ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6251/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Жукова С.В., Огородніка К.М.
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
боржник -Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМАН ТРЕЙД",
представник боржника - не з`явився,
розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Черненченко Д.А. - не з`явився,
кредитор (ініціюючий) - Фізична особа-підприємець Свинаренко Юрій Вікторович,
представник кредитора - не з`явився,
заявник - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області,
представник заявника у режимі відеоконференції (не відбулось з технічних питань) - Горбань Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу
Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області,
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021
у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
у справі за заявою
Фізичної особи-підприємця Свинаренка Юрія Вікторовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАН ТРЕЙД"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа - підприємець Свинаренко Юрій Вікторович (далі - ФОП Свинаренко Ю.В., кредитор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАН ТРЕЙД" (далі - ТОВ "АДАМАН ТРЕЙД", боржник).
2. Ухвалою суду від 03.12.2020 відкрито провадження за заявою ФОП Свинаренка Ю.В. у справі № 904/6251/20 про банкрутство ТОВ "АДАМАН ТРЕЙД".
Визнано грошові вимоги ФОП Свинаренко Ю.В. на суму 21 020,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення, 13 222 051,20 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію) згідно ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 22.05.2021.
Призначено розпорядником майна боржника ТОВ "АДАМАН ТРЕЙД" - Черненченко Дениса Альбертовича, який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №195 від 28.02.2013.
Призначено попереднє засідання суду на 21.01.2021 о 10:00 год.
3. 29.03.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подане клопотання вих.№ 7149/5/04-36-20-07 від 29.03.2021, в якому просило суд: зобов`язати посадових осіб ТОВ "АДАМАН ТРЕЙД" (30012937) та розпорядника майна надати бухгалтерську та іншу документацію контролюючому органу для проведення документальної позапланової перевірки, визнати ГУ ДПС у Дніпропетровській області учасником по справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі № 904/6251/20:
- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод класичних вин" (далі - ТОВ "ОЗКВ") про витребування доказів в частині витребування у Державної податкової служби України доказів - задоволено;
- зобов`язано Державну податкову службу України в строк до 17.05.2021 надати до Господарського суду Дніпропетровської області: копії документів ТОВ "АДАМАН ТРЕЙД" (колишня назва ТОВ "АТЛАНТІС"), що подавались останнім для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру щодо місць зберігання, у тому числі, але не виключно, за наступними індивідуальними номерами: 13160107995, 26160109096, 26160114333, 04160214170, 02160114428, 13160215740, 04160114331, 08160114330, 02160214222, 13160114283, 04160108196, 13160114334, 20160114332, 16160214212, 13160114842, 04160112019, 04010101393, зокрема: копії ліцензій документів, що підтверджують право користування цим приміщенням, довідки про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам тощо;
- в задоволенні клопотань ТОВ "ОЗКВ" про витребування доказів вх.№12426/21, вх.№12431/21, вх.№12432/21 від 12.03.2021, вх.№ 18784/21 від 14.04.2021 - відмовлено;
- в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих.№87149/5/04-36-20-07 від 29.03.2021 про зобов`язання надати документи для проведення перевірки - відмовлено;
- відкладено попереднє засіданні на 18.05.2021 о 12:00 год.
5. Ухвала суду в частині відмови в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих. № 87149/5/04-36-20-07 від 29.03.2021 мотивована тим, що таке клопотання не містить норм обґрунтування вчинення певної дії, так як хоча ГУ ДПС у Дніпропетровській області і визнано учасником справи, проте з грошовими вимогами до боржника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не заявлялось.
Виходячи з аналізу положень статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, суд вказав що процесуальним законодавством не встановлена можливість суду зобов`язувати вчиняти певні дії.
6. Не погодившись із зазначеною ухвалою в частині відмови в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання надати документи для проведення перевірки, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Головне управління ДПС у Дніпропетровській області із апеляційною скаргою в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 в оскарженій частині у справі № 904/6251/20 та прийняти нове рішення, яким клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих. №87149/5/04-36-20-07 від 29.03.2021 задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі № 904/6251/20.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/6251/20 повернуто заявникові.
8. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що порядок оскарження судових рішень, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, стосується судових рішень, які безпосередньо відносяться до процедур банкрутства.
Судові рішення, якими вирішуються загально-процесуальні питання, у тому числі щодо відкладення розгляду справи (клопотання), оскаржуються в порядку, встановленому положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про витребування доказів для долучення до матеріалів справи, відмову в задоволенні клопотання про зобов`язання вчинити певні дії (надати документи), відкладення розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у цій справі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового рішення, з вимогою передати справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6251/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2021.
11. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
12. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2020 у справі № 904/6251/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, датою проведення судового засідання визначено 12.10.2021.
13. 01.10.2021 засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
14. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2021 Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції 12.10.2021 о 11:15, у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 65.
15. У призначену дату та час судового засідання до Центрального апеляційного господарського суду прибув представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Горбань Р.С., проте відеоконференція не відбулась з технічних причин, про що працівниками відділу інформатизації та захисту інформації (ІІ), у присутності заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Пляс Н.П. та секретаря судового засідання Сотник А.С., складено Акт № 21/24 від 12.10.2021 (в матеріалах справи).
16. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 904/6251/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
17. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (12.10.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 12.10.2021.
18. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК), дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ГУ ДПС у Дніпропетровській області)
19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
21. У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
22. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
23. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
24. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
25. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
26. У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
27. Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
28. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
29. Як вбачається з матеріалів справи, Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих.№87149/5/04-36-20-07 від 29.03.2021 подано та розглядалося судом першої інстанції під час перебування справи на стадії попереднього засідання.
30. Згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
31. Частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
32. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.
Проте із втратою чинності Законом про банкрутство відповідних змін до ГПК України стосовно спеціального законодавчого акта з питань банкрутства внесено не було.
Отже, як вже зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 16.07.2020 № 910/4475/19, при застосуванні судом норм ГПК України, які містять посилання на Закон про банкрутство, що втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, за відповідним посиланням з 21.10.2019 застосовуються саме норми КУзПБ.
33. Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
34. Отже, реалізація права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.
35. Частиною 2 статті 9 КУзПБ встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
36. В силу приписів частини другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
37. Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
38. Системний аналіз статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Такі висновки також викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 912/1398/18 та 12.03.2019 у справі № 918/361/18.
39. Предметом апеляційного оскарження, як встановлено судом апеляційної інстанції, є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих.№87149/5/04-36-20-07 від 29.03.2021 про зобов`язання надати документи для проведення перевірки.
40. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зобов`язання надати документи для проведення перевірки не входить до переліку ухвал, визначених частиною 1 статті 255 ГПК України, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку, а також можливість її оскарження не передбачена КУзПБ, що зумовлено тим, що відповідна ухвала не порушує прав та охоронюваних законом інтересів учасників провадження у справі, а її оскарження призведе лише до затягування розгляду справи.
41. При цьому, слід врахувати практику Європейського суду з прав людини щодо правових висновків про можливість обмеження права доступу до суду, передбаченого положеннями статті 6 Конвенції.
42. Відповідно пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
43. Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскарженої ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної ухвали апеляційного господарського суду.
44. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
45. У контексті вказаного вище Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
47. Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
48. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
49. Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та залишення без змін ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №904/6251/20 як такої, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.
Судові витрати
50. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №904/6251/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді С.В. Жуков