ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/188/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І. С.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Бересток Б. П. (прокурор за посвідченням),
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третя особа - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.05.2021 (суддя Романюк Ю. Г.) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 (судді: Філіпова Т. Л. - головуючий, Василишин А. Р., Бучинська Г. Б.) у справі
за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради
до Дубенської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний історико-культурний заповідник м. Дубно,
про скасування державної реєстрації прав та визнання права власності.
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2021 року заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Дубенської міської ради про скасування державної реєстрації прав та визнання права власності.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою суду від 18.03.2021 позовну заяву залишено без руху, запропоновано заступнику керівника Рівненської обласної прокуратури подати господарському суду через відділ канцелярії та документального забезпечення у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали належні докази, а саме документи, які відображають ринкову вартість спірного об`єкта, та докази про доплату судового збору у розмірі 1,5 % ринкової вартості майна (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, оскільки 01.04.2021 від заступника керівника Рівненської обласної прокуратури через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.05.2021 позов заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишено без руху, останньому запропоновано подати господарському суду через відділ канцелярії та документального забезпечення у 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали належні докази, а саме документи, які відображають ринкову вартість спірного об`єкта на момент подання позовної заяви, та у разі необхідності - докази про доплату судового збору у розмірі 1,5 % ринкової вартості майна (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), роз`яснено, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Ухвалу суду від 11.05.2021 мотивовано тим, що 05.05.2021 від представника Дубенської міської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви заступника керівника Рівненської обласної прокуратури у справі № 918/188/21 без руху, оскільки оцінка спірного об`єкта нерухомого майна була актуальна до 29.02.2020 і не може свідчити про ринкову вартість станом на 2021 рік, а тому сплачена позивачем сума судового збору (15 540,00 грн) є документально не обґрунтованою.
6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.05.2021, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021, позов залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки заступник керівника Рівненської обласної прокуратури не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, а саме не надав документів, які відображають ринкову вартість спірного об`єкта на момент подання позовної заяви, а у разі необхідності - докази про доплату судового збору у розмірі 1,5 % ринкової вартості майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, а саме положення статей 176, 226 ГПК України, не застосували норми процесуального права, які підлягали застосуванню (статтю 163 ГПК України) та не врахували обставини справи, у результаті чого було зроблено хибні висновки.
Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури також вважає помилковою позицію судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності застосування Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (далі - Методика № 629) до оцінки спірного майна.
При цьому, скаржник зазначив, що ні прокурора, який звертається з позовом до суду, відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", ні будь-якого іншого учасника процесу чинним процесуальним законодавством не зобов`язано проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову.
Крім того, скаржник наголошує, що до клопотання Дубенської міської ради від 30.04.2021 №1999/05-02-29/21, на підставі якого було залишено позов прокурора без руху, не було долучено доказів про те, що на час розгляду справи вартість спірного майна є іншою, зокрема більшою ніж зазначено прокурором.
Скаржник також звернув увагу, що відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Прокурор не є власником спірного об`єкта, а тому замовником оцінки відповідно до зазначеного Закону він бути не може.
Узагальнені доводи інших учасників справи
9. Дубенська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Рівненська обласна рада у відзиві на касаційну скаргу просить її задовольнити.
Відзиву на касаційну скаргу від третьої особи до суду не надійшло.
Розгляд справи
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.05.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у справі № 918/188/21, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.10.2021.
У зв`язку з відпусткою судді Дроботової Т. Б. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/188/21 було визначено колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Берднік І. С., Багай Н. О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021.
Позиція Верховного Суду
11. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
13. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції від 26.05.2021, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову заступника керівника Рівненської обласної прокуратури без розгляду з підстав невиконання вимог ухвали суду від 11.05.2021 про залишення позовної заяви без руху через не усунення недоліків позовної заяви шляхом надіслання до суду належних доказів, а саме документів, які відображають ринкову вартість спірного об`єкта на момент подання позовної заяви, а у разі необхідності - доказів про доплату судового збору у розмірі 1,5 % ринкової вартості майна.
14. Верховний Суд, здійснюючи касаційній перегляд оскаржуваних судових рішень щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зазначає таке.
15. Порядок відкриття провадження у справі визначено статтею 176 ГПК України, відповідно до частини першої якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
16. Відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
17. З матеріалів справи вбачається, що заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Дубенської міської ради про скасування державної реєстрації прав та визнання права власності.
18. За подачу зазначеної позовної заяви обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у сумі 17 810 грн, а саме за вимогу немайнового характеру 2270 грн (платіжне доручення від 02.03.2021 № 277) та 15 540 грн за вимогу майнового характеру (платіжне доручення від 05.03.2021 № 296 на суму 2270 грн та від 25.03.2021 № 403 на суму 13 270 грн). Ціну позову визначено з урахуванням висновку про вартість спірної торгівельно-житлової будівлі, складеного суб`єктом оціночної діяльності - підприємцем Джаманом О. В., за змістом якого вартість зазначеного приміщення станом на 31.08.2019 становить 1 036 000 грн.
19. Прийнявши ухвалою від 05.04.2021 позовну заяву до розгляду та відкривши провадження у справі, суд першої інстанції будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність позову вимогам статей 162, 164, 176 ГПК України, не встановив.
20. Натомість, в подальшому, в ухвалі від 11.05.2021 про повторне залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції зазначив, що результати оцінки ринкової вартості спірного об`єкта торгівельно-житлової будівлі, проведеної станом на 31.08.2019, не можуть бути застосовані як дійсна вартість цього об`єкта після 28.02.2021, а тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 15 540,00 грн є документально не обґрунтованим, що позбавляє суд можливості встановити виконання позивачем вимог пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
21. На виконання ухвали суду від 11.05.2021 до Господарського суду Рівненської області 24.05.2021 надійшов лист заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, в якому зазначено, що суд, залишаючи позовну заяву без руху, посилався на Методику оцінки майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 224), пунктом 22 якої передбачено, що висновок про вартість об`єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки, однак зазначена Методика стосується саме об`єктів приватизації, а спірний об`єкт - житлова будівля, яку внесено до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 23.09.2008. Прокурор звернув увагу суду на те, що законодавством не передбачено обов`язку позивача проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову, а тому просив суд продовжити розгляд цієї справи.
22. Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
23. Відповідно до положень частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
24. Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
25. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
26. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
27. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
28. Аналогічні вимоги містить і частина 2 статті 163 ГПК України, за змістом якої, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
29. Верховний Суд погоджується з доводками скаржника, наведеними у касаційній скарзі, що чинним процесуальним законодавством позивача не зобов`язано проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову, до того ж прокурор не має можливості замовити оцінку спірного майна, оскільки відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об`єкта.
30. Таким чином, виходячи зі змісту частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 163 ГПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у випадку, якщо він вважав, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, мав здійснити розгляд справи по суті та встановити ціну позову при розгляді справи, і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 ГПК України, а не залишати повторно позовну заяву без руху, та в подальшому - без розгляду.