ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 910/24092/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 (суддя Сташків Р. Б.) у справі
за позовом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ", 2) Комінтернівської районної державної адміністрації, 3) Одеської обласної державної адміністрації,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство ОРФ "Центр державного земельного кадастру",
про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання договору недійсним,
за участю представників:
позивача - Нікіпелової К. Є. (адвокат),
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
відповідача-3 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільрада, позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ" (далі - ТОВ "АГАТ", відповідач-1), Комінтернівської районної державної адміністрації (далі - Комінтернівська РДА, відповідач-2), Одеської обласної державної адміністрації (далі - Одеська ОДА, відповідач-3) про:
- визнання незаконним та скасування розпорядження Одеської ОДА від 28.10.2009 № 840/А-2009 про надання ТОВ "АГАТ" земельної ділянки;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,7873 га, що розташована за адресою: 55-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 10, на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), укладеного 09.06.2011 ТОВ "АГАТ" та Комінтернівською РДА.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття головою Одеської ОДА вказаного розпорядження та укладення договору оренди земельної ділянки здійснено з перевищенням повноважень.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство ОРФ "Центр державного земельного кадастру".
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.01.2021 позовну заяву Коблівської сільради залишив без розгляду.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.05.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 залишив без змін.
6. Судові рішення мотивовані тим, що позивач не з`явився у судове засідання та не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності або щодо підтримання позовних вимог, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
7. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Коблівської сільради (далі - скаржник), в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
8. Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами порушено вимоги пункту 7 частини першої статті 121, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, тому суди дійшли передчасних висновків про залишення позову без розгляду, оскільки суд першої інстанції не обґрунтував того, яким чином нез`явлення позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказав, які саме вимоги суду не були виконані позивачем.
9. Скаржник також зазначає, що неможливість забезпечення явки представника позивача в судове засідання 25.01.2021 була зумовлена неможливістю придбати квитки для представника, посилаючись при цьому на наказ Коблівської сільради від 22.12.2020, яким встановлено для працівників сільської ради режим дистанційної (надомної) роботи.
10. Коблівська сільрада вказує, що вона подавала місцевому господарському суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, про що зазначено в ухвалі суду від 16.11.2020; стверджує, що можливість вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково розглядатись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак не звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
11. Крім того, скаржник зазначає, що Північний апеляційний господарський суд при розгляді апеляційної скарги Коблівської сільради не застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.03.2021 у справі № 915/617/20.
12. У судовому засіданні представник позивача підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
13. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
14. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
16. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Коблівська сільрада посилається на порушення судами норм статей 121, 226 Господарського процесуального кодексу України.
17. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
18. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про залишення позовної заяви Коблівської сільради без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
19. Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
20. Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
21. За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
22. Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
23. Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивач та відповідач) також мають права і обов`язки, передбачені статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
24. Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
25. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
26. Таким чином, обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
27. Такий правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
28. Суд першої інстанції зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 розгляд справи було вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
29. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 14.12.2020.
30. Ухвалою суду від 14.12.2020 розгляд справи по суті було відкладено на 25.01.2021 у зв`язку із неявкою у судове засідання 14.12.2020, зокрема, представника позивача.
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак позивач в особі його уповноваженого представника у судове засідання, призначене на 25.01.2021, не з`явився. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
32. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
33. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
34. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
35. Водночас у даному випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи.
36. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про направлення суду заяви про розгляд справи за його відсутності є безпідставними, оскільки в наявній в матеріалах справи заяві позивача від 16.11.2020 (а. с. 157, т. 3), на яку він посилається, викладено прохання про проведення за відсутності представника позивача судового засідання, яке призначено на конкретну дату - 16.11.2020, а не в цілому про розгляд даної справи за його відсутності.
37. Крім того, апеляційний господарський суд вказав про безпідставність доводів позивача щодо неможливості забезпечення явки представника позивача в судове засідання 25.01.2021, яка зумовлена неможливістю придбати квитки для його представника, посилаючись при цьому на наказ Коблівської сільради від 22.12.2020, яким встановлено для працівників режим дистанційної (надомної) роботи, оскільки, як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії розпорядження Коблівської сільради від 22.12.2020 № 511-К "Про встановлення для працівників режиму дистанційної (надомної) роботи та гнучкого режиму робочого часу", у період з 11 до 22 січня 2021 року включно встановлено для працівників Коблівської сільради режим дистанційної (надомної) роботи та гнучкий режим робочого часу (крім працівників, перелік яких зазначено в цьому розпорядженні), тоді як інтереси позивача у даній справі представляє адвокат Нікіпелова К. Є., повноваження якої підтверджується ордером (а. с. 155, т. 3). Тобто встановлений позивачем для його працівників режим дистанційної (надомної) роботи та гнучкий режим робочого часу жодним чином не впливає на роботу адвоката Нікіпелової К. Є.
38. З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позову Коблівської сільради без розгляду на підставі частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
39. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
40. Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку уповноваженого представника позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
41. Такий правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
42. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що Північний апеляційний господарський суд при розгляді апеляційної скарги Коблівської сільради не застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у справі № 915/617/20, з огляду на таке.
43. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
44. 24.03.2021 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, (а не постановою, як помилково зазначає скаржник) справу № 915/617/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
45. Ухвалою від 21.05.2021 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повернула колегії суддів справу № 915/617/20 для розгляду.
46. Разом з тим Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 915/617/20 врахував висновки щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
47. Висновки судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, не суперечать висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
48. Звідси доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а висновок судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви позивача без розгляду зроблений з дотриманням норм матеріального та процесуального права.