ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16443/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
- позивача - Павленка А.В. (адвокат);
- відповідача - Лукашенка М.П. (адвокат);
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Паламар П.І.)
від 09.02.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Ходаківська І.П., судді - Демидова А.М., Владимиренко С.В.)
від 09.06.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Спорт"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
про стягнення 2 034 667, 40 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лада-Спорт" (надалі - ТОВ "Лада-Спорт", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (надалі - ПрАТ "Страхова компанія "Провідна", відповідач) про стягнення 1 919 000,00 грн страхового відшкодування, 34 654,14 грн інфляційних втрат, 36 492,46 грн 3% річних та 44 520, 80 грн пені.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Лада-Спорт" стверджувало, що відповідач в порушення умов договору добровільного страхування майна суб`єктів господарської діяльності та відповідальності перед третіми особами № 11/1180180/1006/19 від 26.06.2019 та норм чинного законодавства, не сплатило страхове відшкодування за пошкодження майна внаслідок пожежі.
1.3. У відзиві на позовну заяву ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" вказувало, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування є абсолютно законним та обґрунтованим, оскільки воно було прийнято за результатами ретельного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин події. Страховиком було дотримано всіх умов договору страхування та виконано обов`язки за цим договором. Відповідач вказував, що позивач не підтвердив в установленому договором страхування порядку заявлену в позовній заяві суму страхового відшкодування та правові підстави незаконності відмови страховика у виплаті страхового відшкодування. Висновки ТОВ "Чернігів - Електро" не спростовують висновків пожежно - технічного дослідження, виконаного експертом Ращинським І.Ф., та не доводять факту відсутності в приміщеннях закладу громадського харчування порушень правил та нормативів пожежної та вибухобезпеки.
2. Фактичні обставини справи, установлені судами
2.1. 26.06.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір добровільного страхування майна суб`єктів господарської діяльності та відповідальності перед третіми особами № 11/1180180/1006/19, згідно якого відповідач застрахував належне позивачу майно (технологічне обладнання, офісне обладнання, побутова техніка, меблі, предмети інтер`єру, господарський інвентар), яке розташоване в закладі громадського харчування (кафе) "Мімоза Бруклін Піца" по вул. Басейній, 1/2 у м. Києві.
2.2. Відповідно до умов розділу 2 договору, страхова сума за договором складає 3 363 100,00 грн, у т.ч. технологічне обладнання - 1 253 100,00 грн, офісне обладнання, побутова техніка - 110000 грн, меблі, предмети інтер`єру, господарський інвентар - 2 000 000,00 грн.
2.3. На виконання умов договору страхування, позивач перерахував відповідачу страховий платіж у сумі 6 134, 99 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 761 від 27.06.2019.
2.4. 12.12.2019 приблизно о 21:15 год в закладі громадського харчування (кафе) "Мімоза" по вул. Басейній, 1/2 у м. Києві сталася пожежа, внаслідок якої було знищено належне позивачу майно, що підтверджується поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи актом про пожежу від 12.12.2019, складеним комісією у складі відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві та слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві та звітом про причину виникнення пожежі, складеного відділом запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві.
2.5. Відповідно до звіту про причину виникнення пожежі, складеного відділом запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, ймовірною причиною пожежі є виникнення "аварійних режимів" в роботі електромережі.
2.6. Поясненнями сторін, заявою № 293585 від 16.12.2019 підтверджується факт належного повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку.
2.7. Листом № 17-10/2520 від 04.06.2020 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що пожежа сталася внаслідок недотримання ним правил пожежної безпеки, а саме внаслідок порушення пункту 5.10.2 НПАОП 40.1-1.32-01. Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, пункту 1.20 Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 2.3.98 Правил улаштування електроустановок.
2.8. Листом від 16.09.2020 позивач звернувся до відповідача із скаргою на відмову у виплаті страхового відшкодування, пославшись на відсутність правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування у порядку пунктів 9.2.5, 14.1.7 договору страхування.
2.9. Листом від 05.10.2020 № 17-12/4448 відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, пославшись на відсутність правових підстав для перегляду попереднього рішення та подальшого відшкодування.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 577 750,00 грн шкоди, 28 491,69 грн інфляційних втрат, 30 003, 11 грн - 3% річних, 7 888,75 грн - пені, 24 669, 27 грн витрат по оплаті судового збору, 65 000,00 грн витрат по оплаті послуг адвоката (з урахуванням ухвали суду про виправлення арифметичних помилок від 26.02.2021).
3.2. Суди виходили з того, що:
- факт пожежі у закладі громадського харчування (кафе) "Мімоза" по вул. Басейній, 1/2 у м. Києві, внаслідок якої було знищено належне позивачу майно, підтверджується поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи актом про пожежу від 12.12.2019, складеним комісією у складі відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві та слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві, а також звітом про причину виникнення пожежі, складеного відділом запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві;
- відповідач був належним чином повідомлений про настання страхового випадку;
- розмір збитків від пожежі в сумі 1 577 750,00 грн визначено на підставі актів огляду № 293585 від 18.12.2019, №293585 від 19.12.2019, довідки дійсної вартості застрахованого майна від 20.12.2019;
- доказів здійснення відповідачем в установлений строк страхової виплати за договором не надано.
3.3. Суди, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наявного в матеріалах справи доказу окремо, а також взаємний зв`язок у їх сукупності дійшли висновку про недоведеність факту порушення позивачем, як страхувальником, правил пожежної безпеки в закладі громадського харчування (кафе) "Мімоза" по вул. Басейній, 1/2 у м. Києві. Суд апеляційної інстанції вказав, що подані позивачем докази є більш вагомими, а обставини, на підтвердження яких вони надавалися, є більш вірогідними.
3.4. Апеляційний господарський суд зазначив, що висновок фахівця Ращинського І.Ф, за результатами проведення експертного пожежно-технічного дослідження № 3/20 від 16.04.2020, що виконаний на замовлення відповідача, за своїм юридичним статусом не є висновком експерта у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ньому відсутнє застереження про те, що даний висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази присвоєння Ращинському І.Ф. кваліфікації судового експерта. Крім того, суд вказав, що дослідження проводилось з використанням лише візуального (оглядового) методу, при цьому фахівцем не застосовувались інші сучасні методи дослідження (такі як, мікроскопічні, металографія, рентгеноструктурний аналіз тощо). Тобто фахівцем не була застосована комплексна методика проведення дослідження, за допомогою якої можна було б встановити дійсну причину виникнення пожежі.
3.5. Також суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу, яка була стягнута судом першої інстанції.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
4.1. 16.07.2021 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4.2. ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" підставою касаційного оскарження визначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наявність підстав, передбачених частинами 3, 4 статті 310 цього Кодексу, а саме - порушення норм статей 73, 74, 86 - Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик експерта Ращинського І.Ф. та поставив під сумнів висновок пожежно-технічного дослідження № 3/20 від 16.04.2020, натомість встановив обставини справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, зокрема:
- технічного висновку ТОВ "Чернігів-Електро" щодо висновку пожежно-технічного дослідження № 3/20 від 16.04.2020;
-копії декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, зареєстрованої ДСУЗНС 21.07.2017;
- копії листа ДСНС від 24.03.2017 № 26-4413/261;
- копії листа ГУДСНС від 11.08.2017 № 65/1/4389 "Про проведення позапланової перевірки";
- копії технічного звіту по перевірці від 17.07.2017 технічного стану та профілактичних випробувань електроустаткування, електричних мереж і заземлюючих пристроїв на об`єкті кафе "Мімоза" по вул. Басейній, 1/2 у м. Києві, затвердженого ТОВ "Пожстатус ЛТД".
4.3. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди не врахували складності справи, часу витраченого адвокатом, обсягу послуг та ціни позову.
4.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Лада-Спорт" проти задоволення касаційної скарги заперечує та просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
4.5. Також ТОВ "Лада-Спорт" просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 15 000,00 грн. На доказ понесених витрат позивач надав ордер на надання правової допомоги в суді касаційної інстанції, звіт (детальний опис виконаних робіт), акт підтвердження виконаної роботи від 17.08.2021 та рахунок № 18 від 27.08.2021. Копія відзиву та всіх доданих до нього документів 27.08.2021 були надіслані на адресу відповідача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
5.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
5.2. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
5.3. Зокрема, згідно з пунктами 3, 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5.4. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик експерта Ращинського І.Ф. та поставив під сумнів висновок пожежно-технічного дослідження № 3/20 від 16.04.2020.
5.5. Вказані доводи суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки апеляційний господарський суд в обґрунтування відмови у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання експерта Ращинського І.Ф. вказав, що відсутня необхідність отримання додаткових пояснень, які викладені в експертному пожежно - технічному дослідженні № 3/20 від 16.04.2020. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок фахівця Ращинського І.Ф. не є висновком експерта у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ньому відсутнє застереження про те, що цей висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку. Наданий відповідачем висновок, за доводами суду, підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, а сторони, при цьому, не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування.
5.6. Також скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Так, в обґрунтування недопустимості копії декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, зареєстрованої ДСУЗНС 21.07.2017, копії листа ДСНС від 24.03.2017 № 26-4413/261, копії листа ГУДСНС від 11.08.2017 № 65/1/4389 "Про проведення позапланової перевірки" та копії технічного звіту по перевірці від 17.07.2017 технічного стану та профілактичних випробувань електроустаткування, електричних мереж і заземлюючих пристроїв на об`єкті кафе "Мімоза" по вул. Басейній, 1/2 у м. Києві, затвердженого ТОВ "Пожстатус ЛТД" скаржник зазначає, що пожежа сталася більш ніж через 2 роки з дати їх складання та підписання, а тому вони не можуть підтверджувати обставини, що мають суттєве значення для справи. Проте Верховний Суд вважає ці доводи необґрунтованими, оскільки вони стосуються незгоди скаржника виключно з належністю доказів, перевірку якої суд касаційної інстанції не здійснює.
5.7. З огляду на те, що скаржником не доведено основної ознаки недопустимості доказів - одержання їх з порушенням закону, а також зважаючи на повноваження суду касаційної інстанції та підстави оскарження, визначені відповідачем, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо встановлення судами попередніх інстанцій обставин на підставі недопустимих доказів.
5.8. Також суд касаційної інстанції не погоджується з доводами скаржника, що технічний висновок ТОВ "Чернігів-Електро" є недопустимим доказом з огляду на наявність недоліків у ньому та у зв`язку з тим, що такий вид висновку не передбачений чинним законодавством, оскільки обставини справи ґрунтувались не виключно на вказаному висновку, а оцінювались та досліджувались судами в сукупності з іншими, наданими у справі, доказами.
5.9. З огляду на те, що суд касаційної інстанції не здійснює переоцінки доказів, а суди попередніх інстанцій, оцінивши надані докази, встановили наявність у відповідача обов`язку сплати страхового відшкодування, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень.
5.10. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
5.11. 31.08.2021 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
5.12. Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5.13. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
5.14. ТОВ "Лада-Спорт", на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції в розмірі 15 000,00 грн, надало звіт (детальний опис виконаних робіт), акт підтвердження виконаної роботи від 27.08.2021 та рахунок на оплату наданих послуг № 18 від 27.08.2021.
5.15. Відповідно до сталої практики Верховного Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
5.16. Зокрема, згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5.17. Відповідно до частин 5, 6 цієї статті у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
5.18. Заперечень проти поданої заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не надходило.
5.19. З огляду на фактичний об`єм наданих юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем, у відповідності до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому адвокатом Павленком А.В. послуг на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування понесених позивачем судових витрат за представництво інтересів в суді касаційної інстанції в сумі 15 000,00 грн.