні за період з 01.09.2017 по 05.10.2017 позивачем зараховані сплачені відповідачем кошти у вересні 2017 року в сумі 4969,57 грн
11. Позивач зарахував зазначені кошти як заборгованість за минулий період, а тому, вважаючи, що у підприємства виник борг за вересень 2017 року, звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди, на момент вирішення справи по суті вимог, у позивача не було підстав для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.09.2017 по 31.09.2017, оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.
13. Сплачені відповідачем у зазначений період кошти на відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, не можуть бути зараховані Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в погашення заборгованості, що виникла раніше. Право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, і в межах спірних правовідносин, органи пенсійного фонду не наділені правом чи обов`язком змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо призначення платежу визначено платником.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивач у касаційній скарзі зазначає про правомірність зміни призначення платежу з огляду на положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), відповідно до якої у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
16. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
17. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
18. Частинами 2 та 3 ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
19. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI).
20. Згідно з п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
21. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
22. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. Відповідно до п. 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
24. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).
25. Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
26. За правилами п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації.
27. Зміст наведених норм законів № 1788-ХІІ, 2464-VI, 1058-IV та Інструкції свідчить про те, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано позивачу лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
28. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 02 червня 2015 року у справі № 21-166а15 та від 21 вересня 2015 року у справі № 823/597/15, а також Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 812/1347/17 та від 06 березня 2018 року у справі №812/1112/17.
29. Відтак, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність в Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області підстав для зарахування коштів, сплачених відповідачем на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за конкретний період, на інші платежі є правильним.
30. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав задоволення позову.
31. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -