ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 127/8787/17
адміністративне провадження № К/9901/1332/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
на постанову Вінницького міського суду Вінницькогї області від 22.08.2017 (головуючий суддя Бойко В.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Курка О.П., Совгири Д.І.)
у справі № 127/8787/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинення дій.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулас до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 24.10.2016 та скасувати відповідне рішення;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити призначення та забезпечити виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 на підставі заяви, поданої 29 вересня 2016 року.
2. Постановою Вінницького міського суду Вінницькогї області від 22.08.2017,залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, позов задоволено повністю.
3. У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 липня 2016 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком як державному службовцю з 20-тирічним стажем та з інвалідністю.
5. Листом від 22 лютого 2017 року відповідач повідомив про відмову в призначенні позивачу пенсії як особі, що має не менше 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій державної служби.
6. В листі зазначив, що до заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця було надано лист Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації від 28.07.2016 за №27-О-1409-1 про розмір заробітної плати начальника відділу у складі самостійного управління, де зазначено суми посадового окладу (4308 грн) доплати за ранг (500 грн.), сума надбавки за вислугу років не вказані.
Відповідач зазначив, що позивачем не надано довідку про заробітну плату, видану органом, де працювала позивача. Оскільки такий орган ліквідованого, то пунктом 6 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1, передбачено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка про заробітну плату видається в порядку, встановленому Міністерством соціальної політики України за погодженням Національною державною службою.
На даний час відсутній нормативний документ, який визначає порядок видачі вказаних довідок у разі ліквідації державного органу або відсутності відповідних посад державної служби, а тому не вбачається за можливе визначити розмір заробітної плати позивача.
7. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернулась до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розгляді заяви ОСОБА_1 відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості визначити розмір пенсії, на яку позивач має право, згідно наданих документів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених в основу рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії на пенсію та перелічених в п. 6 цього судового рішення.
10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
12. Згідно з статтею 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.
13. Статтею 90 Закону України "Про державну службу" №889 передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пунктами 10 та 12 Прикінцевих положень Закону залишено право на призначення пенсій за нормами статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 особам, які до 01.05.2016 року набули певну кількість стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723. Зокрема, таким правом користуються державні службовці, які станом на 01.05.2016 року не займають посади державної службові, але набули не менше 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та особи, які набули не менше 10 років такого стажу та станом на 01.05.2016 року займають посади державних службовців.
14. Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" №889 визначається довідками про заробітну плату, форми яких затверджені постановами правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 №5-1 та від 04.09.2013 №15-1 і які видаються особі установою за останнім місцем роботи. Пунктом 6 вказаної постанови передбачено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі, відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається в порядку встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.3
15. Судами встановлено, що матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 містять докази достатнього стажу позивача для призначення їй пенсії на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, відомості про останню займану посаду ОСОБА_1, а також відомості про основні види грошової винагороди.
16. Також у листі Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 28 липня 2016 року за № 27-Щ-1409-1 вказано розмір посадового окладу та доплати за ранг начальника відділу в складі самостійного управління - посади, рівнозначній тій, з якої звільнялась позивач
17. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відсутність в цьому випадку саме довідки про заробітну плату за останньої займаною посадою, за наявності об`єктивної можливості визначити розмір пенсії, на яку позивач має право, не може бути підставою для відмови у задоволенні її заяви про призначення пенсії за віком як державному службовцю.
18. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
19. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
20. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -