Постанова
Іменем України
25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 522/318/18
провадження № 61-4697св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - головний редактор газети "Дорожній контроль. Одеса" ОСОБА_2,
третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С. у справі за позовом ОСОБА_1 до головного редактора газети "Дорожній контроль. Одеса" ОСОБА_2, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про захист честі, гідності та ділової репутації,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у січні 2018 року звернувся до суду з позовом до головного редактора газети "Дорожній контроль" ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та просив зобов`язати ОСОБА_2 видалити відеозапис та опублікувати спростування недостовірної інформації
Вимоги обґрунтовував тим, що 08 грудня 2017 року він, перебуваючи на посаді інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, виконував обов`язки щодо забезпечення громадського порядку та публічної безпеки на площі Старосінній у місті Одесі, здійснював розгляд справи про адміністративне правопорушення.
У той час до нього звернувся відповідач, який є головним редактором газети "Безпечне місто", за сумісництвом голова громадської організації "Дорожній контроль. Одеса", та висловився стосовно нього (позивача) в брутальній формі з образами та ненормативною лексикою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет, зокрема, на веб-сайті YouTube офіційному каналі видання "Безпечне місто" та громадської організації "Дорожній контроль. Одеса", ОСОБА_2 поширив інформацію під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1".
Зазначений заголовок та зміст їхньої розмови доведено до широкого кола користувачів, станом на момент звернення до суду відео набрало близько 15 000 переглядів, тобто вказана інформація стала доступною для широкого загалу.
Унаслідок таких неправомірних дій була принижена його честь та гідність
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 01 жовтня 2018 року під головуванням судді Загороднюка В. І. позов ОСОБА_1 до головного редактора газети "Безпечне місто" ОСОБА_2 задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_2 видалити відеозапис ІНФОРМАЦІЯ_3 та опублікувати спростування недостовірної інформації.
При задоволенні позову суд виходив із того, що поширена відносно позивача інформація подана у формі фактичних тверджень; відповідач не надав належних доказів правдивості такої інформації, що є підставою для визнання її недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Одеський апеляційний суд постановою від 09 липня 2019 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2018 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 опублікувати спростування недостовірної інформації змінив.
Зобов`язав ОСОБА_2 опублікувати спростування недостовірної інформації щодо сексуальної орієнтації ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами шостою та сьомою статті 277 ЦК України. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо спростування недостовірної інформації відмовив. В іншій частині рішення залишив без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оспорювана інформація принижує честь і гідність позивача. Разом із тим суд апеляційної інстанції визнав доцільним змінити рішення районного суду в частині зобов`язання відповідача опублікувати спростування недостовірної інформації та зобов`язав його опублікувати спростування щодо сексуальної орієнтації позивача.
Верховний Суд постановою від 30 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково, постанову Одеського апеляційного суду від 09 липня 2019 року скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не встановив усіх фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не визначився із характером спірних правовідносин, не перевірив доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_2, зокрема, про те, що він не є головним редактором газети "Безпечне місто", не є автором та особою, яка поширила інформацію, тобто не є належним відповідачем у справі, формально пославшись на те, що такі аргументи не узгоджуються з матеріалами справи та не спростовують доводів та обґрунтувань рішення суду першої інстанції, внаслідок чого зробив передчасний висновок про часткове задоволення позову.
Одеський апеляційний суд постановою від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2018 року скасував. Прийняв постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до головного редактора газети "Безпечне місто. Одеса" ОСОБА_2, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про захист честі, гідності та ділової репутації, відмовив у повному обсязі. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково встановив факт порушення прав позивача посадовою особою - головним редактором газети "Безпечне місто" ОСОБА_2, яким останній не являється, та в резолютивній частині рішення суд безпідставно зобов`язав ОСОБА_2 як фізичну особу видалити відеозапис та опублікувати спростування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року в якій просив оскаржене рішення скасувати, а у справі прийняти нову постанову, якою:
визнати головного редактора та засновника газети "Дорожній контроль.Одеса" ОСОБА_2 належним відповідачем;
зобов`язати головного редактора та засновника газети "Дорожній контроль.Одеса" ОСОБА_2 опублікувати спростування недостовірної інформації щодо сексуальної орієнтації ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами шостою-сьомою статті 277 ЦПК України;
вирішити питання розподілу судових витрат.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі заявник вказує, що постанова суду апеляційної інстанції була прийнята без врахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 761/29315/16-ц (провадження № 61-23368св18) та від 20 лютого 2019 року у справі № 203/3104/15-ц (провадження № 61-13647св18).
Судом апеляційної інстанції не було враховано тієї обставини, що ОСОБА_2 на момент розгляду справи обіймав посаду головного редактора газети "Дорожні контроль.Одеса" та не взято до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18), від 28 лютого 2018 року у справі № 347/1525/14-ц (провадження № 61-5966св18), від 01 лютого 2018 року у справі № 461/6366/15-ц (провадження № 61-221св18) де сказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, яких позивач повинен установити та зазначити у позовній заяві.
Судом апеляційної інстанції було проігноровано, що розповсюджувач недостовірної інформації є особа з ніком "ІНФОРМАЦІЯ_4" на You Tube каналі якої у розділі про канал в описанні є посилання на сайт громадської організації "Дорожній контроль.Одеса", очільником якої є відповідач ОСОБА_2 який і є одноосібним автором оприлюдненого відео.
В ході розгляду справи відповідач особисто підтвердив своє авторство оприлюдненого відеоматеріалу, заявляв, що проводив зйомку відео з власної ініціативи та не виконував жодних редакційних доручень. Згідно з політикою користування сайту You Tube будь-який автор може розміщувати свій інформаційний продукт після підписання "Умов користування" де зазначено, що автор одноосібно несе відповідальність за розміщений контент.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Канікаєв Ю. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів, а оскаржену постанову залишити без змін.
Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов до правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову, адже ОСОБА_2 спірне відео в Інтернеті не розміщував. Жодних доказів розміщення спірного матеріалу головним редактором газети "Безпечне місто" чи керівником громадської організації "Дорожній контроль.Одеса" або фізичною особою ОСОБА_2 нема.
Спірна інформація опублікована користувачем з ніком "ІНФОРМАЦІЯ_4", особа якого при розгляді справи не встановлена.
Під час судового розгляду позивачем не доведено, що саме ОСОБА_2 розмістив спірне відео.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Приморського районного суду м. Одеси.
15 червня 2021 року цивільна справа № 522/318/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 08 грудня 2017 року ОСОБА_1, який обіймав посаду інспектора роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП, забезпечував громадський порядок та публічну безпеку на площі Старосінній у місті Одесі, здійснював розгляд справи про адміністративне правопорушення.
У той час ОСОБА_2, який є головним редактором газети "Безпечне місто", за сумісництвом голова громадської організації "Дорожній контроль. Одеса", проводив зйомку вказаних подій та звернувся до позивача, використавши ненормативну лексику, образи, критику щодо його роботи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті YouTube офіційному каналі видання "Безпечне місто" та ГО "Дорожній контроль. Одеса" за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 поширений відеозапис під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1".
Зазначений заголовок та зміст розмови позивача з відповідачем доведено до широкого кола користувачів - станом на момент звернення до суду відеозапис набрав близько 15 000 переглядів.
Апеляційним судом встановлено, що головним редактором газети "Безпечне місто" являється інша особа - ОСОБА_3, а відповідач у справі ОСОБА_2 є засновником газети "Дорожній контроль. Одеса".
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.