1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/1379/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" - Гончаров М.В.,

Адвокатського об`єднання "Жованник і партнери" - Гонтар П.А.,

ОСОБА_2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2021 (суддя Пінтеліна Т.Г.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 (колегія суддів: Поліщук Л.В., Будішевська Л.О., Таран С.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" (далі -ТОВ "С Клаус")

до Адвокатського об`єднання "Жованник і партнери" (далі - АО "Жованник і партнери")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,

про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

СУТЬ СПОРУ

1. Від імені двох учасників ТОВ "С Клаус" низці його контрагентів електронною поштою було розіслане повідомлення, підписане адвокатом цих учасників. У листі йшлося про неправомірні дії директора цього товариства, відкриття кримінального провадження за фактами цих дій. Також контрагенти попереджалися про те, що директор товариства з 2018 року не уповноважений на вчинення значних правочинів і у випадку укладення договору з ТОВ "С Клаус" за підписом цього директора, такий правочин буде оскаржений до суду. На повідомленні містилася інформація, що виконавцем є адвокат ОСОБА_1., був прикріплений ордер адвоката на представництво учасників.

2. ТОВ "С Клаус" звернулося до суду з позовом до адвокатського об`єднання, у якому адвокат ОСОБА_1. здійснював адвокатську діяльність, про визнання інформації, викладеної в повідомленні учасників, недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію товариства, та про спростування такої інформації.

3. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. ТОВ "С Клаус" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

4. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи є адвокат службовою або посадовою особою адвокатського об`єднання;

- хто представляє довірителя: адвокат чи адвокатське об`єднання, з яким укладено договір;

- чи несе адвокатське об`єднання відповідальність за дії адвоката, який входить до складу об`єднання, вчинені при представництві довірителя;

- хто відповідає за поширення недостовірної інформації - адвокат, який поширив інформацію, чи довіритель, якого він представляв;

- чи може адвокат бути притягнутий до цивільної відповідальності за дії, вчинені при представництві довірителя у відносинах з третіми особами;

- які докази належності особі певної адреси електронної пошти особі є допустимими;

- чи є копія електронного листа, до якої додано сканований документ (лист) і яка не підписана електронним підписом відправника, допустимим доказом (електронним або письмовим);

- чи завдається шкода діловій репутації юридичної особі поширенням інформації про вчинення її керівником кримінального правопорушення та його недобросовісну поведінку, зловживання ним службовими повноваженнями?

5. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, судові рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини справи, встановлені судами

6. 07.09.2020 ТОВ "СП "Нібулон", ТОВ "АТ Каргілл", ТОВ "Компанія "Прометей", ППО Філії АТ "ДПЗКУ "Миколаївський портовий елеватор", ТОВ "ЄВТ Грейн", ПрАТ "Пологівський ОЕЗ", ТОВ "ПК "Дніпровський", ТОВ "Ін Фуд" отримали електронною поштою скан-копію повідомлення такого змісту:

" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" (код за ЄДРПОУ 33694531), що в сукупності володіють 50% статутного капіталу товариства.

Даним листом повідомляємо, що директор товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" (код за ЄДРПОУ 33694531) ОСОБА_2, обіймаючи посаду директора ТОВ "С КЛАУС", здійснюючи згідно Статуту управління поточною діяльністю Товариства, будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями та зобов`язаним діяти добросовісно і розумно в інтересах Товариства, зловживаючи своїми повноваженнями, починаючи з 2018 року по теперішній час, діючи умисно, з корисливих мотивів, привласнив, тобто незаконно, безоплатно, з використання різних злочинних схем та способів обернув на власну користь частину врожаю, зібраного в 2018-2020рр., дивіденди від продажу якого мали одержати учасники ТОВ "С Клаус".

За фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, відкрито кримінальне провадження.

Починаючи з 2018 року, виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" (код за ЄДРПОУ 33694531) ОСОБА_2 не уповноважений учасниками товариства на вчинення товариством будь-яких значних правочинів, у яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу до дати укладення будь-якого правочину.

З огляду на вищевикладене, звертаємо Вашу увагу, що у випадку укладення договору з ТОВ "С Клаус" за підписом ОСОБА_2, даний правочин буде оскаржено у судовому порядку".

7. Повідомлення підписане адвокатом ОСОБА_1. До повідомлення додано: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_1, копії ордерів, виданих АО "Жованник і партнери" на надання правової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_1., копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

8. Повідомлення учасників ТОВ "С Клаус" від 07.09.2020 відправлено з двох адрес електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, містило номер мобільного телефону ОСОБА_1 та адресу: АДРЕСА_1 (місцезнаходження АО "Жованник і партнери"), електронним цифровим підписом адвоката ОСОБА_1. не підписано.

9. Учасниками/засновниками ТОВ "С Клаус" є: 1) ОСОБА_2, 2) ОСОБА_5, 3) ОСОБА_4, 4) ОСОБА_3 . Кожному із засновників належить частка, що дорівнює 25% статутного капіталу Товариства.

10. В провадженні Головного управління Національної поліції в Херсонській області перебуває кримінальне провадження №12020230000000264 з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.191 Кримінального кодексу України (далі - КК), відкрите щодо ОСОБА_2, який у період 2018-2020 років, займаючи посаду директора ТОВ "С Клаус", зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам підприємства та його засновників, неодноразово привласнював грошові кошти, отримані від продажу врожаю, чим завдав значної матеріальної шкоди ТОВ "С Клаус" та його засновникам.

11. Пункт 12.1 статуту ТОВ "С Клаус", затвердженого рішенням загальних зборів учасників (протокол від 15.11.2018 №15-11/18), передбачає, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймається виключно загальними зборами учасників.

12. Відповідно до пункту 12.2 статуту ТОВ "С Клаус" значними правочинами визнаються правочини товариства залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв. Значними правочинами є правочини товариства, вартість предмета яких перевищує 5000000,00 грн.

13. Згідно із пунктом 12.3 статуту ТОВ "С Клаус" рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів приймаються загальними зборами учасників. Пункт 12.10 статуту визначає, що значний правочин, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

14. Протягом 2018 - 2020 років загальні збори учасників ТОВ "С Клаус" не надавали згоду директору цього товариства ОСОБА_2 на вчинення значних правочинів.

15. 21.09.2020 ТОВ "С Клаус" направило ТОВ "СП "Нібулон" лист від №21-09/2020 за підписом директора ОСОБА_2, у якому спростувало поширені відомості. У листі також зазначено, що "повідомлення від учасників ТОВ "С Клаус" ОСОБА_4 та ОСОБА_3 направлене виключно на компрометування дій директора ОСОБА_2 перед контрагентами".

Короткий зміст позовних вимог

16. 23.12.2020 ТОВ "С Клаус" звернулося до суду з позовом, у якому просило:

1) визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порочить ділову репутацію ТОВ "С Клаус", інформацію, викладену у повідомленні учасників ТОВ "С Клаус" від 07.09.2020, яке підписане адвокатом ОСОБА_1., та адресоване ТОВ "СП "Нібулон", ТОВ "АТ Каргілл", ТОВ "Компанія "Прометей", ППО Філії АТ "ДПЗКУ" "Миколаївський портовий елеватор", ТОВ "ЄВТ Грейн", ПрАТ "Пологівський ОЕЗ", ТОВ "ПК "Дніпровський", ТОВ "Ін Фуд";

2) зобов`язати АО "Жованник і партнери" не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну, таку, що не відповідає дійсності, порочить ділову репутацію ТОВ "С Клаус" інформацію, шляхом направлення на електронну пошту ТОВ "СП "Нібулон" (код ЄДР 14291113), ТОВ "АТ Каргілл" (код ЄДР 20010397), ТОВ "Компанія "Прометей" (код ЄДР 41255380), ППО Філії АТ "ДПЗКУ" "Миколаївський портовий елеватор" (код ЄДР 38313142), ТОВ "ЄВТ Грейн" (код ЄДР 41730338), ПрАТ "Пологівський ОЕЗ" (код ЄДР 00384147), ТОВ "ПК "Дніпровський" (код ЄДР 36020648), ТОВ "Ін Фуд" (код ЄДР 21852766) повідомлення із заголовком "СПРОСТУВАННЯ" про те, що інформація, яка міститься в повідомленні учасників ТОВ "С Клаус" від 07.09.2020 за підписом адвоката ОСОБА_1., є недостовірною.

17. Позивач вважає, що повідомлення зазначеного змісту є поширенням недостовірної інформації щодо ТОВ "С Клаус", яка суттєво шкодить діловій репутації ТОВ "С Клаус".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

18. Господарський суд Херсонської області рішенням від 11.02.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, відмовив у задоволенні позову.

19. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що:

- оскаржувана інформація має негативний характер як щодо ОСОБА_2, так і щодо ТОВ "С Клаус", тобто права позивача є порушеними;

- перший абзац повідомлення від 07.09.2020 щодо учасників ТОВ "С Клаус" відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та містить достовірну інформацію;

- другий і третій абзаци повідомлення від 07.09.2020 містять достовірну інформацію про наявність відкритого кримінального провадження за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК, проте в другому абзаці не зазначено, що перелічені дії директора можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не є вже встановленими;

- четвертий абзац повідомлення від 07.09.2020 містить достовірну інформацію, оскільки в матеріалах справи відсутні докази проведення загальних зборів, якими надано ОСОБА_2 згоду на вчинення значних правочинів за вищевказаний період;

- інформація в п`ятому абзаці повідомлення від 07.09.2020 про те, що у випадку укладення договору з ТОВ "С Клаус" за підписом ОСОБА_2, цей правочин буде оскаржено у судовому порядку, не містить ні погрози, ні фактичних тверджень та не може бути спростована; вимога позивача спростувати відомості про те, що у випадку укладення договору з ТОВ "С Клаус" за підписом ОСОБА_2 цей правочин буде оскаржено у судовому порядку є такою, що не узгоджується з основними принципами судочинства, гарантованими Конституцією України та процесуальними кодексами;

- оскільки повідомлення учасників ТОВ "С Клаус" від 07.09.2020 не підписане електронним підписом адвоката ОСОБА_1., в той час як електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який підтверджує ідентифікацію особи, яка його створила, то факт поширення інформації саме посадовою особою відповідача не може вважатись встановленим;

- враховуючи врегульовані ст.237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та приписами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відносини представництва, а також долучені до повідомлення учасників ТОВ "С Клаус" від 07.09.2020 копії ордерів на надання правової допомоги ОСОБА_4, ОСОБА_3, належним відповідачем у справі повинні бути особи, від імені яких та в інтересах яких діяв ОСОБА_1, а саме засновники ТОВ "С Клаус" - ОСОБА_4, ОСОБА_3, за змістом статей 48, 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі, і при розгляді справи суд має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

20. 18.06.2021 ТОВ "С Клаус" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

21. Також просить стягнути з АО "Жованник і партнери" на користь ТОВ "С Клаус" судові витрати в сумі 68 918,00 грн.

Доводи учасників справи

22. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

23. Скаржник наводить такі доводи у касаційній скарзі:

- часткова достовірність змісту поширеної інформації не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог повністю;

- суди помилково встановили достовірність інформації, викладеної у другому та третьому абзаці повідомлення, оскільки у повідомленні міститься ствердна недостовірна інформація, яка відсутня у змісті витягу з ЄРДР від 03.07.2020, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули, зокрема, повідомлення містить твердження про факт вчинення директором ТОВ "С Клаус" кримінального правопорушення;

- суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.12.2020 у справі №484/2781/19-ц про те, що вирок є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість; внесення до ЄРДР інформації про вчинення директором ТОВ "С Клаус" кримінального правопорушення є лише початком здійснення досудового розслідування, а відтак у жодний спосіб не підтверджує його винуватість; незважаючи на презумпцію невинуватості та заборону розголошення відомостей кримінального провадження, ОСОБА_1 допустив поширення інформації у формі фактичних тверджень про вчинення директором ТОВ "С Клаус" злочину;

- стверджуючи про достовірність інформації у четвертому абзаці повідомлення, суди зробили такі висновки без наявності відповідних доказів, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що протягом 2019 2020 років загальні збори учасників ТОВ "С Клаус" не проводились;

- ОСОБА_1 умисно вказав про наміри оскаржувати всі правочини за підписом ОСОБА_2, а не лише значні правочини, що є свідомим намаганням викривити фактичні обставини справи та спонуканням контрагентів-покупців відмовитися від будь-яких господарських правовідносин з ТОВ "С Клаус";

- створений у форматі Word, роздрукований, власноручно підписаний (як письмовий документ) відсканований, збережений у форматі pdf та направлений у сканованій версії документ не є електронним документом, натомість є письмовим доказом, оскільки сканована копія документу фактично є ксерокопією такого документу; додатки до повідомлення є також лише сканованими копіями існуючих паперових документів;

- повідомлення учасників від 07.09.2020, створене ОСОБА_1 та особисто ним підписане, не є електронним документом, а отже, не вимагає застосування електронного цифрового підпису; посилання суду першої інстанції на необхідність підписання електронного листа електронним цифровим підписом є помилковими; у цьому контексті посилання судів попередніх інстанцій на постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №904Ї/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18 є помилковими;

- направлення електронного листа користувачем з електронної скриньки не передбачає технічної можливості підписання такого листа електронним цифровим підписом; тому визнаючи роздруківку електронного листа недопустимим доказом, суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 27.11.2018 у справі №914/2505/17 та від 29.01.2021 у справі №922/51/20;

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові у постанові від 29.08.2018 у справі №761/29315/16-ц про те, що відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка поширила недостовірну інформацію, а не особа, в інтересах якої або від імені якої поширено недостовірну інформацію; поширення недостовірної інформації здійснено ОСОБА_1, а не учасниками ТОВ "С Клаус" ( ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ), як помилково зазначили суди попередніх інстанцій; зміст повідомлення не містить будь-якого посилання на те, що таку інформацію повідомляють саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

- суди не дослідили договори про надання правової допомоги між відповідачем та ОСОБА_6, ОСОБА_3 на предмет повноважень, наданих АО "Жованник і партнери" ОСОБА_1, а також види правової допомоги;

- на підставі ч.2 ст.50 ГПК суд першої інстанції мав процесуальну можливість за необхідності залучити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до участі у справі, чого судом зроблено не було;

- посилання суду першої інстанції на те, що позивач, скориставшись правом на відповідь, вичерпав можливість захисту порушеного права у вигляді спростування інформації, є таким, що не відповідає положенням ст. 277 ЦК, оскільки це два альтернативні способи захисту порушеного права;

- наслідком поширення вказаної недостовірної інформації є втрата ТОВ "С Клаус" юридичною особою постійного контрагента - покупця (ППО Філії АТ "ДПЗКУ" "Миколаївський портовий елеватор").

24. У касаційній скарзі наведено розрахунок судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, які скаржник просить стягнути із відповідача.

25. 22.07.2021 відповідач подав клопотання про закриття касаційного провадження на підставі п.5. ч.1 ст.296 ГПК, оскільки правовідносини у справах, на які посилається скаржник, не є подібними із правовідносинами у справі, що розглядається.

26. 26.07.2021 відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому також просив закрити касаційне провадження.

27. У відзиві зазначені такі доводи:

- позивач просить спростувати в судовому порядку факт наявності порушеного кримінального провадження та факт самої події кримінального правопорушення, інформація про яку викладена у ЄРДР, однак такі позови не підлягають судовому розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №333/6816/17, постанова Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №760/16924/18);

- у справі наявний "дефект позивача", оскільки поширена інформація стосується безпосередньо ОСОБА_2 та є негативною саме по відношенню до нього, а не ТОВ "С Клаус";

- у справі наявний "дефект відповідача", оскільки повідомлення не було поширене посадовою особою відповідача - адвокатом "АО "Жованник і партнери" ОСОБА_1.; рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, що належність поштових скриньок певній особі підтверджує складення нею документа та його відправлення саме цією особою; лише з накладеним електронним підписом особа відповідає за повноту викладених в документі даних;

- у справі відсутній "дефект інформації", оскільки в повідомленні учасників не йдеться про визнання директора винним у кримінальному правопорушенні, натомість зазначено про наявність відкритого кримінального провадження за фактом зловживання директором своїм службовим становищем, що відповідає дійсності відповідно до витягу з ЄРДР;

- позивач не підтвердив жодними доказами доведення до відома вказаної інформації та отримання такої інформації всіма контрагентами, адресатами повідомлення.

28. Відповідач також заперечив повністю проти заявленої скаржником вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, мотивуючи це тим, що з наявного в матеріалах справи детального опису послуг вбачається, що вказаний в описі час, витрачений адвокатом при підготовці процесуальних документів по суті справи, а також при супроводженні даної справи, не відповідає критерію реальності та необхідності адвокатських витрат та є явно завищеним.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

29. Верховний Суд ухвалою від 19.07.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 04.08.2021, оголосив перерву у судовому засіданні до 13.10.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо предмету доказування

30. Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

31. Згідно з ч.1 ст.91 ЦК юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

32. Відповідно до ст.94 ЦК юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до гл. 3 ЦК.

33. Відповідно до ч.1 ст. 200 ЦК інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

34. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (ч. 2 ст. 200 ЦК).

35. Згідно зі ст. 201 ЦК особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

36. Відповідно до ст.275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, зокрема, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК).

37. Статтею 277 ЦК передбачено:

- фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації;

- спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію;

- поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний;

- спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила;

- спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

38. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

39. Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18).

40. Згідно з положеннями статей 277, 302 ЦК та 74 ГПК: позивач повинен довести 1) сам факт поширення інформації; 2) поширення інформації саме відповідачем; 3) порушення поширенням інформації його особистих немайнових прав; 4) має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Відповідач повинен довести, що поширена інформація є достовірною.

41. Під поширенням інформації слід розуміти: поширення інформації з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомленнях в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

42. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

43. Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Чи є адвокат посадовою чи службовою особою адвокатського об`єднання?

44. Відповідно до ст. 277 ЦК поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

45. Суди попередніх інстанцій зробили висновок, що адвокат ОСОБА_1. є посадовою особою АО "Жованник і партнери", жодним чином не обґрунтовуючи таке твердження.

46. Верховний Суд вважає такий висновок помилковим, оскільки адвокат, який є членом адвокатського об`єднання, може не мати статусу посадової чи службової особи цього об`єднання.

47. Поняття "посадова особа" та "службова особа" використовуються в Конституції України (статті 19, 40, 56), Кодексі України про адміністративні правопорушення, КК, Законі "Про державну службу", Законі "Про службу в органах місцевого самоврядування", Законі "Про запобігання корупції" тощо. Однак по-перше, вказані нормативні акти не регулюють правовідносини у справі, що розглядається. По-друге, ст. 277 ЦК містить більш широке застосування, ніж регулювання відносин з публічного управління.

48. Цивільне законодавство не містить визначення термінів "посадова особа" та "службова особа", які могли би бути застосовані до відносин з поширення інформації. Разом з тим, ст. 277 ЦК статус посадової або службової особи пов`язує з існуванням трудових відносин між такою посадовою / службовою особою та відповідною юридичною особою. Так, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 277 ЦК поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

49. Кодекс законів про працю України (далі - КЗпПУ) вживає терміни "посадова особа" та "служба особа" в контексті здійснення управління підприємством та можливості прийняття відповідних рішень (зокрема, статті 19, 113, 130, 132, 159, 245, 247, 252-8 та інші). Терміни посадова / службова особа щодо підприємств вживаються в КЗпПУ як синоніми.

50. Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить поняття службової / посадової особи в частині створення та управління діяльністю адвокатського об`єднання як юридичної особи. У Правилах адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року (далі - Правила адвокатської етики), вживається термін "адвокат - керівник адвокатського об`єднання" під яким розуміють як одноосібного керівника об`єднання, так і члена колегіального керівного органу адвокатського об`єднання.

51. Водночас законодавство, яке регулює питання функціонування інших видів юридичних осіб, визначає посадові особи як членів виконавчого органу, наглядової ради тощо (ст.42 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п.15 ч.1 ст. 2 Закону "Про акціонерні товариства" тощо).

52. Частиною 1 ст.89 ГК посадовими особами господарського товариства визначені такі особи, що здійснюють управління діяльністю такого товариства.

53. Відповідно до ст. 97 ЦК управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

54. Стаття 277 ЦК передбачає відповідальність, у тому числі посадових / службових осіб юридичних осіб приватного права в розумінні ст. 81 ЦК, до яких належать як адвокатське об`єднання, так і господарські товариства. Тому логічним є те, що поняття посадової / службової особи повинне мати однакове значення для цілей застосування вказаної норми як для адвокатських об`єднань, так і для господарських товариств і інших суб`єктів. Відтак за відсутності відповідного правового регулювання Верховний Суд вбачає за доцільне застосувати зміст понять посадова / службова особа відповідно до законодавства, яке регулює діяльність господарських товариств, з урахуванням особливостей діяльності адвокатського об`єднання.

55. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що тлумачення ч. 4 ст. 277 ЦК свідчить, що у разі поширення недостовірної інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона (постанови Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №761/29315/16-ц, від 16.06.2021 у справі №504/4099/16-ц)

56. З наведеного вбачається, що посадовими / службовими особами адвокатського об`єднання для цілей застосування абз. 2 ч. 2 ст. 277 ЦК є такі особи, що здійснюють управління відповідним адвокатським об`єднанням та мають право виступати від імені такого об`єднання відповідно до його статуту та інших документів.

57. Однак суди не встановили, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що адвокат ОСОБА_1. наділений повноваженнями щодо управління АО "Жованник і партнери" або здійснення його представництва. При цьому до матеріалів справи доданий витяг із державного реєстру щодо АО "Жованник і партнери", у якому зазначено, що керівником об`єднання є Гілін Є.О., вчиняти дії від імені об`єднання має право також Жованник Л.М. Таким чином, висновки судів про те, що адвокат ОСОБА_1. є посадовою чи службовою особою АО "Жованник і партнери" не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та наданих сторонами доказах.

58. Оскільки адвокат ОСОБА_1. не є посадовою чи службовою особою АО "Жованник і партнери", і, відповідно, його дії з поширення інформації, про які стверджує позивач, не є діями самого адвокатського об`єднання, то потрібно з`ясувати, хто саме у спірних правовідносинах представляв довірителів (учасників ТОВ "С Клаус" ОСОБА_3 та ОСОБА_4.) - адвокат чи адвокатське об`єднання.

Хто представляє довірителя - адвокат чи адвокатське об`єднання?

59. ТОВ "С Клаус" вважає, що на підставі ч.4 ст.277 ЦК та ст.1172 ЦК відповідачем за даним позовом є АО "Жованник і партнери", а адвокат ОСОБА_1., який здійснює свою адвокатську діяльність в цьому об`єднанні, є третьою особою у цій справі. Мотивує це тим, що до оспорюваного повідомлення було долучено копії ордерів про надання адвокатом ОСОБА_1. правової допомоги ОСОБА_3. та ОСОБА_4 Ордери видані АО "Жованник і партнери", сам текст повідомлення складений на бланку адвоката ОСОБА_1., а з Єдиного реєстру адвокатів вбачається, що адвокат ОСОБА_1. здійснює свою адвокатську діяльність не індивідуально, а в АО "Жованник і партнери".

60. Крім того, скаржник зазначає, що на підставі ст.15 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання.

61. Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

62. Відповідно до ст. 6 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно Законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

63. У ст. 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені підстави для здійснення адвокатської діяльності. Зокрема, зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

64. У Правилах адвокатської етики зазначено, що у випадках, коли договір про надання правової допомоги укладається з адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, рішення про призначення конкретного адвоката чи кількох адвокатів для виконання доручення або про заміну адвоката чи адвокатів (у випадках, коли це не суперечить закону) приймається адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням на свій розсуд, якщо в договорі не вказаний інший порядок заміни адвоката (ст.24).

65. У цій справі наявні договір на надання правової допомоги, укладений з адвокатським об`єднанням, та ордер, підписаний адвокатом ОСОБА_1. та керівником адвокатського об`єднання. Таким чином, адвокат ОСОБА_1. був призначений АО "Жованник і партнери" для виконання доручень довірителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

66. Згідно зі ст. 15 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об`єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське об`єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

67. У ст. 63 Правил адвокатської етики передбачено, що для адвоката, який є членом адвокатського об`єднання, професійні обов`язки перед клієнтами, що випливають із чинного законодавства, Правил адвокатської етики, договорів про надання правової допомоги, повинні мати пріоритетне значення у порівнянні з обов`язками адвоката щодо виконання вказівок керівних органів адвокатського об`єднання. Керівник адвокатського об`єднання зобов`язаний забезпечити дотримання адвокатом-членом адвокатського об`єднання виконання Правил та не має права вчиняти дії, пов`язані з схилянням або сприяти ухиленню адвоката від виконання професійних етичних норм.

68. Таким чином, адвокатське об`єднання є лише організаційно-правовою формою діяльності адвоката, який в межах такого об`єднання є самостійною особою, яка надає клієнту правову допомогу та обирає з клієнтом найкращу позицію для захисту прав клієнта, безпосередньо надає правові послуги, консультації, веде переговори з клієнтами, безпосередньо приймає та виконує доручення клієнта, зокрема, щодо складання та надсилання листів, заяв, запитів тощо.

69. Відтак АО "Жованник і партнери" є лише формою організації спільної діяльності декількома адвокатами, кожен із яких не втрачає свого самостійного статусу як адвокат і несе відповідальність за дотримання присяги адвоката, правил адвокатської етики та інших обов`язків, встановлених законом.

70. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не визначили, в яких відносинах адвокат ОСОБА_1. перебував з адвокатським об`єднанням на момент поширення інформації (корпоративних як член об`єднання, трудових, договірних тощо).


................
Перейти до повного тексту