Постанова
Іменем України
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 569/17145/19
провадження № 61-8219св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області
від 24 листопада 2020 року у складі судді Кучиної Н. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Градобуд" (далі - ТОВ "ІБК "Градобуд", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договору позики на умовах поворотної фінансової допомоги
та договору про заміну сторони (уступки права вимоги).
Обґрунтовуючи позов, товариство зазначило, що 13 липня 2018 року між ОСОБА_2 як кредитором, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, і ТОВ "ІБК "Градобуд" як боржником в особі ОСОБА_4,
що діяв від імені ТОВ "ІБК "Градобуд" на підставі довіреності, укладено договір позики на умовах поворотної фінансової допомоги на суму 128 750,00 грн шляхом поповнення обігових коштів. Відповідно до умов договору позика повинна бути надана у строк до 25 липня 2018 року в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів
на розрахунковий рахунок позичальника, а повернена у строк до 31 липня
2018 року шляхом перерахування суми коштів на розрахунковий рахунок кредитора.
25 липня 2018 року між ОСОБА_2, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, ТОВ "ІБК "Градобуд" в особі ОСОБА_4., який діяв
на підстав довіреності, та ОСОБА_1 укладено договір про заміну сторони (уступку права вимоги), за умовами якого ОСОБА_2 як первинний кредитор відступив ОСОБА_1 право вимоги до ТОВ "ІБК "Градобуд" щодо стягнення коштів, наданих на умовах поворотної фінансової допомоги,
в сумі 128 750,00 грн згідно з договором, укладеним 13 липня 2018 року між ОСОБА_2 як кредитором, від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, і ТОВ "ІБК "Градобуд" як боржником в особі ОСОБА_4,
що діяв від імені ТОВ "ІБК "Градобуд" на підставі довіреності.
ТОВ "ІБК "Градобуд" вказувало, що ОСОБА_2 і в договорі позики
від 13 липня 2018 року, і в договорі про заміну сторони (уступку права вимоги) від 25 липня 2018 року виступав одночасно як фізична особа, яка видала доручення ОСОБА_3, і як директор ТОВ "ІБК "Градобуд", який видав доручення ОСОБА_4 діяти від імені ТОВ "ІБК "Градобуд".
Оскільки, укладаючи оспорювані договори, ОСОБА_2 діяв від свого імені
та у своїх же інтересах, і всупереч інтересам товариства подальшого схвалення договорів з боку товариства не відбулось, правочини, вчинені представниками від імені ОСОБА_2, який видав доручення і від свого імені як фізичної особи, і від імені товариства як його директор, тобто фактично правочини вчинені в одноособових інтересах ОСОБА_2, позивач просив визнати
їх недійсними, як такі, що вчинені представником товариства з перевищенням повноважень.
Порушення своїх прав позивач обґрунтовував тим, що оспорювані правочини суперечать частині третій статті 238 ЦК України, оскільки представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах
або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
Також товариство вказувало, що про вчинення правочинів в одноособових інтересах ОСОБА_2 свідчать і несправедливі умови договору позики
від 13 липня 2018 року, відповідно до якого в разі прострочення повернення позики товариство як боржник повинно сплатити пеню у розмірі 5 % за кожен день прострочення, штраф у розмірі 40 % суми позики, а також суму боргу
з урахування індексу інфляції та 365 % річних від простроченої суми. Пеня
за умовами договору нараховується протягом 5 років з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада
2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду
від 15 квітня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції,
з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що прийняття ТОВ "ІБК "Градобуд" оспорюваного договору позики від 13 липня 2018 року до виконання підтверджує його схвалення згідно з частиною першою статті 241 ЦК України. Крім того, надання позики 13 липня 2018 року вчинялося єдиним учасником товариства ОСОБА_2, що свідчить про відсутність порушень інтересів
як ОСОБА_2, так і товариства, оскільки учасник товариства в цьому випадку вправі забезпечувати товариство грошовими коштами для розвитку господарської діяльності шляхом поповнення обігових коштів.
Також суд першої інстанції вважав безпідставним посилання позивача
на наявність зловмисної домовленості між підписантами спірних договорів через недоведеність таких посилань.
Укладення договору позики та договору про заміну сторони в ситуації, коли представники таких правочинів знайомі, саме по собі не свідчить, що мала місце зловмисна домовленість представника позивача з іншою стороною.
Позивач не надав належних і допустимих доказів, що він не мав наміру отримувати кошти за договором позики для використання їх у своїй господарській діяльності. Водночас суд не встановив, що представники сторін оспорюваних договорів діяли поза межами своїх повноважень.
Суд не встановив правових підстав для визнання недійсними оспорюваного договору позики та договору про заміну сторони у зв`язку з недоведеністю позивачем умов, за яких підлягає застосуванню стаття 232 ЦК України, зокрема ознак зловмисної домовленості представника, який діяв на підставі чинних
і нескасованих довіреностей, з іншими учасниками таких договорів та виникнення через це не сприятливих для довірителя наслідків.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У травні 2021 року ТОВ "ІБК "Градобуд" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області
від 24 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 15 квітня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі ТОВ "ІБК "Градобуд" зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження
№ 12-161гс19), у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі
№ 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18), від 07 серпня 2019 року
у справі № 753/7290/17 (провадження № 61-11158св19), від 26 лютого 2020 року у справі № 910/14139/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 523/5681/15-ц (провадження № 61-46789св18), від 14 квітня 2021 року у справі № 760/34776/19 (провадження № 61-17192св20), від 24 жовтня 2018 року у справі
№ 910/18867/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц (провадження № 61-11797св18), від 11 вересня 2019 року у справі
№ 554/10202/13-ц (провадження № 61-30808св18), від 22 жовтня 2019 року
у справі № 911/2129/17, у постановах Верховного Суду України від 28 травня 2009 року у справі № 6-6639вов09, від 23 вересня 2014 року у справі № 3-110гс14.
Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що суди неправильно визначили підстави позову, не врахували доказів, які свідчать про те, що правочин від імені юридичної особи вчинено з перевищенням повноважень та з порушенням умов статуту.
Суди також не врахували, що однією з підстав недійсності правочину є укладення його таким чином, що один і той самий представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів, і те, що на момент підписання спірних договорів ОСОБА_2 був керівником ТОВ "ІБК "Градобуд", що свідчить про вчинення оспорюваних правочинів саме в його інтересах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач ОСОБА_1 вказує, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені з дотриманням норм процесуального права та підтверджені матеріалами справи, а доводи касаційної скарги
є безпідставними.
У поясненнях на касаційну скаргу відповідач ОСОБА_2 вказує про
її обґрунтованість та зазначає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, вважає доведеним факт зловмисної домовленості між сторонами оспорюваних правочинів та погоджується з висновком судів, що всі договори підписані
за довіреністю, що свідчить про необізнаність товариства щодо обставин
їх вчинення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 569/17145/19, витребувано справу з Рівненського міського суду Рівненської області.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що позивач є товариством з обмеженою відповідальністю і діє на підставі статуту та закону.
Засновником (учасником) ТОВ "ІБК "Градобуд" є ОСОБА_2 (пункт 1.5 статуту), який підписав цей статут при створенні товариства. Він же є його керівником (директором).
05 травня 2018 року ОСОБА_2 видав нотаріально посвідчену довіреність
№ 1348, якою уповноважив ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 діяти разом та/або окремо один від одного: розпоряджатися всім його рухомим майном, у тому числі майновими правами та грошовими коштами, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилось (продавати, здавати в оренду, позичку, надавати в позику, передавати в іпотеку та заставу, в якому він може бути іпотекодавцем (заставодавцем), або майновим поручителем; передавати та/або отримувати від його імені грошові кошти в позику для/у фізичних та/або юридичних осіб та підписувати у зв`язку з цим договори позики, отримувати належні йому грошові кошти за договорами позики (том 1 а. с. 5-8).
05 травня 2018 року ТОВ "ІБК "Градобуд" в особі директора ОСОБА_2. видало довіреність № 1350, якою уповноважило ОСОБА_5,
ОСОБА_4, ОСОБА_3 діяти разом та/або окремо один від одного:
укладати і підписувати будь-які правочини і договори (угоди), пов`язані
з комерційною та господарською діяльністю ТОВ "ІБК "Градобуд", у тому числі пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю; розпоряджатися всім рухомим
і нерухомим майном, майновими правами ТОВ "ІБК "Градобуд", з чого б воно
не складалось і де б воно не знаходилось (продавати, здавати в оренду, позичку, передавати в іпотеку та заставу, отримувати в іпотеку та заставу на умовах кредитних договорів, договорів позики, договорів поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до них, в яких ТОВ "ІБК "Градобуд" буде іпотекодержателем (заставодавцем), або майновим поручителем
за зобов`язаннями третіх осіб, іпотекодержателем (заставодавцем); передавати та/або отримувати від імені ТОВ "ІБК "Градобуд" грошові кошти в позику та/або надавати та/або отримувати поворотну фінансову допомогу для/у фізичних та/або юридичних осіб та підписувати у зв`язку з цим договори позики, поворотної фінансової допомоги, отримувати належні ТОВ "ІБК "Градобуд" грошові кошти за договорами поворотної фінансової допомоги; укладати
від імені довірителя правочини стосовно забезпечення виконання зобов`язань, перед довірителем, в тому числі виступати іпотекодержателем (заставодержателем), іпотекодавцем (заставодавцем), укладати договори стосовно відступлення права вимоги (цесії) за укладеними договорами
та які будуть укладені в майбутньому, вчиняти всі інші дії, пов`язані
з накладенням та державною реєстрацією обтяжень та заборон на нерухоме
і рухоме майно за договорами іпотеки, договорами застави, договорами майнової поруки тощо, за ціну та на умовах найбільш сприятливих для ТОВ "ІБК "Градобуд", які визначаються представником самостійно (том 1, а. с. 9-14).
Відповідно до копії протоколу загальних зборів ТОВ "ІБК "Градобуд"
від 07 травня 2018 року одноголосно вирішено надати дозвіл директору ТОВ "ІБК "Градобуд" та/або уповноваженим ним за нотаріальною довіреністю особам отримати від ОСОБА_2 позику на загальну суму не більше 740 000,00 грн
на умовах, самостійно визначених директором та/або уповноваженими ним
за нотаріальною довіреністю особами (том 1, а. с. 257).
Протокол підписано ОСОБА_4 на підставі доручення.
13 липня 2018 року між ОСОБА_2 (кредитор) і ТОВ "ІБК "Градобуд" (позичальник) укладено договір на умовах поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого кредитор зобов`язався надати позичальнику у строк
до 25 липня 2018 року безпроцентну позику на розвиток господарської діяльності в розмірі 128 750,00 грн зі строком повернення до 31 липня 2018 року (том 1, а. с. 32).
Від імені ОСОБА_2 договір позики від 13 липня 2018 року підписала його представник за довіреністю від 05 травня 2018 року № 1348 ОСОБА_3 .
Від імені ТОВ "ІБК "Градобуд" зазначений договір підписав ОСОБА_4, діючи на підставі довіреності від 05 травня 2018 року № 1350.
За умовами договору позики від 13 липня 2018 року в разі прострочення повернення позики позичальник зобов`язується сплатити кредитору пеню
в розмірі 5 % несплаченої суми за кожен день прострочення та штраф у розмірі 40 % суми позики, зазначеної у пункті 2.1 цього договору (пункт 7.2). У разі прострочення повернення позики, крім штрафних санкцій, визначених пунктом 7.2 цього договору, позичальник зобов`язався сплатити кредитору суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 365 % річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (пункт 7.3). Нарахування неустойки (пені, штрафу)
за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених цим договором, здійснюється протягом 5 років із дня, коли відповідне зобов`язання повинно було бути виконане позичальником (пункт 7.4). Строк позовної давності
за вимогами про стягнення неповерненої суми позики, процентів річних, інфляційних втрат, неустойки, пені, штрафу за договором встановлено сторонами тривалістю 10 років (пункт 7.5).
Згідно з копією платіжного доручення від 25 липня 2018 року № 3625 товариство отримало кошти в розмірі 128 750,00 грн (том 1, а. с. 227).
Відповідно до копії протоколу загальних зборів ТОВ "ІБК "Градобуд" від 25 липня 2018 року на цих зборах одноголосно вирішено надати дозвіл директору
ТОВ "ІБК "Градобуд" та/або уповноваженим ним за нотаріальною довіреністю особам на умовах, самостійно визначених директором та/або уповноваженими ним за нотаріальною довіреністю особами, укласти договір про заміну сторони (уступку права вимоги), відповідно до якого ОСОБА_2 відступає,
а ОСОБА_1 повністю приймає право вимоги, що належить
ОСОБА_2, і стає кредитором за договором позики на умовах поворотної фінансової допомоги, укладеним 13 липня 2018 року між ОСОБА_2 (кредитор) і ТОВ "ІБК "Градобуд" (позичальник), відповідно до якого надано позику в розмірі 128 750,00 грн зі строком повернення до 31 липня 2018 року (том 1, а. с. 256).
Протокол підписано ОСОБА_4 на підставі довіреності.
25 липня 2018 року укладено договір про заміну сторони (уступку права вимоги) між ОСОБА_2 (первісний кредитор), ОСОБА_1 (новий кредитор)
і ТОВ "ІБК "Градобуд" (боржник), за яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором позики, укладеним 13 липня 2018 року між ОСОБА_2 і ТОВ "ІБК "Градобуд".
Пунктом 4.2 договору про заміну сторони (уступку права вимоги) передбачено, зокрема, що передача (відступлення) є безоплатною, і сторони не мають прямого або прихованого наміру отримання/сплати будь-якої винагороди за факт укладення цього договору, за факт отримання новим кредитором сум боргу
за основним договором, за факт оплати первісному кредитору компенсації номінальної вартості боргу. Укладення цього договору і передача (відступлення) права вимоги не є метою надання будь-яких послуг новим кредитором первісному кредитору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію номінальної вартості боргу у розмірі, пропорційному до розміру фактично отриманої від боржника суми боргу за основним договором.
Від імені ОСОБА_2 договір про заміну сторони від 25 липня 2018 року підписала представник ОСОБА_3., діючи на підставі довіреності.
Від імені ТОВ "ІБК "Градобуд" цей договір підписав представник ОСОБА_4., діючи згідно з довіреністю (том 1, а. с. 33).
Звернувшись у вересні 2019 року до суду з цим позовом, ТОВ "ІБК "Градобуд" посилалось на те, що оспорювані договори з боку товариства підписані
з перевищенням повноважень, чим порушено права товариства як юридичної особи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.