ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/1487/21 (908/1624/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю " Прозріння"
представник позивача (боржника) - адвокат Боженко В.М., довіреність б/н від 20.09.2021,
відповідач - 1 - ОСОБА_1
представники відповідача - 1 - не з`явилися,
відповідач - 2 - ОСОБА_2
представники відповідача - 2 - не з`явилися,
відповідач - 3 - ОСОБА_3
представники відповідача - 3 - не з`явилися,
відповідач - 4 - ОСОБА_4
представники відповідача - 4 - не з`явилися,
відповідач - 5 - ОСОБА_11
представник відповідача - 5 - адвокат Максимов А.А., ордер АА 1141460 від 11.10.2021,
відповідач - 6 - ОСОБА_5
представники відповідача - 6 - не з`явилися,
відповідач - 7 - ОСОБА_6
представники відповідача - 7 - не з`явилися,
відповідач - 8 - ОСОБА_7
представники відповідача - 8 - не з`явилися,
відповідач - 9 - ОСОБА_8
представники відповідача - 9 - не з`явилися,
відповідач - 10 - ОСОБА_9
представники відповідача - 10 - не з`явилися,
відповідач - 11 ОСОБА_10
представники відповідача - 11 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_11
на ухвалу Господарського суду Запорізької області
від 08.06.2021
у складі судді: Юлдашева О.О.
та на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 11.08.2021
у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючого), Білецької Л.М.,
Верхогляд Т.А.
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю " Прозріння"
про забезпечення позову до пред`явлення позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Прозріння"
до ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_11
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
про витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи № 908/1487/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Прозріння"
ВСТАНОВИВ:
Рух справи та короткий зміст вимог
1. В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/1487/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Прозріння" (далі - ТОВ " Прозріння").
2. ТОВ " Прозріння" подало до Господарського суду Запорізької області заяву про забезпечення позову до його пред`явлення у справі № 908/1487/21 (908/1624/21) шляхом накладення арешту та забороною відчуження, розпорядження і вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельних ділянок за вказаними у заяві кадастровими номерами.
3. Заява мотивована тим, що вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав та виконанню рішення господарського суду у даній справі в разі задоволення позову, в той час як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
4. Заявник зазначив, що має намір звернутися з позовом про витребування майна (спірних земельних ділянок) з чужого незаконного володіння.
5. Виконання рішення суду у разі задоволення позову може бути ускладнено чи взагалі неможливе, оскільки внаслідок вчинення послідовних протиправних дій, переоформлено належні товариству спірні земельні ділянки на дві підконтрольні юридичні особи. В подальшому спірні земельні ділянки відчужені за договорами купівлі-продажу одинадцяти фізичним особам, які в свою чергу з метою ускладнення повернення цих земель позивачу, вчиняють дії щодо реєстрації права забудови цих земельних ділянок, тобто вчиняють дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 заяву ТОВ " Прозріння" про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі № 908/1487/21 (908/1624/21) задоволено.
Накладено арешт на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3221888800:38:140:0567, 3221888800:38:140:1015, 3221888800:38:140:6358, 3221888800:38:140:6359, 3221888800:38:140:6360, 3221888800:38:140:1112, 3221888800:38:140:7462, 3221888800:38:140:1016, 3221888800:38:140:6357, 3221888800:38:140:6373, 3221888800:38:140:6374, 3221888800:38:140:6375, 3221888800:38:140:1113, 3221888800:38:140:1115, 3221888800:38:140:1116, 3221888800:38:140:6133, 3221888800:38:140:6134, 3221888800:38:140:6135, 3221888800:38:140:6137, 3221888800:38:140:6136, 3221888800:38:140:6138, 3221888800:38:140:6139, 3221888800:38:140:6140, 3221888800:38:140:6356, 3221888800:38:140:7461, 3221888800:38:140:7463 та заборонено відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти) передавати в іпотеку, позичку, до статутного капіталу юридичних осіб. Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів за зверненнями вищевказаних фізичних осіб та інших третіх осіб в тому числі але не виключно Товариству з обмеженою відповідальністю " Перша інвестиційна будівельна компанія" щодо заборони на проведення підготовчих чи будівельних робіт.
7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені у заяві заходи забезпечення позову майнового характеру, предметом якого є витребування з чужого незаконного володіння спірних земельних ділянок, є обґрунтованими та співмірними із предметом майбутнього позову, а невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21) апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21) залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21), ОСОБА_11 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21) скасувати та відмовити в задоволенні заяви ТОВ " Прозріння" про забезпечення позову до пред`явлення позову.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1487/21 (908/1624/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Жукова С.В. від 22.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 908/1487/21 (908/1624/21) Господарського суду Запорізької області за касаційною скаргою ОСОБА_11 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021.
Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_11 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 відбудеться 12.10.2021.
Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.10.2021.
Витребувано з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1624/21.
13. Від ТОВ " Прозріння" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_11, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 - без змін.
14. В судове засідання 12.10.2021 з`явилися представники ОСОБА_11 та ТОВ " Прозріння", які надали пояснення у справі.
15. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
16. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 908/1487/21 (908/1624/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
17. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (12.10.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 12.10.2021.
18. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
( ОСОБА_11 )
19. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 129 Конституції України, норм процесуального права, а саме ст. ст. 2, 13, 14, 136, 137, 139 ГПК України.
Доводи позивача
(ТОВ " Прозріння")
20. У відзиві ТОВ " Прозріння" зазначає, що касаційна скарга не містить в собі жодного обґрунтування як доказового так і правового (щодо можливого неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального чи матеріального права), за якими дані судові рішення можуть бути скасовані.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
22. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Предметом касаційного перегляду є судові рішення, винесені за результатами розгляду заяви ТОВ " Прозріння" про вжиття заходів для забезпечення позову на підставі ст. ст. 136, 137 ГПК України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. ст. 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Предметом спору у цій справі є об`єкти нерухомого майна - спірні земельні ділянки, з позовом про витребування яких, має намір звернутися заявник, який вважає порушеним своє право власності на це майно.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи наказів Міністерства юстиції України № 4433/5 від 23.12.2020 та 881/5 від 09.03.2021 визнані протиправними і скасовані реєстраційні дії по зміні складу учасників ТОВ " Прозріння" і подальші реєстраційні дії щодо передачі ТОВ " Прозріння" до статутних капіталів ТОВ " Нова Хвиля" та " Перша Хвиля".
Міністерство юстиції України встановило, що реєстраційні дії щодо переходу права власності на спірні земельні ділянки від ТОВ " Прозріння" до ТОВ " Нова Хвиля" та ТОВ " Перша Хвиля", є протиправними і підлягають скасуванню.
Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову у даній справі право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу.
Приватним нотаріусом Скляр О.С. зареєстровано право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на частину спірних земельних ділянок, а саме на землі з наступними кадастровими номерами: 3221888800:38:140:6358, 3221888800:38:140:6359, 3221888800:38:140:6360, 3221888800:38:140:6357, 3221888800:38:140:6373, 3221888800:38:140:6374, 3221888800:38:140:6375, 3221888800:38:140:6133, 3221888800:38:140:6134, 3221888800:38:140:6135, 3221888800:38:140:6137, 3221888800:38:140:6136, 3221888800:38:140:6138, 3221888800:38:140:6139, 3221888800:38:140:6140, 3221888800:38:140:6356.
Міністерство юстиції України відмовило у задоволенні вимог ОСОБА_16 і ОСОБА_17, які мали статус учасників ТОВ " Прозріння" до їх протиправної зміни, що встановлено висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення або бездіяльність державного реєстратора, про скасування реєстраційних дій відповідно до яких право власності на спірні земельні ділянки перейшло до вищезазначених фізичних осіб, мотивуючи відмову тим, що рішення нотаріусів в цій частині приймалися на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, договору оренди земельної ділянки, договорів про право забудови земельних ділянок (договорів суперфіцію), щодо яких відсутні відомості стосовно визнання їх недійсними в судовому порядку чи скасування цих нотаріальних дій.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлені обставини справи свідчать про наявність обґрунтованих припущень, що відповідачами за майбутнім позовом можуть вчинятися дії щодо розпорядження спірними земельними ділянками, які можуть призвести до ускладнення чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Крім того, також цілком обґрунтованими є заходи щодо заборони органам державної реєстрації провадити реєстраційні дії, що стосуються будівельних та інших робіт на спірних земельних ділянках, оскільки невжиття таких заходів в подальшому може призвести до значного утруднення виконання рішення суду, у зв`язку з забудовою земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (ч. 4 ст. 11 ГПК України).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Враховуючи наведене вище, Колегія суддів вважає висновки суддів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову такими, що відповідають встановленим обставинам справи, приписам процесуального законодавства та висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Крім того, суди правильно зазначили, що заходи забезпечення позову, вжитті оскаржуваною ухвалою, відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, та спрямовані на уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що в рамках кримінального провадження вже було накладено арешт на спірні земельні ділянки, оскільки суд апеляційної інстанції дослідив дану обставину та правомірно вказав на те, що накладення арешту на майно в порядку кримінального провадження не може бути перешкодою для накладення арешту на те ж саме майно, в рамках господарської справи, так як норми ГПК України та іншого законодавства не містять вказаної заборони.
Стосовно доводів скаржника про неповноту дослідження обставин справи і неправильну оцінку доказів, Колегія суддів зауважує, що в цій частині доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до твердження про необхідність переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень ст. 300 ГПК України, перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, за яким встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
В контексті зазначеного Верховний Суд також звертається до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Крім того, твердження скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про дату судового засідання в суді апеляційної інстанції та не отримував судових рішень, Колегією суддів відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Також, Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).
Крім того, у контексті можливості реалізації скаржником своїх процесуальних прав суд звертається до рішення ЄСПЛ "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, №3236/03, §41), згідно з яким сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.