1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

23 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 11-164сап21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,

за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В.,

скаржника ОСОБА_1,

представників:

скаржника - адвокатів Придувалова В. В., Селецької О. В.

відповідача - ОСОБА_2,

розглянула у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-лінгвістичної експертизи у справі № 11-164сап21, розпочатій за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 11 лютого 2020 року № 332/0/15-21,

ВСТАНОВИЛА:

26 квітня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив до Великої Палати Верховного Суду рішення ВРП від 11 лютого 2021 року № 332/0/15-21 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 4 березня 2020 року № 675/1дп/15-20 про притягнення судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судово-лінгвістичної експертизи. На вирішення експертної установи просив поставити такі запитання:

- чи збігаються текстові висновки, покладені Першою Дисциплінарною палатою ВРП в обґрунтування мотивів, на підставі яких ухвалено рішення від 04 березня 2020 року, за своїми лексичними, орфографічними, лінгвістичними, граматичними ознаками з текстом постанови Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у цивільній справі № 756/8726/16-ц;

- чи є у рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04 березня 2020 року № 675/1дп/15-20 ознаки перекручування відповідних лексичних, граматичних, орфографічних фраз для надання йому відмінностей від тексту постанови Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у цивільній справі № 756/8726/16-ц;

- чи є висновки Першої дисциплінарної палати ВРП, викладені у рішенні від 04 березня 2020 року № 675/1дп/15-20 фактичним плагіатом постанови Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у цивільній справі № 756/8726/16-ц.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представники підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Представник ВРП заперечив проти призначення судово-лінгвістичної експертизи.

Велика Палата Верховного Суду перевірила матеріали скарги, матеріали дисциплінарного провадження щодо судді та дійшла такого висновку.

Частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи <…> щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності <…> Вищої ради правосуддя.

Відповідно до пункту 3, 4 частини першої, частин другої, п`ятої, сьомої статті 266 КАС України до підсудності Великої Палати Верховного Суду відноситься розгляд справи щодо законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат, але не належить розгляд справ щодо законності актів Вищої ради правосуддя. Адміністративні справи, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті розглядаються Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду. Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду. На рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.

Частинами першою та другою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Із наведених положень випливає, що клопотання про призначення судово-лінгвістичної експертизи не підлягає задоволенню, оскільки доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи, з`ясування всіх обставин, що мають значення для її вирішення.

Керуючись статтями 243, 248, 266, 344, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту