1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 351/1886/20

провадження № 61-13598св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Снятинської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Облещук Ольгою Петрівною, на часткове рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2021 року, ухвалене у відповідності до частини третьої статті 259 ЦПК України у складі судді Сегіна І. Р., постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Бойчука І. В., Фединяка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Снятинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 09 червня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2015 року розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Позивачка зазначила, що відповідач не допомагає у вихованні та матеріальному забезпеченні їхньої спільної дитини, не цікавиться дитиною, не відвідує її ні за місцем проживання, ні за місцем навчання. Син навчається в Заболотівському ліцеї, відвідує гурток бального танцю " Квіти надії" Коломийського будинку дитячої та юнацької творчості та заняття з вільної боротьби і являється учнем Снятинської ДЮСШ "Колос" в смт Заболотів. За відвідування вказаних занять позивачка вносить кошти.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що становить 3 718 грн.

Також просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Снятинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Короткий зміст часткового рішення суду першої інстанції

Частковим рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2021 року, ухваленим у відповідності до частини третьої статті 259 ЦПК України, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі одного прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років станом на 01 січня 2021 року щомісячно з дня пред`явлення позову 27 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову, в частині позовних вимог про стягнення аліментів, відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому, враховуючи обставини справи, наявність у відповідача інших малолітніх дітей, його працездатний вік, стан здоров`я, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання сина в розмірі одного прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років станом на 01 січня 2021 року, щомісячно, з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 липня 2021 року часткове рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вказане судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Облещук О. П. просить часткове рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов частково, стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років станом на 01 січня 2021 року щомісячно.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що судами попередніх інстанцій не враховано частину другу статті 182 Сімейного кодексу України. Зазначено, що відповідач під час розгляду справи неодноразово наголошував та доводив той факт, що він не в змозі сплачувати аліменти на утримання свого сина в розмірі одного прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

01 вересня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 09 червня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2015 року розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Установлено, що відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 у відповідача ОСОБА_2 є малолітні діти від іншого шлюбу, а саме: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення судів першої та касаційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання провести реєстрацію спадкового майна та видати свідоцтво на спадкове майно в касаційному порядку не оскаржуються, а тому у вказаній частині вимог не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають не у повному обсязі.


................
Перейти до повного тексту