ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 761/2101/21
провадження № 51-2703км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Атаманчука А.М.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисника Збіглея І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Збіглея І.В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Збіглея І.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2021 року та повернуто його апеляційну скаргу.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката Збіглея І.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 23 квітня 2020 року у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (далі - КК), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017010000000074 від 30 травня 2017 року, про яке 11 листопада 2020 року було повідомлено ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №220200000000089 від 27 квітня 2020 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 26 квітня 2021 року повернув апеляційну скаргу захисника Збіглея І.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2021 року як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, і суд за клопотанням захисника не знайшов підстав для поновлення такого строку.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі,
та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Збіглей І.В. посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що:
- повний текст рішення слідчого судді він отримав лише 16 лютого 2021 року, його мотивувальна частина до того часу була йому невідома, відповідно невідомими були мотиви, з яких виходив слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні скарги, а тому подання апеляційної скарги з дотриманням вимог ст. 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) було об`єктивно неможливим;
- в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції його позиція не знайшла свого відображення (не вказана судом), однак аудіозапис судового засідання чітко свідчить про те, що він просив поновити процесуальний строк саме з підстав необізнаності з повним текстом судового рішення, відповідно неможливістю обґрунтувати апеляційну скаргу та апелювати до мотивів і доводів слідчого судді, котрі йому були невідомі;
- ухвала суду апеляційної інстанції була постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 24, ч. 1 ст. 117, ст. 276, ст. 396, ст. 370 КПК;
- прохальна частина апеляційної скарги містила вимогу про поновлення процесуального строку, пропущеного через обставини, які були об`єктивно непереборними, що у свою чергу унеможливлювало своєчасне звернення до суду у визначений законом строк;
- суд апеляційної інстанції не взяв до уваги правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 та у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 991/358/20, згідно з якою поважними причинами може бути необізнаність заінтересованих осіб про мотиви прийнятого слідчим суддею рішення, що є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження за відповідним клопотанням у порядку, передбаченому ч. 1 ст.117 КПК;
- суд апеляційної інстанції, посилаючись на зазначене рішення об`єднаної палати при прийнятті процесуального рішення, допустив суперечності та відмовив у поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження, що, на думку захисника, є порушенням норм процесуального права;
- покладання на особу, яка подає апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, обов`язку подавати "скорочену", "попередню" апеляційну скаргу без обґрунтування незаконності чи необґрунтованості судового рішення або доводити поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, обумовлених процесуальними діями того ж таки слідчого судді, є проявом надмірного формалізму;
- проголошення повного тексту ухвали апеляційного суду також відбулось з порушенням закону, оскільки таке проголошення було призначено 29 квітня 2021 року о 10:00, однак не відбулось з причин неявки суддів у судове засідання. Лише у відповідь на заяву захиснику було повідомлено, що повний текст ухвали було долучено до справи 29 квітня 2021 року о 10:54.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор вважав ухвалу суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою й просив залишити її без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді згідно з вимогами частин 2, 3 ст. 395 КПК подається протягом 5 днів із дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, - у цей же строк із моменту вручення копії судового рішення.
Частиною 3 ст. 395 цього Кодексу встановлено винятки із загального правила щодо початку обчислення строку оскарження ухвал суду, за яким відлік п`ятиденного терміну починається не з дня їхнього оголошення, а з дня отримання заінтересованою особою копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу суду, яку вони оскаржують.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону поважними причинами пропущення процесуального строку слід вважати лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, які унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 4 лютого 2021 року відмовив захиснику підозрюваного ОСОБА_1 - адвокату Збіглею І.В. у задоволенні скарги на повідомлення про підозру від 23 квітня 2020 року у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК.
При цьому захисники підозрюваного ОСОБА_1, у тому числі й Збіглей І.В., були присутні в судовому засіданні під час розгляду зазначеної скарги.
Того ж дня, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК, слідчий суддя склав та оголосив резолютивну частину ухвали. Повний текст рішення було проголошено 9 лютого 2021 року.
Відповідно до матеріалів провадження, на звернення захисника 10 лютого 2021 року про отримання повного тексту ухвали, проголошеного 9 лютого 2021 року, повний текст ухвали йому наданий не був (т. 2, а.п. 74).
У матеріалах провадження міститься супровідний лист від 11 лютого 2021 року про направлення захиснику Збіглею І.В. копії зазначеного рішення. Проте будь-які відомості про направлення цього листа з копією ухвали захиснику в матеріалах провадження відсутні. Водночас на супровідному листі міститься розписка захисника про отримання ним копії цієї ухвали 16 лютого 2021 року.
Таким чином, зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2021 року захисник Збіглей І.В. отримав 16 лютого 2021 року, а 18 лютого 2021 року подав апеляційну скаргу. У скарзі, окрім іншого, захисник просив про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст рішення він отримав 16 лютого 2021 року, що, на його переконання, свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду.
Київський апеляційний суд, керуючись положеннями статей 395, 399 цього Кодексу, ухвалою від 26 квітня 2021 року відмовив захиснику в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 4 лютого 2021 року, зазначивши, що посилання апелянта на те, що апеляційна скарга подана після отримання повного тексту ухвали слідчого судді, не може бути визнано судом апеляційної інстанції безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а інших фактичних даних, які вказують на поважність причин пропущення строків, передбачених ст. 395 КПК, адвокатом не надано.
Проте, на думку Суду, таке рішення суду апеляційної інстанції є передчасним.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК в апеляційній скарзі особа, яка її подає, має вказати про свої вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання захисника про поновлення строку, належним чином не перевірив та не проаналізував доводів захисника стосовно того, що 4 лютого 2021 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали місцевого суду, а тому відсутність повного тексту перешкодила останньому подати апеляційну скаргу з належним обґрунтуванням, відповідно до вимог КПК.
Судом апеляційної інстанції не враховано в повному обсязі висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, згідно з яким у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
З урахуванням наведеного Суд вважає, що суд апеляційної інстанції формально зазначив, що захисник не навів достатніх підстав, які перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу, та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.
Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 117 КПК), яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення (ст. 412 КПК), що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене та ухвалити обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд