УХВАЛА
20 жовтня 2021 року
м. Київ
провадження № 13-193зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Крет Г. Р.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А.,
Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Апеляційного суду АР Крим від 30 листопада 2004 року і
встановила:
Вироком Апеляційного суду АР Крим від 30 листопада 2004 року ОСОБА_1 було засуджено за пунктами 1, 2, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1
ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням ст. 70 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. За ст. 257 КК ОСОБА_1 виправдано. Верховний Суд України ухвалою від 28 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021, засуджений ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду АР Крим за виключними обставинами. 11 жовтня 2021 року ухвалою Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказану заяву передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Великої Палати).
На думку заявника, визнання неконституційними окремих положень статей 81, 82 КК є підставою для заміни призначеного йому заходу примусу на позбавлення волі на певний строк. При цьому, оскільки альтернативним видом покарання за ст. 115 КК є позбавлення волі на строк 15 років, суд, із застосуванням положень ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII від 21 листопада 2015 року), під час вирішення питання про покарання має обмежитись фактично відбутим заявником строком.
Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК установлення неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення є виключною обставиною за умови застосування судом відповідних норм при вирішенні конкретної справи.
Конституційний Суд України рішенням свого Другого сенату від 16 вересня
2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнав такими, що не відповідають Основному Закону України, положення ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК через неможливість їх застосування до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Верховну Раду України було зобов`язано невідкладно привести вказані статті КК у відповідність до Конституції України, зокрема, законодавчо унормувати порядок заміни довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням та порядок застосування умовно-дострокового звільнення від його відбування.
Отже, виконання приписів Конституційного Суду України, відображених у рішенні, на яке посилається засуджений, насамперед повинно бути здійснено шляхом унесення Верховною Радою України змін до норм права, котрі регулюють умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміну його невідбутої частини більш м`яким, з метою поширення їх дії на такий вид заходу примусу, як довічне позбавлення волі.
Удосконалення нормативно-правових актів є прерогативою законодавчої влади і не належать до повноважень суду будь-якої інстанції. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства України.
Крім того, питання про умовно-дострокове звільнення осіб від відбування призначеного покарання та заміна його невідбутої частини більш м`яким вирішуються під час виконання вироку в порядку ст. 539 КПК, тобто місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
З огляду на викладене Велика Палата не має правових підстав для перегляду за виключними обставинами оспорюваного судового рішення.
Таким чином, у відкритті провадження за зверненням засудженого ОСОБА_1 слід відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду