ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/175/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Донецької області
(суддя - Фурсова С.М.)
від 16.03.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Стойка О.В., судді - Попков Д.О., Пушай В.І.)
від 18.06.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча"
про стягнення 60 295, 97 грн,
1. Короткий зміст позовної заяви та заперечень
1.1. У січні 2021 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - АТ "Українська залізниця", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (надалі - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", відповідач) 60 295,97 грн, з яких: 3 096,00 грн плата за користування вагонами, 49 103,17 грн збір за зберігання вантажу, 8 096,80 грн збір за охорону вантажу.
1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг №00039/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018, договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №1/28 від 28.02.2017, а також Статуту залізниць України, Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (надалі - Правила розрахунків) та Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (надалі - Правила зберігання) неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо внесення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу, нарахованих за несвоєчасне вивезення вагонів із станції призначення.
1.3. Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що:
- позивач безпідставно нарахував плату за користування вагонами, оскільки несвоєчасне звільнення колії станції призначення виникло виключно з вини перевізника. ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" вказував, що 29.07.2020 на під`їзну колію прибули 955 вагонів, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 310 вагонів, що перевищило середньодобовий вагонообіг на станції Маріуполь-Сортувальний на 41,6%, а тому він, на його думку, має бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі статті 121 Статуту та пункту 16 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами;
- під час проведення приймально-здавальних операцій було виявлено 12 вагонів (4 вагони власності ЦТЛ), які мали порушення технічного стану та загрожували безпеці руху, про що було зроблено запис у настільному журналі ф. ВУ-15 працівниками комбінату;
- збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу можуть бути нараховані за умови затримки вагонів з вини одержувача, проте жодного акта загальної форми ГУ-23 позивач не оформив, що є порушенням пункту 15 договору №1/28 від 28.02.2017, статті 31 Статуту залізниць України.
1.4. Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній з викладеними у відзиві запереченнями не погодився та зазначив, що:
- вагони не подавались локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження), а знаходились на передавальних коліях ст. Маріуполь-Сортувальний і згідно з умовами договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені зі станції локомотивом відповідача впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій;
- укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження). Також договори не встановлюють будь-яких обмежень щодо мінімальної, максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під`їзну колію відповідача;
- облік часу користування вагонами має здійснюватися з урахуванням безоплатного терміну зберігання. Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
2. Фактичні обставини справи, установлені судами
2.1. 14.02.2018 між ПАТ "Українська залізниця", яке змінило найменування на АТ "Українська залізниця" (перевізник) та ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (замовник) укладено договір про надання послуг №00039/ЦТЛ-2018, предметом якого відповідно до п. 1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
2.2. Надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (пункт 1.3. договору).
2.3. Замовник зобов`язався, зокрема, оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п.2.1.6., 2.1.7. договору).
2.4. Перевізник зобов`язався, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору; складати документи, передбачені пунктом 1.3. договору щодо нарахування сум платежів (п.п.2.3.2., 2.3.5. договору).
2.5. 28.02.2017 між ПАТ "Українська залізниця" (залізниця) та ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (власник колії) укладено договір №1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії "Донецька залізниця".
2.6. Пунктом 6 договору в редакції додаткової угоди визначено: "Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна власника колії впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій".
2.7. Відповідно до пункту 14 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп. "б");
- інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп. "в"). Збори і плати сплачуються залізниці відповідно до діючого законодавства.
2.8. 29.07.2020 о 05:50 год на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача прибув потяг №9543. У складі потягу знаходилось 53 вагони з вантажем.
2.9. Враховуючи умови абз.2 п.6 договору № 1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" при станції Маріуполь-Сортувальний в редакції додаткової угоди від 17.07.2018, відповідач повинен був забрати спірні вагони з другої колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Оскільки згідно з актом про затримку вагонів №1-64 від 30.07.2020 приймально-здавальні операції були здійснені у період з 05:50 год до 08:39 год 29.07.2020, то відповідач повинен був забрати спірні вагони та контейнери не пізніше 12:39 год 29.07.2020.
2.10. Вагони з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний забрано локомотивом ПрАТ "ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" о 15-30 год 30.07.2020, загальний час простою склав 26 годин 51 хвилина, що останнім не заперечується і підтверджено пам`яткою про подавання вагонів №2186 та актом на затримку вагонів №1-64 від 30.07.2020 (ф. ГУ-23), який представником вантажоодержувача підписано з зауваженням такого змісту: "Термін, вказаний в договорі, має декларативний характер і не несе за собою фінансову відповідальність".
2.11. Фактично потяг простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 15:30 год 30.07.2020, про що позивачем 31.07.2020 у присутності НТК Ільїна Є.А. та комерційного агента станції Маріуполь-Сортувальний Ставрієнко Г.А. складено акт загальної форми №6-317.
2.12. За час простою відповідачеві нарахована плата за користування вагонами у розмірі 2 580,00 грн, яка була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №31079118.
2.13. Також ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) були нараховані: збір за зберігання вантажу в розмірі 40 919,30 грн без ПДВ (49 103,17 грн з ПДВ) та збір за охорону вантажу у разі його затримки не з вини залізниці (у трьох вагонах) у розмірі 6 747,34 грн без ПДВ (8 096,80 грн з ПДВ), які були внесені до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №03080779.
2.14. Також позивач за час простою нарахував відповідачу плату за користування вагонами та вніс її до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №31079118 у розмірі 2 580,00 грн без ПДВ (3 096,00 грн з ПДВ).
2.15. Відомість плати за користування вагонами №31079118 та накопичувальна картка №03080779 були пред`явлені ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" для підписання і оплати.
2.16. Представник ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" відомість та накопичувальну картку підписав із зауваженнями, зазначивши, що суми 2 580,00 грн, 40 919,30 грн та 6 747,34 грн відповідно відхиляються, будуть розглянуті у претензійному порядку, причини відхилення не зазначено.
2.17. Судами встановлено, що загальний час простою за період з 08:39 год 29.07.2020 по 15:30 год 30.07.2020 склав 30 годин 51 хвилина.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2021, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 3 096,00 грн, збір за охорону вантажу у розмірі 8 096,80 грн, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення збору за зберігання вантажу у розмірі 49 103,17 грн відмовлено.
3.2. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення плати за користування вагонами та збору за охорону вантажу суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем належними доказами не доведено, що затримка вивезення спірних вагонів мала місце з вини залізниці. Також суди вказали, що в затриманому потягу знаходились 3 вагона з вантажем, який підлягав охороні, а тому за затримку вантажу, який охороняється з причин, не залежних від залізниці, останньою правомірно нараховано вартість за охорону вантажу в сумі 8 096,80 гривень.
3.3. Відмовляючи у стягненні збору за зберігання вантажу суди попередніх інстанцій вказали, що відповідач звільнив колії у період безоплатного зберігання, а тому підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, оскільки поїзд №9543 прибув 29.07.2020 о 05:50 год та був забраний з колій загального користування 30.07.2020 о 15:30. Згідно з розділом 7 ППВ безоплатна доба зберігання починає обчислюватися з 24-ої години 29.07.2020 та закінчується о 24-ій годині 30.07.2020, отже в цьому випадку нарахування збору за зберігання за встановленими чинним законодавством тарифами можливе з 00:00 годин 31.07.2020.
3.4. Суд апеляційної інстанції також зазначив про відсутність затримки вагонів та контейнерів з вини вантажовласника, оскільки матеріали справи не містять наказу залізниці про затримку вагонів та контейнерів з вини вантажовласника, а зі змісту акту загальної форми та акту про затримку вагонів вбачається, що мала місце не затримка вагонів залізницею, а простоювання їх на коліях станції в період з 8.39 год 29.07.2020 року по 15.30 год 30.07.2020 року через не забирання їх вантажовласником.
3.5. Доводи відповідача на визначену в акті обстеження під`їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст. Маріуполь-Сортувальний у розмірі 219 одиниць (пункт 9 акту) суди відхилили, оскільки ні умовами укладених між сторонами договорів, ні актом обстеження не було передбачено заборони залізниці подавати вагони (виставляти на передавальні колії станції Маріуполь-Сортувальний) у більшій кількості, ніж зазначено.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
4.1. 06.07.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати в частині відмови у стягненні збору за зберігання вантажу в сумі 49 103,17 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
4.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 46 Статуту залізниць України, пункту 8 Правил зберігання вантажів та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах, що є підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.3. З огляду на те, що справа є малозначною скаржник вказує, що відповідно до підпунктів "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника, оскільки:
- у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються 150 подібних позовних заяв про стягнення додаткових зборів і плат за затримки вантажу на станції призначення;
- відсутня однакова та стала судова практика щодо обчислення терміну безоплатного зберігання вантажу, що підтверджується наявністю різних позицій судів апеляційної інстанції, зокрема, у справах № 905/1693/20 та № 905/107/21;
- визначення порядку обчислення терміну безоплатного зберігання вантажу у цій справі впливає на правовідносини залізниці з іншими вантажоодержувачами.
Також скаржник стверджував про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції, що для підтвердження факту затримки потрібен наказ про затримку вагонів, а також про те, що мав місце простій, а не затримка вагонів.
4.4. Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до підпунктів "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
4.5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, оскільки суди правильно порахували період безкоштовного зберігання вантажу і відповідач не допустив жодного прострочення.