УХВАЛА
20 жовтня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-194зво21
Справа № 646/4741/13-к
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лобойка Л. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 342, частиною 1 статті 263, статтею 348 Кримінального кодексу України (в редакції 2001 року) (далі - КК) із застосуванням статті 70 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 березня 2018 року цей вирок залишив без зміни.
30 вересня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі "Дериглазов та інші проти України", яким констатував порушення статей 3, 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо неналежних умов утримання, надмірної тривалості кримінального провадження та відсутності у національному законодавстві будь-якого ефективного засобу юридичного захисту.
Посилаючись на це рішення ЄСПЛ, засуджений ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з заявою, яка надійшла 13 жовтня 2021 року, про перегляд за виключною обставиною вироку Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року. У заяві засуджений просить скасувати зазначене вище судове рішення на підставі констатованих ЄСПЛ порушень.
Від дня надходження заяви до 18 жовтня 2021 року її автоматизований розподіл не було здійснено з підстав, передбачених підпунктом 2.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Перевіряючи заяву, Велика Палата виходить з такого.
Правовою підставою для перегляду за виключними обставинами судових рішень, що набрали законної сили, є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом - пункт 2 частини 3 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Установлене ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише в тому випадку, коли можна досягти на національному рівні restitutio in integrum (повного відновлення), тобто відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції.
Загальні принципи, яких дотримувався ЄСПЛ при ухваленні цього рішення, а саме: оцінка та аналіз наведених ним фактів, констатований зміст порушень Конвенції, визнання порушення достатньою сатисфакцією у рішенні у справі "Дериглазов та інші проти України" та надання справедливої сатисфакції у вигляді присудження 9800 євро компенсації моральної шкоди свідчать про допущення щодо заявника таких порушень Конвенції, які за цих обставин неможливо відновити у вигляді того стану чи становища, що існували до їх вчинення.
У таких випадках засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування моральної шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень, вжиття інших заходів загального характеру. Виконання цих заходів покладається на компетентні органи державної влади.
У Рекомендації № R (2000) 2 державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року Комітет Міністрів Ради Європи закликає договірні сторони забезпечити особі, потерпілій від порушення державою вимог Конвенції, можливості повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження, у випадках, коли: ця особа і далі зазнає значних негативних наслідків рішення, ухваленого на національному рівні - наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше ніж через повторний розгляд або поновлення провадження; рішення Суду спонукає до висновку, що оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції по суті, або в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи недоліки, які ставлять під серйозний сумнів результат провадження на національному рівні.
Рішення ЄСПЛ у справі "Дериглазов та інші проти України" не містить вказівок на те, що в основі констатованих щодо ОСОБА_1 порушень Конвенції лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні, або що ці порушення були спричинені рішеннями, ухваленими в межах кримінальної справи.
З огляду на викладене відсутні правові підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, а заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду