ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 910/20007/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Ходаківська І. П., Євсіков О. О.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 (суддя Стасюк С. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний маркетинговий центр" (далі - ТОВ "Аграрний маркетинговий центр", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 є таким, що прийнятий передчасно з порушенням норм чинного законодавства, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (далі - ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", третя особа).
4. 16.03.2021 ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просило суд:
1) зупинити дію наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5;
2) зупинити дію державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 15.12.2020 15:52:36, зміна видів економічної діяльності юридичної особи, інше, ОСОБА_1, Мін`юст;
3) зупинити дію реєстраційної дії № 1000749950034036943 про скасування реєстраційної дії, ОСОБА_1, Мін`юст;
4) зупинити дію реєстраційної дії № 1000749950035036943 про скасування реєстраційної дії, ОСОБА_1, Мін`юст;
5) зупинити дію реєстраційної дії № 1000749950036036943 про скасування реєстраційної дії, ОСОБА_1, Мін`юст;
6) зупинити дію внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, 15.12.2020 16:12:25, 1000749960037036943, ОСОБА_1, Мін`юст;
7) заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Мін`юсту), Мін`юсту, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії відносно ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний";
8) заборонити Мін`юсту, його посадовим особам, приймати рішення за результатом розгляду скарг щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" та проводити будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", у тому числі пов`язані зі скасуванням реєстраційних дій.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2021 заяву ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" про забезпечення позову задовольнив частково. Зупинив дію наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Мін`юсту), Мін`юсту, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії (проводити реєстраційні дії про скасування реєстраційних дій) відносно ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду. В іншій частині у задоволенні заяви відмовив.
6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.06.2021 апеляційну скаргу Мін`юсту залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 - без змін.
7. Суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся.
8. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що виконання оскаржуваного наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 під час розгляду справи значно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування спірного наказу.
9. Разом з тим суди попередніх інстанцій зазначили, що заходи забезпечення позову шляхом зупинення конкретно визначених реєстраційних дій охоплюються заходами забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, тому задоволенню не підлягають.
10. Крім того, оскільки суд позбавлений можливості втручатися у дискреційні повноваження Мін`юсту, заходи забезпечення позову шляхом заборони Мін`юсту, його посадовим особам приймати рішення за результатом розгляду скарг щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" та проводити будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", у тому числі пов`язані зі скасуванням реєстраційних дій також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
11. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мін`юсту (далі - скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 в частині зупинення дії наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Мін`юсту), Мін`юсту, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії (проводити реєстраційні дії про скасування реєстраційних дій) відносно ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
12. Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
13. Скаржник вказує, що оскільки предметом спору є немайнові вимоги - визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 15.12.2020 року № 4325/5, суди попередніх інстанцій повинні були дослідити чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.
14. Мін`юст зазначає, що рішення про визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії не потребує виконання; їх значення полягає у констатації факту правомірності або неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування, тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, отже і заходів забезпечення позову вони не потребують. При цьому посилається на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20.
15. Скаржник вважає, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову є аналогічними тим, що зазначені ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" у позові та їх перевірка судом фактично призведе до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.
16. У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" та ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" зазначають про правильність висновків судів, що виконання оскаржуваного наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 під час розгляду справи значно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у справі № 910/20007/20, виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування спірного наказу, та обґрунтоване задоволення заяви про забезпечення позову.
17. Позивач та третя особа вважають посилання Мін`юсту на те, що господарський суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню позовних вимог, необґрунтованим, оскільки в даному випадку вживалися заходи забезпечення позову, які є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими і вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного наказу не може свідчити про вирішення спору сторін по суті.
18. З урахуванням викладеного ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" та ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
19. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи приписи наведеної норми процесуального права, здійснює перегляд рішень судів попередніх інстанцій лише в межах заявленої скаржником вимоги касаційної скарги - задоволення заяви про забезпечення позову в частині зупинення дії наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Мін`юсту), Мін`юсту, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії (проводити реєстраційні дії про скасування реєстраційних дій) відносно ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.
21. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
23. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.
24. За змістом статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
25. У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
26. Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
27. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
28. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
29. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
30. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
31. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
32. Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
33. Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
34. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
35. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
36. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
37. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
38. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
39. Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
40. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
41. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
42. Суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки у цьому випадку ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" звернулося до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
43. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначив, що наказом Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 задоволено повністю скарги ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" від 14.12.2020 і від 15.12.2020 та:
- скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14.12.2020 № 1000749970031036943 "Скасування заборони вчинення реєстраційних дій", проведену державним реєстратором Білобожницької сільської ради Іванісіком Сергієм Васильовичем, № 1000741070032036943 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та № 1000741070033036943 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Ніною Геннадіївною щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний";
- скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про припинення заборони вчинення реєстраційних дій, внесений 14.12.2020 державним реєстратором Білобожницької сільської ради Іванісіком Сергієм Васильовичем у розділі "Попередження" щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний";
- анулювано державному реєстратору Білобожницької сільської ради Іванісіку Сергію Васильовичу доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
44. ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" зазначає, що скаргу до Мін`юсту було подано не уповноваженими на це особами, оскільки на дату подання скарги позивач не мав жодного представника, крім Генерального директора ТОВ "Аграрний маркетинговий центр", а всі повноваження попередніх представників, в тому числі адвокатів, були відкликані.
45. Позивач звертався до Мін`юсту із заявами та повідомляв останнього про відсутність представників, які б мали право діяти від імені позивача, окрім Генерального директора ТОВ "Аграрний маркетинговий центр" - Горбача Євгена Анатолійовича, та відкликав усі скарги, які були подані не за особистим підписом керівника. Наразі не уповноваженими особами може здійснюватись незаконна державна реєстрація змін до ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", створюючи значний обсяг реєстраційних дій, які спрямованні виключно на утруднення та унеможливлення виконання судового рішення, що у свою чергу зумовить необхідність позивача звертатися до суду із новими позовами про скасування таких реєстраційних дій.
46. Зважаючи на наведені заявником обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, висновок судів про те, що виконання оскаржуваного наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 під час розгляду справи значно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування спірного наказу, є обґрунтованим.
47. При цьому суди врахували, що згідно з пунктом 31 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.
48. Відповідно до частини десятої статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.
49. Згідно з частиною п`ятою статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
50. Відповідно до пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
51. Пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".
52. Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
53. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.
54. Відповідно до частин першої-другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
55. Враховуючи викладене вище, суди дійшли обґрунтованого висновку, що належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде зупинення дії наказу Мін`юсту від 15.12.2020 № 4325/5 шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Мін`юсту), Мін`юсту, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, скасовувати будь-які реєстраційні дії (проводити реєстраційні дії про скасування реєстраційних дій) відносно ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.
56. В іншій частині постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та ухвала Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 Мін`юстом не оскаржувалися.
57. Посилання скаржника на те, що господарський суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню позовних вимог є необґрунтованим, оскільки в даному випадку вживалися заходи забезпечення позову, які є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими і вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного наказу не може свідчити про вирішення спору сторін по суті (подібний правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19).
58. При цьому суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у випадку відмови у позові застосовані судом заходи забезпечення позову не будуть перешкоджати виконанню такого наказу.
59. Виходячи зі змісту спірних правовідносин, у даному випадку вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.
60. Вжиті заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом розгляду по даній справі, оскільки спір стосується визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.
61. Разом з тим під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
62. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, оскільки скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Мін`юстом від 17.01.2019 № 143/5 та зупинення відповідних реєстраційних записів, які були вчинені на підставі наказу, та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, Верховний Суд у справі № 910/9855/20 виходив в тому числі з того, що судом було зупинено відповідні реєстраційні записи, які були вчинені на підставі наказу.
63. Разом з тим, у справі, що розглядається, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, зазначив, що оскільки суд позбавлений можливості втручатися у дискреційні повноваження Мін`юсту, заходи забезпечення позову шляхом заборони Мін`юсту, його посадовими особами, приймати рішення за результатом розгляду скарг щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" та проводити будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", у тому числі пов`язані із скасуванням реєстраційних дій задоволенню не підлягають.
64. Суд касаційної інстанції також відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" (далі - ТОВ ВКФ "Велта") до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, оскільки у цій справі надавалась оцінка припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05.07.2018 № 30/4275-К, складеного на підставі акту перевірки від 04.07.2018 № 30/4275-К за результатами проведення планової перевірки ТОВ ВКФ "Велта" відповідно до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 28.11.2017 № 523 та наказу Державної служби геології та надр України від 08.06.2018 № 207 "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2018 року", а не наказу Мін`юсту.
65. Звідси правові висновки у справі № 826/13306/18 та справі, що розглядається, зроблені судами з урахуванням різних фактичних обставин, які формують зміст правовідносин, та свідчить про те, що правовідносини у цих справах не є подібними.
66. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу Мін`юсту слід залишити без задоволення, а судові рішення - залишити без змін.