ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 914/1088/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю
Фірми "Галімпекс - Склодзеркальний завод" - Михальчишин Г.П., Михальчишин Ю.Р.,
Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" - Горбунової О.Л.,
Горбунова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 (у складі колегії суддів: Плотніцький Б.Д. (головуючий), Кордюк Г.Т., Мирутенко О.Л.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 (суддя Мазовіта А.Б.)
у справі № 914/1088/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Галімпекс - Склодзеркальний завод"
до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"
про визнання недійсним рішення комісії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "Галімпекс - Склодзеркальний завод" (далі - ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод") звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі - ПрАТ "Львівобленерго"), у якому просило визнати недійсним рішення комісії ПрАТ "Львівобленерго", оформлене протоколом від 01.06.2018 № 029864-а з розгляду акта про порушення від 17.05.2018 № 029864.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення комісії відповідача, оформлене протоколом від 01.06.2018 № 029864-а з розгляду акта про порушення від 17.05.2018 № 029864, яким позивачу нараховано обсяг недоврахованої електричної енергії на суму 891 998,45 грн за період з 12.01.2018 по 22.05.2018, не відповідає положенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ; чинних на час виникнення спірних правовідносин), оскільки позивачем не було допущено порушень, які є підставою для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021, позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом від 01.06.2018 № 029864-а, складене на підставі акта про порушення від 22.05.2018 № 029864.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у травні 2021 року ПрАТ "Львівобленерго" подало касаційну скаргу, у якій (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Також скаржником зазначено про необхідність вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 914/1088/18 за касаційною скаргою ПрАТ "Львівобленерго" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.09.2021.
ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 13.07.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальник; правонаступником якого є ПрАТ "Львівобленерго") і ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90147, який було переукладено 17.05.2007, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. У додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" сторони узгодили перелік об`єктів і точок комерційного обліку, за яким на об`єкті - Склодзеркальний завод, м. Львів, вул. Балабана, 14, установлено прилад обліку № 4541625.
У пункті 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика),, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 04.05.2006 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій позивача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
22.05.2018 уповноваженими представниками ПрАТ "Львівобленерго" проведено перевірку на об`єкті ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод" за адресою: м. Львів, вул. Балабана, 14, та встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив ПКЕЕ (пункти 3.31, 10.2) шляхом вчинення дій, які призвели до зміни показів приладу обліку: пошкодження цілісності пристроїв, що закривають доступ до струмоведучих частин схеми обліку (пошкодження бокової стінки ввідної комірки, в якій розташовані дооблікові відкриті струмоведучі частини та вторинні кола обліку).
За результатами перевірки складено акт про порушення № 029864 від 22.05.2018, який підписано чотирма представниками постачальника електричної енергії та представником споживача із зауваженнями до складеного акта.
01.06.2018 відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду акта про порушення та прийнято рішення, оформлене протоколом № 029864-а від 01.06.2018, за яким позивачу відповідно до Методики проведено нарахування вартості недоврахованої електроенергії за період з 12.01.2018 по 22.05.2018 на загальну суму 891 998,45 грн.
Засідання комісії було проведено за участю представника ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод", який ознайомився з рішенням комісії 01.06.2018.
ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод", вважаючи таке рішення ПрАТ "Львівобленерго" безпідставним і необґрунтованим, оскільки позивачем не було допущено порушень ПКЕЕ, які б мали наслідком та підставою для нарахування вартості недоврахованої електроенергії, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним зазначеного рішення ПрАТ "Львівобленерго".
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив та мотивував своє рішення тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт втручання споживача в роботу або конструкцію засобу обліку електричної енергії, а також вчинення дій, які призвели до зміни показів приладу облік, що є порушенням ПКЕЕ та підставою для нарахування вартості недоврахованої електроенергії відповідно до Методики.
У поданій касаційній скарзі (із урахуванням нової редакції касаційної скарги) ПрАТ "Львівобленерго" послалося на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано пункти 6.40, 6.41, 6.42 ПКЕЕ, положення пункту 2.1 Методики та не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 31.10.2019 у справі № 916/1375/18, від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17. Також скаржник зазначив про порушення судами норм процесуального права, а саме статей 13, 14, 73 -76, 79 ГПК щодо застосування стандарту доказування "вірогідності доказів" та без урахування правової позиції з цього питання, що викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення з огляду на доводи касаційної скарги ПрАТ "Львівобленерго", які стали підставою для відкриття касаційного провадження, враховуючи встановлені ГПК межі такого перегляду, виходить із такого.
За змістом статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.
Так, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), на час виникнення спірних правовідносин було урегульовано ПКЕЕ.
Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
У пункті 3.31 ПКЕЕ визначено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики
Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42 ПКЕЕ).
Положеннями пункту 6.42 ПКЕЕ також передбачено право споживача оскаржити рішення комісії до суду.
У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти (абзац 9 пункту 6.42 ПКЕЕ).
За змістом пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з актом про пломбування та встановлення індикаторів від 30.05.2016 № 537541 представниками ПрАТ "Львівобленерго" на об`єкті ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод" за адресою: м. Львів, вул. Балабана, 14, було встановлено пломби на розрахунковому засобі обліку електричної енергії, опломбовано інші об`єкти згідно з переліком та передано їх (пломби) на збереження уповноваженому представнику позивача.
За наслідками перевірки, проведеної 22.05.2018 представниками ПрАТ "Львівобленерго" на об`єкті ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод", виявлено порушення споживачем пунктів 3.31, 10.2 ПКЕЕ, а саме пошкодження цілісності пристроїв, що закривають доступ до струмоведучих частин схеми обліку (пошкодження бокової стінки ввідної комірки, в якій розташовані дооблікові відкриті струмоведучі частини та вторинні кола обліку), про що складено акт про порушення від 22.05.2018 № 029864, на підставі якого за рішенням комісії ПрАТ "Львівобленерго" споживачу відповідно до Методики було нараховано вартість недоврахованої електроенергії за період з 12.01.2018 (попередній контрольний огляд засобів обліку) по 22.05.2018 на загальну суму 891 998,45 грн.
Відповідно до пункту 3.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів) (підпункт 3). Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.
З метою встановлення факту можливого зниження показів облікового пристрою та позаоблікового споживання електричної енергії ухвалою суду від 04.10.2018 у справі № 914/1088/17 за клопотанням ПрАТ "Львівобленерго" було призначено судову електротехнічну експертизу.
У висновку експерта за результатами проведення судової електротехнічної експертизи від 25.03.2020 № 24352/18-46 зазначено таке: з аналізу наведених у матеріалах справи даних та графіків, що відображають фазні струми, отриманих за результатами вичитки з пам`яті приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, є підстави зробити висновок про те, що за період часу з 00:00 11.09.2017 по 10:30 22.05.2018 споживання електричної енергії по окремих фазах має певну асиметрію. При цьому зазначено, що асиметрія струмів не має системного характеру і у різні періоди часу спостерігається на різних фазах, а у окремі періоди часу взагалі відсутня (пункт 1); підключення до електричної мережі ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод" потужного виробничого однофазного електричного обладнання у період часу з 11.09.2017 по 22.05.2018, могло призвести до асиметрії фазних струмів, що відображено у наведених в матеріалах справи даних та графіках, отриманих за результатами вичитки з пам`яті приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625. Зважаючи на те, що на момент проведення експертизи об`єкт (електрообладнання ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод") знаходиться в видозміненому стані - демонтовано частину потужного однофазного електрообладнання, тобто неможливо отримати достовірні дані щодо типів, потужності та режимів і графіків роботи встановленого виробничого обладнання у зазначений вище період часу, надати категоричну відповідь на дане питання не видається за можливе (пункт 2); асиметрія струмів, зафіксована за результатами вичитки з пам`яті приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, встановленого на ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод", не може однозначно свідчити про вплив на роботу схеми обліку електричної енергії, з метою зміни показників у зазначеному електролічильнику, оскільки виникнення даної асиметрії можливе також і при підключенні до електричної мережі ТОВ "Галімпекс - Склодзеркальний завод" потужного виробничого однофазного електричного обладнання, яке призвело б до нерівномірного навантаження по фазам (пункт 3); за результатами проведеного дослідження, не виявлено можливості, вчинити через отвори у боковій стінці ввідної комірки дії, спрямовані на зниження показів приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, а саме: встановлення неодимового магніту, підключення до дооблікових кіл, встановлення шунтуючих перемичок тощо) (пункт 4).
Також, за встановлених у справі обставин, судовим експертом, якого було викликано в судове засідання, було підтверджено наведені висновки та надано додаткові роз`яснення, у тому числі надано відповіді на поставлені представниками сторін питання, у зв`язку із чим суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, оцінивши у сукупності наявні у матеріалах докази, дійшов висновку про не підтвердження факту як можливого зниження показів облікового пристрою та позаоблікового споживання електричної енергії позивачем у певний період, так і можливості вчинення споживачем дій, спрямованих на зниження показів приладу обліку.
Доводи ПрАТ "Львівобленерго", викладені у касаційній скарзі, про неналежну правову оцінку судами попередніх інстанцій експертних досліджень у контексті відсутності у них категоричних і конкретних висновків щодо суті виявленого порушення, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки відповідно до статті 104 ГПК висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили, і з огляду на зміст оскаржених судових рішень такі висновки експертизи оцінювалися судами у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК.
При цьому відповідач у касаційній скарзі, заперечуючи проти заявленого позову та підстав, наведених позивачем в обґрунтування своїх вимог, помилково посилається на відсутність у нього обов`язку доводити обставини вчинення позивачем порушення ПКЕЕ, зафіксованого в акті про порушення від 22.05.2018 № 029864, оскільки відповідно до частини 1 статті 74 ГПК, якою встановлено обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Натомість судами попередніх інстанцій установлено, що у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували чи ставили під сумнів, зокрема результати досліджень, що викладені у висновку експерта від 25.03.2020 № 24352/18-46, з якими відповідач не погоджується.
Водночас при вирішенні справи судами установлено, що під час проведення перевірки 22.05.2018 представниками ПрАТ "Львівобленерго" не було виявлено факту пошкодження пломб, установлених відповідно до акта про пломбування від 30.05.2016 № 537541, які б давали підстави для кваліфікації виявленого під час перевірки порушення за ознаками, визначеними у пунктах 3.31 та 10.2 ПКЕЕ, що підтверджується змістом самого акта про порушення від 22.05.2018 № 029864.
Посилання ПрАТ "Львівобленерго" у касаційній скарзі на те, що виявлений представниками відповідача факт наявності пошкодження бокової стінки ввідної комірки, в якій розташовані дооблікові відкриті струмоведучі частини та вторинні кола обліку, вже покладає на споживача відповідальність за такий несанкціонований доступ до обліку та відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ є самостійною підставою для застосування до порушника санкцій, є безпідставними з огляду на таке.
Як зазначалося вище, у пункті 6.40 ПКЕЕ наведено умови, за якими відповідно до Методики здійснюється перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, а саме виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів.
Як обґрунтовано зауважено судами попередніх інстанцій, незважаючи на фіксацію в акті про порушення від 22.05.2018 № 029864 факту наявності у корпусі металевої шафи наскрізних отворів для примусової вентиляції, у цьому документі не зазначено про факт зриву пломб, пошкодження самого лічильника чи впливу іншим способом на роботу лічильника, і, внаслідок такого впливу, зміни чи відсутності обліку споживання електроенергії; зміст цього документа свідчить про те, що при перевірці працівниками ПрАТ "Львівобленерго" точки обліку здійснювалося лише візуальний зовнішній огляд, тобто, висновок відповідача про виявлення ознак несанкціонованого втручання ґрунтувався виключно на припущеннях про можливий вплив через ці отвори.
Разом із тим судами попередніх інстанцій установлено, що по-перше за результатами проведеного дослідження, у цьому випадку не виявлено можливості вчинити через отвори у боковій стінці ввідної комірки дії, спрямовані на зниження показів приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, а саме: встановлення неодимового магніту, підключення до дооблікових кіл, встановлення шунтуючих перемичок тощо) (пункт 4 висновку експерта від 25.03.2020 № 24352/18-46), по-друге ані представниками відповідача, ані експертним дослідженням не було встановлено будь-яких пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, по-третє не було встановлено і явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, що є підставою для застосування до позивача відповідальності у виді нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, відповідно до положень Методики.
Водночас безпідставним є посилання ПрАТ "Львівобленерго" у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 916/1375/18, оскільки висновки суду щодо відмови у задоволенні позову підприємства про скасування рішення щодо нарахування позивачу вартості недооблікованої електричної енергії ґрунтуються, зокрема на обставинах, за якими встановлений факт просвердлювання бічної стінки приладу обліку електроенергії, який зафіксовано в акті про порушення та підтверджено висновком експертного дослідження, мало наслідком порушення цілісності корпусу електролічильника, неправильної роботи приладу обліку, що є очевидним порушенням, оскільки лічильник при працюючому електрообладнанні не обліковував електричну енергію, яка фактично споживалася позивачем.
Натомість у справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій подібних обставин встановлено не було, а навпаки зазначено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт втручання споживача в роботу або конструкцію лічильника та факт викривлення даних обліку електроенергії таким лічильником.
Таким чином обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що сам факт наявності наскрізних отворів для примусової вентиляції, який ПрАТ "Львівобленерго" кваліфікує як можливість для прихованого втручання в роботу облікового пристрою (зниження його показів) чи позаоблікове споживання електричної енергії, що є підставою, за твердженням відповідача, для нарахування вартості недоврахованої електроенергії на загальну суму 891 998,45 грн, є безпідставним та недоведеним.
Отже, оцінивши у сукупності докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Аналіз висновків, зроблених у судових рішеннях у справі № 914/1088/18, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 916/1375/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.
Посилання у касаційній скарзі ПрАТ "Львівобленерго" на не врахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, а саме (як зазначено у касаційній скарзі): "Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України…", не приймаються до уваги, оскільки скаржником лише наведено відповідну цитату з постанови Великої Палати Верховного Суду та не конкретизовано, яку саме норму права неправильно застосовано судами попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях, та в чому полягає таке неправильне застосування з огляду на цей висновок.
Суд касаційної інстанції відхиляє як на підтвердження підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, посилання ПрАТ "Львівобленерго" у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, у яких, на думку скаржника, наведено висновки щодо застосування стандарту доказування "вірогідності доказів" та які не було враховано судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи, оскільки ці висновки мають узагальнений характер щодо подання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог і заперечень та оцінки цих доказів судом при вирішенні справи, отже зазначене не є підтвердженням неправильного застосування судами у справі, яка розглядається, норм права при вирішенні спору у подібних правовідносинах.
Будь-яких обставин, які є обов`язковою підставою для скасування постановлених у справі судових рішень відповідно до частини 1 статті 310 ГПК, касаційна скарга ПрАТ "Львівобленерго" не містить.
Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.
Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
Загалом обґрунтування касаційної скарги стосується повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися судами в процесі розгляду цієї справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постановлених у справі судових рішень - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд