Постанова
Іменем України
18 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 369/2845/19
провадження № 61-13341св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Київобленерго", Києво-Святошинський районний підрозділ приватного акціонерного товариства "Київобленерго",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київобленерго"на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2020 року в складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року в складі колегії суддів Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПрАТ "Київобленерго", Києво-Святошинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" про визнання рішення комісії з розгляду акта про порушення незаконним.
Позов мотивувала тим, що 16 січня 2019 року Києво-Святошинським районним підрозділом ПАТ "Київобленерго" складено акт про порушення № К040949, відповідно до якого встановлено, що споживач при користуванні електроенергією за адресою: АДРЕСА_1, група тимчасових споруд біля АДРЕСА_1 допустив порушення підпункту 1 пункту 5.5.5, пункту 8.2.4, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника та не облікування електроенергії. Відповідно до попереднього розрахунку нарахування по акту склали 461 009,25 грн за період з 17 січня 2018 року по 16 січня 2019 року. Згідно з протоколом № 041 засідання комісії з розгляду акта № 040949 від 21 лютого 2019 року комісія виключила з переліку порушень факт відсутності договору на користування електричною енергією, залишивши порушення, що полягали у самовільному підключенні.
Позивачка вказувала, що акт про порушення складений не уповноваженими представниками відповідача, а розрахунок збитків виконано з порушенням методики. Зазначала, що група тимчасових споруд, несанкціоноване підключення яких до електромережі встановив відповідач, розпочала своє функціонування лише 16 жовтня 2018 року, а тому комісія безпідставно здійснила нарахування вартості необлікованої електроенергії, починаючи з 17 січня 2018 року.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним рішення комісії Києво-Святошинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" з розгляду акта про порушення № К040949 від 16 січня 2018 року, яке викладено в протоколі № 041 від 21 лютого 2019 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, позов задоволено: визнано незаконним рішення комісії Києво-Святошинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" з розгляду акта про порушення № К040949 від 16 січня 2019 року, яке викладено в протоколі № 041 від 21 лютого 2019 року.
Судові рішення мотивовані тим, що право користування групою тимчасових споруд " ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованих по АДРЕСА_1, виникло у позивачки після 16 жовтня 2018 року, що не враховано відповідачем при визначенні періоду обрахування вартості необлікованої електричної енергії.
Аргументи учасників справи
04 вересня 2020 року ПрАТ "Київобленерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просило їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- матеріалами справи підтверджується факт самовільного підключення позивачкою групи тимчасових споруд до електроустановок без укладення відповідного договору та встановлення окремого лічильника;
- наявні між сторонами договори врегульовували підключення до електромереж виключно житлового будинку, належного позивачці;
- нарахування вартості необлікованої електричної енергії здійснено відповідачем у відповідності до методики та за визначений нею період (365 днів, що передували дню виявлення порушення);
- доказів набуття права власності/користування на тимчасові споруди після 16 жовтня 2018 року представник позивачки на засіданні комісії не надав;
- неправильне визначення періоду нарахування вартості необлікованої електричної енергії не є підставою для скасування рішення комісії в цілому, якщо в іншій частині воно відповідає вимогам закону;
- пред`явивши вимогу про визнання незаконним рішення комісії, позивачка обрала неналежний спосіб захисту порушеного права.
У листопаді 2020 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Посилається на те, що вимоги касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, належну оцінку яким вже надано судами попередніх інстанцій, зокрема, в частині неправильного періоду обрахування вартості необлікованої електричної енергії. Вказує, що постанови суду касаційної інстанції, посилання на які містяться в касаційній скарзі, є нерелевантними до правовідносин, які склалися в справі, що переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання оскаржених судових рішень.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 04 серпня 2020 рокузазначено, що відповідач оскаржує судове рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: апеляційний суд при вирішенні справи не врахував висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 325/1163/16-ц, від 21 листопада 2019 року в справі № 911/2524/18, від 11 лютого 2020 року в справі № 234/18252/18 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року в справі № 9901/125/18, від 03 травня 2018 року в справі № 9901/467/18, від 06 лютого 2019 року в справі № 522/12901/17-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 січня 2019 року працівники Києво-Святошинського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" склали акт про порушення № К040949, яким встановлено, що споживач при користуванні електроенергією за адресою: АДРЕСА_1, група тимчасових споруд біля АДРЕСА_1 порушив підпункт 1 пункту 5.5.5, пункт 8.2.4 ПРРЕЕ, що полягало у самовільному підключенні електроустановок до електричної мережі енергопостачальника та не облікуванні спожитої електроенергії.
Відповідно до попереднього розрахунку нарахування за необліковану електричну енергію по акту склало 461 009,25 грн за період з 17 січня 2018 року по 16 січня 2019 року.
В акті про порушення № К040949 зазначено, що він складений за участі споживача ОСОБА_1 та містить її підпис.
21 лютого 2019 року відповідачем проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення та складено протокол засідання комісії № 041, в якому визначено, що порушення сталося з вини споживача, вчинене відкритим способом, а збитки підлягають розрахунку за період з 17 січня 2018 року по 16 січня 2019 року згідно п. 2.6 Методики, яка затверджена постановою Національної комісії електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, оскільки мало місце "самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника".
Протокол засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії підписані головою комісії Гладюком А. Ю. та членами комісії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Представник позивача, який був присутній на засіданні комісії, не погодився з її рішенням у частині періоду нарахування вартості необлікованої електричної енергії за 365 днів, про що зазначено в пункті 4 протоколу.
Відповідно до рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 53 від 28 березня 2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розташування групи тимчасових споруд, по АДРЕСА_1 .
З посиланням на акт приймання-передачі виконаних робіт суди встановили, що позивачка закінчила будівництво та розпочала користування групою тимчасових споруд за вказаною адресою 16 жовтня 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На момент складення акту про порушення від 16 січня 2019 року набули чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, у пункті 8.2.5 яких (у редакції, чинній на 16 січня 2019 року) вказано, що в разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (пункт 8.2.6 ПРРЕЕ).
За змістом пункту 8.2.4 ПРРЕЕ в разі виявлення представниками оператора системи самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
На момент виявлення представниками відповідача порушень ПРРЕЕ з боку позивачки визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії було врегульовано Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.
Відповідно до п.2.6 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності договору або в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт.год) розраховуються за формулою 2.7. Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
У справі, що переглядається, встановивши, що об`єктом підключення до електромережі є група тимчасових споруд, будівництво яких завершено та передано в користування позивачки відповідно до акту приймання-передачі лише 16 жовтня 2018 року, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про те, що нарахування комісією вартості недооблікованої електричної енергії за період з 17 січня 2018 року суперечить положенням пункту 2.6 Методики, а тому прийняте комісією рішення є незаконним.
Доводи касаційної скарги щодо обрання позивачкою неналежного способу захисту колегія суддів не приймає з таких мотивів.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 401/2611/17 (провадження № 61-16533св19) зроблено висновок, що "спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення ПКЕЕН, що спонукало ОСОБА_3 звернутись із цим позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним. Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 753/14075/17 (провадження № 61-3579св20) зазначено, що "вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача".
Прийнявши до уваги, що ОСОБА_1 пред`явила позовну вимогу про визнання незаконним рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення, суди попередніх інстанцій вірно вважали, що позивачка обрала ефективний спосіб захисту порушеного права.
Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.