Постанова
іменем України
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 750/3487/20
провадження № 51-2005км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Круценко Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кушнеренка Є. Ю. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 лютого 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270010001750, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Диксон Красноярського краю Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2013 року за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статей 75, 104 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2014 року іспитовий строк ОСОБА_1 скасовано та направлено останнього в місця позбавлення волі, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 2 лютого 2018 року звільненого умовно-достроково з невідбутим строком 2 роки 4 місяці 28 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді арешту на строк 5 місяців; за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі статей 71, 72 КК, до призначеного покарання приєднано частину невідбутого покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2013 року та за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 7 місяців.
Згідно з вироком суду, 8 лютого 2020 року приблизно о 23:25 ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні магазину "АТБ-маркет" (вул. Гонча, 47 у м. Чернігів), діючи таємно, шляхом вільного доступу, викрав з торгової полиці вказаного магазину майно, що належить ТОВ "АТБ-маркет", чим спричинив суб`єкту господарювання матеріальну шкоду на суму 323, 30 грн.
Крім цього, 1 березня 2020 року приблизно о 18:50 ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні вищезазначеного магазину, повторно, шляхом вільного доступу, діючи таємно, викрав з торгової полиці вказаного магазину майно, що належить ТОВ "АТБ-маркет", чим спричинив суб`єкту господарювання матеріальну шкоду на суму 323, 30 грн.
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу захисника без задоволення, а вирок - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, однобічність і неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження закрити. Вказує на те, що судами не надано оцінки доводам сторони захисту з приводу невірного визначення вартості майна, не в повній мірі досліджено висновок товарознавчої експертизи, який покладено в основу обвинувального вироку, чим порушено вимоги ст. 94 КПК, а також безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту з приводу допиту експерта, яким було складено вищезазначений висновок. Крім цього посилається на те, що судами не надано належної правової оцінки протоколам пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Відтак судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Доводи касаційної скарги захисника про відсутність доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, є необґрунтованими з огляду на нижченаведене.
Так, у результаті касаційного перегляду встановлено, що свої висновки про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, місцевий суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано цим судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зокрема, такий висновок про винуватість ОСОБА_1 зроблено на підставі аналізу:
- показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, охоронців магазину, які пояснили, що в лютому та березні 2020 року, в магазині було скоєно два епізоди крадіжки лікеру "Jagermeister", об`ємом 0,5 л.Під час відтворення відеозаписів з камер спостереження вони побачили, як були скоєні ці дві крадіжки та в засудженому впізнали особу, яка їх вчинила;
- фактичних даних, що містяться у протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 впізнали ОСОБА_1 як особу, яка скоїла крадіжки по двом епізодам; у протоколах прийняття заяв про вчинення кримінальних правопорушень, згідно яких в магазині було скоєно дві крадіжки товару, на суму 337 грн кожна; у рапортах дільничного офіцера поліції, згідно яких, в ході проведення перевірки було встановлено особу, яка вчинила крадіжки, яким виявився ОСОБА_1, котрий у вчиненому зізнався та надав правдиві свідчення; у протоколах огляду відеозаписів із камер спостереження, згідно яких, 8 лютого 2020 року, невідомий чоловік, знаходячись в торгівельному залі, з верхньої полиці взяв пляшку лікеру "Jagermeister", яку сховав під куртку, та пройшовши через каси, не розрахувавшись за товар, направився до виходу з магазину, аналогічний епізод крадіжки було вчинено 1 березня 2020 року; у висновку судової товарознавчої експертизи, згідно якої вартість пляшки лікеру "Jagermeister" об`ємом 0,5 л, на момент вчинення кримінальних правопорушень складала: станом на 8 лютого та 1 березня 2020 року - 323, 30 грн; матеріальний збиток, який завдано кримінальними правопорушеннями ТОВ "АТБ-маркет" становить 323, 30 грн по кожному епізоду крадіжки.
Таким чином, суд оцінивши показання свідків у сукупності із іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими й доповнюють один одного, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185 КК. Кваліфікація дій засудженого є правильною.
Суд першої інстанції також зважив на доводи сторони захисту в частині визначення вартості викраденого майна.
Такі доводи сторони захисту були також предметом розгляду суду апеляційної інстанції та є аналогічними з наведеними доводами в касаційній скарзі захисника.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що вартість викраденого майна встановлено висновком товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду за клопотанням прокурора, згідно якого, вартість пляшки лікеру "Jagermeister" об`ємом 0,5 л, на момент вчинення кримінальних правопорушень складала 323, 30 грн; матеріальний збиток, який завдано кримінальними правопорушеннями ТОВ "АТБ - маркет" становить 323, 30 грн по кожному епізоду крадіжки.
Як правильно встановив апеляційний суд під час дослідження вищевказаного висновку, перед експертом були постановлені питання щодо визначення вартості товару саме в мережі ТОВ "АТБ-маркет" та щодо визначення суми завданих збитків по двох епізодах. У висновку були надані вичерпні відповіді на поставлені питання. Оцінка майна експертом проводилася з урахуванням витратного, дохідного та порівняльних методів.
Враховуючи те, що цей доказ судами попередніх інстанцій обґрунтовано було визнано допустимим, з чим погоджується і колегія суддів, а також те, що відповідно до п. 5 Розділу ХХ Підрозділу 1 Податкового кодексу України та ст. 51 КУпАП з 1 січня 2020 року кримінально карною є крадіжка, якщо вартість викраденого становить більше ніж 210, 20 грн, то дії засудженого були визнані кримінально - карними і вірно кваліфіковані за ст. 185 КК.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про ненадання місцевим судом належної правової оцінки протоколам пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та, як наслідок, безпідставне визнання їх належними і допустимими доказами, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, у своїй касаційній скарзі захисник зазначає, що жоден свідок не стверджував, що на фото впізнав ОСОБА_1, а лише зазначали, що особа на фото дуже схожа на особу, зображену на відеозапису із камер відеоспостереження, якою було скоєно крадіжки.
Однак з такими доводами сторони захисту Суд не погоджується, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевим судом встановлено, що в рамках даного кримінального провадження було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. За результатами вказаних слідчих дій складено відповідні протоколи, згідно з якими свідкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було пред`явлено для впізнання фотознімки осіб, серед яких вони, за характерними рисами обличчя, впізнали чоловіка, яким було здійснено крадіжки, а саме ОСОБА_1 .
Місцевий суд, дослідивши вказані протоколи, встановив, що зазначені процесуальні документи повністю відповідають вимогам закону, слідчі дії проведено з дотриманням процедури, визначеної кримінальним процесуальним законодавством і дійшов висновку про їх належність та допустимість й обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Колегія суддів вважає, що пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведено з дотриманням норм процесуального законодавства, а протоколи за результатами проведення цієї слідчої дії відповідають вимогам, передбаченим КПК. Доказів, які б підтверджували зворотне, в ході касаційного розгляду не встановлено, а тому касаційна скарга захисника в цій частині, є необґрунтованою.
Стосовно доводів касаційної скарги захисника, щодо необґрунтованої відмови судами у задоволенні заявленого стороною захисту клопотання про виклик експерта для його допиту у суді, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до ст. 356 КПК, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку. Тобто, відповідно до зазначеної норми, суд може викликати експерта до суду для допиту з приводу роз`яснень (уточнення та доповнення) висновку. Допит експерта спрямований на роз`яснення термінології, окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з`ясування суперечностей між висновком та іншими доказами або між декількома висновками, які проводились щодо одного й того ж предмету чи питання дослідження.
Оскільки такі підстави встановлені не були, суд обґрунтовано обмежився дослідженням висновку експерта, а відтак, та обставина, що судом було відмовлено у виклику у судове засідання експерта для роз`яснення висновку, не призвела до порушень передбачених законом процесуальних прав засудженого і не могла перешкодити ухваленню законного й обґрунтованого судового рішення.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника, відповідно до вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК ретельно перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які залишив їх без задоволення, при цьому навівши докладне обґрунтування прийнятого рішення.
Отже, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованими й вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК, у них зазначено відповідні підстави та положення закону, якими керувалися ці суди, постановляючи свої рішення.
Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, сторона захисту у своїй касаційній скарзі не навела.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у кримінальному провадження Судом не встановлено, а тому підстави для скасування чи зміни судових рішень, відсутні. Таким чином, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд