Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 487/647/19
провадження № 61-6460св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2019 року у складі Павлової Ж. П. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у складі колегії суддів Яворської Ж. М., Базовської Т. М., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
25 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - АТ "ДАК "Автомобільні дороги України"), Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Миколаївський облавтодор") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов обгрунтований тим, що згідно з наказом від 07 липня 2017 року № 109-ВК АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП "Миколаївський облавтодор" на умовах контракту від 11 липня 2017 року № 197 строком з 11 липня 2017 року до 11 липня 2019 року за переведенням зі Служби автомобільних доріг у Луганській області.
02 січня 2018 року під час тимчасової непрацездатності його звільнено із вказаної посади на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Описова частина наказу від 02 січня 2018 року № 5-ВК про звільнення не відповідає його резолютивній частині; у наказі не вказано, в чому конкретно полягає порушення контракту, не визначено, коли та яким чином відбулися ці порушення, в чому конкретно полягає неефективне використання та збереження майна підприємства, неповне і несвоєчасне виконання обов`язків керівника.
Відповідач не приймав рішення щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за невиконання умов контракту або за невиконання, несвоєчасне виконання чи неналежне виконання наказів підприємства, догани та стягнення щодо нього також не застосовував.
Зауважень щодо ведення бухгалтерського обліку чи інших порушень фінансово-господарської діяльності ДП "Миколаївський облавтодор" від АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не надходило. Оскільки порушень умов контракту, Статуту не було, то викладена у наказі інформація не відповідає дійсності.
Крім того, ОСОБА_1 почав виконувати обов`язки керівника підприємства у липні 2017 року, а перевірка діяльності здійснювалася за період з 01 січня 2017 року, фактично за період, протягом якого він не обіймав посаду. На той час на підприємстві була заборгованість із виплати заробітної плати працівникам. Причиною, що вплинуло на заборгованість із виплати заробітної плати, є несплачені підприємству кошти за виконані роботи у 2010 році.
У зв`язку з неможливістю отримати та користуватися коштами, за відсутності обігових коштів, підприємство не мало змоги виконувати свої зобов`язання перед бюджетом всіх рівнів із виплати заробітної плати та податків, а також не могло розраховуватися із постачальниками.
У липні 2017 року відбулося погашення заборгованості за квітень-червень 2017 року, у серпні 2017 року - за червень-серпень 2017 року, станом на січень 2018 року заборгованість із заробітної плати погашена на суму786 000,01 грн. Тому, заборгованість виникла не з його вини, отже, немає порушень умов контракту або Статуту.
Не було допущено ним порушень виконання наказу АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 24 лютого 2017 року "Про здійснення закупівель у системі управління закупівлями", оскільки закупки на виконання цього наказу без процедури відкритих торгів здійснювалися у період січень-липень 2017 року, коли він не був директором.
Стосовно невиконання наказу від 01 серпня 2017 року № 157 "Про запровадження системи електронних закупівель" щодо відображення договорів у системі Prozorro, то договори укладені 12 та 13 липня 2017 року, тобто до прийняття цього наказу, а тому відсутнє його порушення чи невиконання.Зазначені договори укладені попереднім керівником підприємства з квітня до травня 2017 року, тобто за період, коли він не обіймав цю посаду.
Позивач зазначав, що допущені ним невиконання статуту і контракту по суті є порушенням умов трудового договору, а тому відповідач повинен відібрати письмові пояснення відповідно до частини першої статті 149 КЗпП України, однак такий дій з його боку вчинено не було.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 02 січня 2018 року № 5-ВК про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Миколаївський облавтодор". Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП "Миколаївський облавтодор" з 02 січня 2018 року. Стягнено з АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 409 800,00 грн, відшкодовано моральну шкоду - 2 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні позову в частині вимог до ДП "Миколаївський облавтодор" відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося з порушенням трудового законодавства та умов контракту, а саме: роботодавець під час звільнення позивача не дотримався процедури накладення дисциплінарного стягнення, визначеної трудовим законодавством, оскільки в наказі не зазначено, в чому саме полягає невиконання умов контракту, коли таке невиконання мало місце; відповідач не надав доказів систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом; звільнення позивача з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відбулося у період його тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням вимог законодавства, відповідач як роботодавець має право на визначення форми та умов договору, у тому числі шляхом укладення контракту.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що керівник ДП "Миколаївський облавтодор" ОСОБА_1 порушив пункти 6.3, 6.6 Статуту ДП "Миколаївський облавтодор", пункти 1, 6.8 частини четвертої пункту 11, підпункту "в", "м", пункт 23 контракту від 11 липня 2017 року № 197, тому наказ про дострокове розірвання контракту з позивачем та його звільнення з займаної посади є законним.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а звільнення позивача з займаної посади в зв`язку з достроковим розірванням контракту не є притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, й на ці правовідносини не поширюються вимоги статті 149 КЗпП України. Тому норма матеріального права, на яку вказав суд першої інстанції, як на підставу поновлення позивача на роботі, на спірні правовідносини не поширюється.
Аргументи позивача про те, що до дисциплінарної відповідальності за будь-яке невиконання умов контракту відповідач його не притягав, до нього не застосовувалися догани та стягнення, не мають правового значення для вирішення питання законності звільнення його з роботи за встановлених обставин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, просив скасувати ці судові рішення та задовольнити позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц, від 18 червня 2018 року у справі № 396/1560/16-ц, а також у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц.
ОСОБА_1 почав виконувати обов`язки керівника підприємства у липні 2017 року, а перевірка діяльності здійснювалася за період з 01 січня 2017 року, фактично за період, протягом якого він не обіймав посаду.
На той час на підприємстві вже була заборгованість із виплати заробітної плати працівникам та зі сплати податків.
У період з 11 липня 2017 року до 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 приймав рішення та вчиняв дії щодо налагодження роботи підприємства й виплати заробітної плати з погашенням податкового боргу, суд апеляційної інстанції залишив такі його доводи без уваги та не дав оцінки наданим на підтвердження цих доводів доказів.
Позивач не допустив порушень виконання наказу ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 24 лютого 2017 року "Про здійснення закупівель у системі управління закупівлями", оскільки закупки на виконання цього наказу без процедури відкритих торгів здійснювалися у період січень-липень 2017 року, коли він не був директором.Приведення договірної роботи підприємства у відповідність із вимогами наведеного наказу не належить до його обов`язків.
Щодо невиконання наказу від 01 серпня 2017 року № 157 "Про запровадження системи електронних закупівель" про відображення договорів у системі Prozorro, то договори укладені 12 та 13 липня 2017 року, тобто до прийняття цього наказу, а тому відсутнє його порушення чи невиконання. Зазначені договори укладені попереднім керівником підприємства з квітня до травня 2017 року, тобто за період, коли він не обіймав цю посаду.
Апеляційний суд дійшов висновку про порушення позивачем умов контракту, обмежившись лише змістом довідки від 26 грудня 2017 року № 3, проте не дослідив інші документи, вказані як підстава його звільнення.
Інформація Управління Служби безпеки України в Миколаївській області про скасування його допуску до державної таємниці на момент звільнення не існувала.
Його звільнено 02 січня 2018 року під час тимчасової втрати ним працездатності, що є порушенням вимог закону.
Відповідач не порушував питання щодо застосування строків звернення ним до суду за вирішенням трудового спору, крім того, він цей строк не пропустив.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зазначає, що перевіркою охоплено питання діяльності ДП "Миколаївський облавтодор" за період з 01 січня 2017 року до 30 листопада 2017 року, тобто за час роботи позивача на посаді директора підприємства, встановлені порушення ним обов`язків щодо внесення достовірних даних у фінансову звітність, своєчасності сплати податків і зборів, своєчасної виплати заробітної плати та єдиного соціального внеску, виконання наказів компанії, надання достовірних відомостей при оформленні допуску до державної таємниці. Надані позивачем довідки на спростування таких обставин є неналежними та недопустимими доказами.
На позивача не поширюється гарантія неможливості звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, оскільки він звільнений не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі статей 40 і 41 КЗпП України, а за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 липня 2017 року ОСОБА_1 згідно з наказом № 109-ВК АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з 11 липня 2017 року призначено на посаду директора ДП "Миколаївський облавтодор" на умовах контракту № 197, на термін з 11 липня 2017 року до 11 липня 2019 року, за переведенням зі Служби автомобільних доріг в Луганській області.
Відповідно до наказу від 02 січня 2018 року № 5-ВК АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" достроково розірвано контракт від 11 липня 2017 року, укладений із ДП "Миколаївський облавтодор" та ОСОБА_1, звільнено його з цієї дати із займаної посади за невиконання умов контракту з підстав, передбачених контрактом (пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України).
Підставою для звільнення позивача з посади стали: протокол засідання правління Компанії від 29 грудня 2017 року, погодження Державного агентства автомобільних доріг України, фінансова звітність ДП "Миколаївський облавтодор", аналітична довідка за результатами перевірки окремих питань діяльності ДП "Миколаївський облавтодор" у 2017 році, доповідна записка головного фахівця з мобілізаційної роботи ОСОБА_2, пункти 6.3.,6.6 Статуту ДП "Миколаївський облавтодор", підпункти 1,6,8 пункту 11, підпункти "в", "г" пункту 22, підпункти "в", "м", "н" пункту 23 контракту від 11 липня 2017 року № 197, укладеного з ДП "Миколаївський облавтодор" ОСОБА_1
ОСОБА_1 з 02 січня 2018 року був тимчасово непрацездатним, що підтверджується листком непрацездатності від 10 січня 2018 року, серія АГФ № 981564, виданого Харківською клінічною лікарнею на залізничному транспорті № 1.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).
Згідно з абзацом шостим частини першої статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).
Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання.У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", прийнятої на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України", засновником компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг; повноваження вищого органу управління покладаються на засновника компанії; у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації компанії; акціонерами компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію компанії (пункти 1.1, 3.1, 3.3 Статуту компанії).
Відповідно до пункту 4.7 Статуту компанія має право утворювати у встановленому законом порядку дочірні підприємства та відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо) як на території України та і за її межами. Дочірні підприємства компанії діють на підставі статутів, затверджених вищим органом компанії.
Згідно з пунктом 3.8 Статуту ДП "Миколаївський облавтодор" за рішенням засновника підприємство може створювати на території України, а також за її межами філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
У пункті 6.1 статуту ДП "Миколаївський облавтодор" зазначено, що управління підприємством здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади засновником (за погодженням з вищим органом засновника) та діє на підставі контракту, що підписується з ним головою правління АТ ДАК "Автомобільні дороги України".
Оскільки засновник ДП "Миколаївський облавтодор" є державним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі, ДП "Миколаївський облавтодор" як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, оскільки діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання, а тому питання про призначення керівника державного підприємствавирішується відповідно до пункту 5 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року №203 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 16, 17 Положення контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством.
При розірванні контракту на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.
Звільнення працівника на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.
Відповідно до пункту 6.3 Статуту ДП "Миколаївський облавтодор" директор несе повну матеріальну відповідальність за стан і діяльність підприємства, дотримання фінансової, договірної та трудової дисципліни відповідно до чинного законодавствам; розпоряджається засобами та майном згідно з чинним законодавством і цим статутом, укладає угоди, договори, контракти (у тому числі трудові), відповідно до порядку встановленого Засновником, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки тощо.
Директор зобов`язаний виконувати законні накази (розпорядження, інструкції тощо) засновника, невиконання яких може бути підставою для розірвання контракту з директором (пункту 6.6 Статуту ДП "Миколаївський облавтодор").
Згідно з пунктами 1,2 розділу 1 контракту від 07 липня 2017 року № 197 керівник зобов`язується безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в господарське відання підприємству майна, а компанія зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.
На підставі контракту виникають трудові відносини між керівником дочірнього підприємства та компанією. Терміном "сторони" в цьому контракті визначаються компанія та керівник.
Керівник підзвітний компанії у межах, встановлених законодавством, статутом дочірнього підприємства та цим контрактом (пункт 5 розділу 1 контракту).
Керівник здійснює поточне(оперативне) керівництво дочірнім підприємством, організує його виконавчо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує безпеку руху на автомобільних дорогах, об`єктах будівництва і ремонту, в охороні праці, виконання завдань дочірнього підприємства, передбачених законодавством, статутом дочірнього підприємства та цим контрактом. Керівник забезпечує складання в установленому порядку річного фінансового плану підприємства та подає його на затвердження компанії з якою укладений цей контракт. Керівник подає в установленому порядку компанії, з якою укладений цей контракт, квартальну та річну фінансову звітність підприємства (пункт 6 розділу 2 контракту).
Згідно з пунктом 8 контракту затверджено обов`язки керівника, зокрема: керівник зобов`язується своєчасно в повному обсязі і належним чином виконувати накази і доручення компанії та/або Укравтодору як вищого органу управління компанії, а також забезпечувати ефективне використання коштів підприємства; керівник зобов`язаний дотримуватись положень чинного законодавства України та забезпечити високий рівень виконавської дисципліни, у тому числі щодо виконання наказів і доручень компанії та/або Укравтодору, надання повної та достовірної інформації щодо здійсненої фінансово-господарської діяльності підприємства та кадрових рішень, створення умов для внутрішнього контролю.
Компанія звільняє керівника за закінченням контракту, достроково за вимогою керівника, а також у випадку порушень законодавства та умов контракту (абзац 4 пункту 11 розділу 2 контракту).
Відповідно до підпунктів "в", "г" пункту 22 контракту цей контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 23 і 24 цього контракту; з інших причин, передбачених законодавством та цим контрактом.
Згідно з пунктом 23 контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи компанії, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: в) у разі невиконання дочірнім підприємством зобов`язань перед бюджетом та пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання дочірнім підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати; м) у разі неефективного використання та збереження майна, переданого в господарське відання дочірньому підприємству; н) у випадку порушення, неповного, несвоєчасного та неналежного виконання обов`язків керівника, передбачених цим контрактом.
Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця (стаття 139 КЗпП України).
Отже, для звільнення працівника на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України необхідно встановити порушення конкретних умов контракту на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.