Постанова
Іменем України
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 127/2966/17
провадження № 61-2095св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Голоти Л. О., Оніщука В. В., Рибчинського В. П., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивовано тим, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року та договору відступлення прав вимоги від 23 вересня 2011 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк", банк) відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 . Згідно з умовами вказаного кредитного договору ПАТ "ОТП Банк" надало ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000,00 доларів США, зі строком повернення до 28 грудня 2018 року. Відповідач, у свою чергу, зобов`язалася прийняти, належним чином використати та повернути ПАТ "ОТП Банк" вказані кредитні кошти у строки, зазначені у кредитному договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом у порядку та на умовах, що визначені у кредитному договорі.
Згідно з пунктом 1.5.1 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися ОСОБА_1 щомісяця у розмірі та строки, визначені кредитним договором. На підставі пункту 1.9 кредитного договору позивач вимагав від відповідача повного повернення кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також сплати пені та штрафу, однак ОСОБА_1 не виконала таких вимог.
Станом на 20 вересня 2016 року заборгованість перед позивачем становить 5 775,70 доларів США, що еквівалентно 157 283,28 грн.
Пунктом 4.1.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування позиковими коштами, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 1 % від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу. Станом на 20 вересня 2016 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 174 440,07 грн.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладений договір іпотеки від 22 січня 2007 року № РCNL-B00/013/2007, відповідно до умов якого відповідачі передали банку в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 58,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 1.1 договору іпотеки встановлено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007.
Виходячи з наведеного, ОТП "Факторинг Україна" просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 у розмірі 331 723,35 грн; у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - житловий будинок із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 58,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, а кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна", що виникла на підставі кредитного договору від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 у розмірі 331 723,35 грн, та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури, передбаченої статями 39, 41 Закону України "Про іпотеку", а саме: шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час виконавчого провадження, але не менше 178 417,00 грн, що визначена сторонами при укладенні договору іпотеки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року позов задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 у сумі 231 600,78 грн, яка складається із: 5 775,70 доларів США, що еквівалентно 154 400,52 грн, - основний борг та 77 200,26 грн - пеня за порушення строків погашення кредиту, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - житловий будинок із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 58,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у порядку, передбаченому статтями 39, 41 Закону України "Про іпотеку". Встановлено початкову ціну предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна в ході виконавчого провадження, але не менше 178 417,00 грн, що визначена сторонами при укладенні договору іпотеки. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг за тілом кредиту та пеня. При цьому розмір пені необхідно зменшити, оскільки нарахована позивачем пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 174 440,07 грн суперечить пункту 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з яким несправедливими умовами договору є встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором, тому до стягнення із відповідача підлягає 50 % від основної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 77 200,26 грн. Суд також дійшов висновку пронаявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 січня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року відмовлено (а. с. 138-139, т. 1).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи заочне рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності сторони відповідача, яка не була повідомлена належним чином про дату, час і місце засідання суду, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обовʼязковою підставою для скасування судового рішення.
Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надані ТОВ "ОТП Факторинг України" докази не підтверджують розмір існуючої заборгованості за кредитним договором, а тому визначити, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 умовам цього кредитного договору з додатковими угодами до нього, розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом 20 вересня 2016 року, неможливо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ОТП Факторинг Україна"на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати вказану постанову та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не досліджено укладений 26 березня 2014 року додатковий договір до кредитного договору від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007, у якому сторони погодили новий порядок погашення заборгованості, а саме те, що з 26 березня 2014 року та до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде встановлюватися процентна ставка 0 %. Тобто, з 26 березня 2014 року сторони погодили розмір заборгованості за кредитним договором. Відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що розмір заборгованості за кредитним договором є недоведеним, суд апеляційної інстанції не врахував усі обставини справи та вимоги процесуального закону і фактично ухилився від вирішення спору по суті. Судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна"та витребувано її матеріали із Вінницького міського суду Вінницької області.
У березні 2021 року справа № 127/2966/17 передана до Верховного Суду.
У зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_3 справу призначено судді-доповідачеві Каларашу А. А.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 березня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який мотивований тим, що наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника із висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи, що є наслідком переоцінки доказів та в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду судом касаційної інстанції. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" додано до касаційної скарги нові докази без наведення будь-яких поважних причин неподання їх під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 22 січня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № CNL-B00/013/2007, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000,00 дол. США, зі строком повернення до 28 грудня 2018 року. ОСОБА_1, в свою чергу, зобов`язалася прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом у порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі.
Згідно з пунктом 1.5.1 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися ОСОБА_1 щомісяця у розмірі та строки, визначені кредитним договором (а. с. 7-10, т. 1).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 22 січня 2007 року № РCNL-B00/013/2007, відповідно до якого відповідачі передали банку в іпотеку, належне їм на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 58,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19-21, т. 1).
Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року та договору відступлення прав вимоги від 23 вересня 2011 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007, укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 (а. с. 26-40, т. 1).
До кредитного договору між сторонами укладено додатковий договір від 21 вересня 2010 року № 1, додатковий договір від 21 січня 2012 року № 2, додатковий договір від 26 березня 2014 року № 3 (а. с. 11-18, т. 1).
12 січня 2015 року ТОВ "ОТП Факторинг" надіслано ОСОБА_1, ОСОБА_2 досудову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007. Зі змісту вимоги слідує, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на підставі пункту 1.9 кредитного договору вимагає дострокового виконання боргових зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дати отримання цієї вимоги шляхом сплати на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитом у розмірі 6 015,00 доларів США (а. с. 41-44, т. 1).
Станом на 20 вересня 2016 року сума кредитної заборгованості складає 331 723,35 грн, з яких: 5 775,70 доларів США, що еквівалентно 157 283,28 грн, - основний борг, 174 440,07 грн ? пеня за порушення строків погашення кредиту (а. с. 45, т. 1).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 березня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи (а. с. 239-240, т. 1).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, наданого Вінницьким відділенням КННДІСЕ, від 29 жовтня 2020 року № 5247/20-21 вказано, що за відсутності та ненаданням на дослідження графіку платежів до кредитного договору та додаткових угод № 1 та № 2 до нього та відсутності у розрахунку детального відображення сум нарахованої заборгованості за тілом кредиту, відсотків, пені із зазначенням періоду її утворення та погашення визначити, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007 умовам цього кредитного договору з додатковими угодами до нього, розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом на час звернення з позовом до суду, експерту неможливо.
У зв`язку із неможливістю документально підтвердити видачу кредиту, за відсутності та ненаданням на дослідження банківської виписки по поточному рахунку та неможливістю визначити, документально підтвердити заборгованість по кредиту (тіло, відсотки) станом на 23 вересня 2011 року (дата купівлі-продажу кредитного портфелю), за відсутності графіків платежів, укладених до кредитного договору та додаткових угод № 1 та № 2 до нього, визначити фактичний розмір заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2007 року № CNL-B00/013/2007, який мав місце станом на час звернення з позовом до суду, та з чого він складається, експерту неможливо (а. с. 48-62, т. 2).