ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15804/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Шерт" - Мухінський В.О. (адвокат)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" - не з`явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 (суддя Маринченко Я.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 (колегія суддів: Євсіков О.О., Корсак В.А., Попікова О.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шерт" (далі - ТОВ "Шерт")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" (далі - ТОВ "Метіда")
про стягнення 8 000 040 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. ТОВ "Шерт" (покупець) та ТОВ "Метіда" (продавець) уклали договір купівлі-продажу природного газу. Покупець перерахував ТОВ "Метіда" попередню оплату в повному обсязі за поставку природного газу, яка мала відбутися у липні 2020 року, а також надіслав продавцю дві заявки щодо підтвердження обсягу поставок у липні 2020 року в електронній формі та дві - у паперовій.
2. ТОВ "Метіда" повернуло перераховані грошові кошти і не поставило природній газ, вважало, що покупець не погодив об`єм постачання на липень 2020 року - перша паперова заявка містила помилки щодо обсягу поставки, друга паперова заявка була отримана поза межами робочого часу в останній день червня 2020 року. Також покупець не подав обов`язкового торгового сповіщення.
3. ТОВ "Шерт" звернулося до суду з позовом про стягнення штрафу та збитків у зв`язку з непоставкою газу. Суд першої інстанції задовольнив позов у частині стягнення штрафу та відмовив у позові про стягнення збитків. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. ТОВ "Метіда" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
4. У цій справі перед Верховним Судом постали наступні питання:
- за яких умов у продавця виникає обов`язок постачання природного газу;
- до якого моменту покупець повинен подати продавцю заявку щодо обсягу постачання на наступний місяць та торгове сповіщення;
- чи є заявка, надіслана електронною поштою, поданою належним чином;
- з яких підстав та з якого моменту продавець має право відмовитися від постачання газу на певний місяць та повернути передоплату.
5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи, встановлені судами
6. 30.01.2020 ТОВ "Метіда" (за договором - продавець) та ТОВ "Газ-Оіл Гарант" (за договором - покупець) (найменування змінено на ТОВ "Шерт") уклали договір купівлі-продажу природного газу №30/01-20 (далі - договір), за умовами якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує на умовах цього договору природний газ для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання.
7. Оплата вартості газу, що передається за договором, здійснюється покупцем грошовими коштами на поточний рахунок продавця у строки, що встановлені у відповідній додатковій угоді (п.2.3 договору).
8. Продавець зобов`язаний передати газ у віртуальній точці виходу у газотранспортній системі та/або ПСГ АТ "Укртрансгаз" в обсягах та на умовах, що передбачені цим договором та додатковими угодами до нього (п.4.1 договору).
9. У випадку непередачі газу за даним договором з вини продавця, продавець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості непереданого газу (п.5.3 договору).
10. Підписані і скріплені печатками скан-копії договору, додаткових угод, акти, листи, що стосуються договору, мають юридичну силу до заміни їх оригіналами. В разі наявності в них розбіжностей сторони керуються оригіналами вказаних документів, підписаних та скріплених печатками (п. 8.1 договору).
11. 15.06.2020 сторони уклали додаткову угоду №8 до договору (далі - додаткова угода), за умовами якої продавець зобов`язався передати покупцю по договору у липні 2020 року 10 0000 00 куб метрів природного газу.
12. Відповідно до п.2 додаткової угоди добовий договірний обсяг, який вказується сторонами в торговому сповіщенні на липень 2020 року, визначається в заявці на добові обсяги торгових сповіщень, що є невід`ємною частиною договору після його підписання сторонами.
13. Загальна вартість обсягу природного газу з ресурсу липня 2020 року на час укладення додаткової угоди становить 30 000 000 грн з ПДВ (п.4 додаткової угоди).
14. Оплата здійснюється покупцем на поточний рахунок шляхом перерахування 100% вартості газу до 16.06.2020 включно (п.5 додаткової угоди).
15. Передача природного газу відбувається після 100% оплати покупцем суми та підписання сторонами заявки на добові обсяги торгових сповіщень на відповідний період передачі природного газу, якщо інше не буде погоджено сторонами (п.6 додаткової угоди).
16. Згідно з п.7 додаткової угоди продавець залишає за собою право відмовитись від передачі газу за цією додатковою угодою у разі порушення покупцем строків оплати, визначених п.5 додаткової угоди. У такому разі продавець зобов`язується повернути суму фактично отриманих коштів.
17. 16.06.2020 ТОВ "Шерт" перерахувало на рахунок ТОВ "Метіда" 30 000 000 грн (вартість природного газу за липень 2020 року).
18. 25.06.2020 ТОВ "Шерт" надіслало електронною поштою ТОВ "Метіда" заявку (сканкопію) на добові обсяги торгових сповіщень в інформаційній платформі ТОВ "Оператор ГТС України", яку відповідач отримав 25.06.2020; одночасно ТОВ "Шерт" надіслало і паперовий примірник заявки поштовим зв`язком.
19. ТОВ "Метіда" не погодило заявку, надіслану 25.06.2020, у зв`язку з наявними в заявці невідповідностями обсягів природного газу обсягам, погодженим в додатковій угоді.
20. 26.06.2020 ТОВ "Шерт" направило ТОВ "Метіда" електронною поштою іншу оновлену заявку, в якій вказаний подобовий обсяг 322 580 куб. м з 01.07.2020 по 30.07.2020, загальний обсяг - 10 000 000 куб. м.
21. 26.06.2020 (п`ятниця) ТОВ "Шерт" також направило ТОВ "Метіда" вказану оновлену заявку поштовим зв`язком; супровідний лист з паперовим примірником оновленої заявки прибув до точки видачі 27.06.2020 (субота).
22. 26.06.2020 ТОВ "Метіда" повернуло ТОВ "Шерт" грошові кошти за природний газ.
23. 30.06.2020 (у неробочий час) ТОВ "Метіда" отримало відправлення від позивача з паперовим примірником заявки на добові обсяги торгових сповіщень.
Короткий зміст позовних вимог
24. У жовтні 2020 року ТОВ "Шерт" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Метіда" штрафу в розмірі 3 000 000,00 грн та збитків у розмірі 5 000 040,00 грн за порушення умов договору в частині поставки природного газу в липні 2020 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
25. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.02.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Метіда" штраф у розмірі 3 000 000,00 грн, в іншій частині позову (про стягнення збитків) - відмовив.
26. Суд першої інстанції, керуючись статтями 525, 629, 655, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), положеннями Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), рішення в частині задоволення позову мотивував тим, що:
- відповідач, отримавши суму попередньої оплати за природний газ у повному обсязі, будучи обізнаним про направлення йому оновленої заявки та не очікуючи надходження паперового примірника вказаної заявки, повернув позивачу суму передоплати, чим фактично відмовився від передачі обумовленого обсягу природного газу;
- положення Кодексу ГТС не встановлювали обов`язку завчасного подання торгових сповіщень; після отримання заявки від позивача 30.06.2020 відповідач мав змогу подати торгові сповіщення до 07 години ранку 02.07.2020;
- відмова відповідача в односторонньому порядку від передачі оплаченого обсягу газу є підставою для стягнення штрафу на підставі п.5.3 договору.
27. Суд першої інстанції, керуючись статтями 22, 611 ЦК, ст.225 Господарського кодексу України (далі - ГК), рішення про відмову в позові про стягнення збитків мотивував недоведенням розміру збитків.
28. Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що:
- умови договору та додаткової угоди не встановлюють строку надсилання заявок;
- з 16.06.2020 відповідач знав про запланований обсяг поставки газу в липні 2020 року та отримав оплату за газ в повному обсязі;
- між сторонами існують сталі господарські відносини, електронне листування для сторін є прийнятним і звичайним;
- встановлені обставини в сукупності свідчать, що у відповідача не було будь-яких істотних і розумних підстав для повернення позивачеві сплачених ним коштів та відмови у поставці газу в липні 2020 року; для врегулювання розбіжностей до початку періоду поставки залишалося ще два робочі дні (29.06.2020 та 30.06.2020 (понеділок та вівторок)); укладений договір не містить такої підстави для відмови від виконання зобов`язання як отримання некоректної заявки;
- визначення добового договірного обсягу природного газу на липень 2020 року шляхом погодження (підписання) заявки на добові обсяги торгових сповіщень є одним із етапів виконання договору, а не істотною умовою договору в розумінні ст. 638 ЦК;
- суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації таких спірних відносин та дійшов правильного висновку, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від передачі оплаченого обсягу газу всупереч умов договору та положень норм ЦК.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
29. 29.06.2021 ТОВ "Метіда" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову про стягнення штрафу та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Доводи учасників справи
30. Скаржник посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
31. ТОВ "Метіда" в обґрунтування вимог касаційної скарги наводить такі доводи:
- позивач вчасно виконав лише першу обов`язкову умову для поставки газу - здійснив 100% його оплату; виконання другої обов`язкової умови - надсилання оригіналу заявки на добові обсяги торгових сповіщень на липень 2020 року на паперовому носії інформації, позивач здійснив із запізненням, враховуючи наявність розбіжностей між електронними скан-копіями цих заявок;
- відповідач листом від 26.06.2020 повідомив позивача про те, що направлена позивачем заявка на добові обсяги торгових сповіщень в офіційній платформі ТОВ "Оператор ГТС України" не відповідає умовам додаткової угоди;
- оскільки до місяця поставки залишалося 2 (два) робочих дні, а графік добових обсягів поставки газу на липень 2020 року відсутній з вини позивача, то відповідач повернув позивачу перераховану передоплату з метою уникнення негативних фінансових наслідків для обох сторін договору;
- сторони мали погодити добовий договірний обсяг природного газу на липень 2020 року в заявці на добові обсяги торгових сповіщень, яка є невід`ємною частиною договору згідно з п.2 додаткової угоди; однак відповідач не підписав заявки, сторони не досягли згоди зі всіх істотних умов договору для поставки газу в липні 2020 року і у відповідача не виник обов`язок поставляти позивачу природний газ у липні 2020 року; можливість порівняння оригіналу заявки з її електронною скан-копією виникла у відповідача вже в липні 2020 року, тобто в місяці постачання;
- погодження торгового сповіщення оператором ГТС можливе за умов, якщо торгове сповіщення від продавця на відчуження та торгове сповіщення покупця на набуття збігаються; з роздруківок з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо торгових сповіщень на липень 2020 року вбачається, що позивач не подавав торгові сповіщення на набуття, що свідчить про те, що позивач не вважав додаткову угоду укладеною;
- суди припустилися неправильного тлумачення п.8 гл.2 розд. XIV "Комерційне балансування" Кодексу ГТС та ототожнили складання позивачем заявки та подання ним торгового сповіщення на набуття оператору ГТС.
32. 06.09.2021 ТОВ "Шерт" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
33. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що норми Кодексу ГТС передбачають можливість продавця подавати торгові сповіщення на відчуження як завчасно, так і в межах доби, в якій постачається газ; замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби. Вважає, що відповідач безпідставно не поставив замовлений обсяг газу та повернув попередню плату.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
34. Верховний Суд ухвалою від 16.08.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 15.09.2021; у судовому засіданні оголошено перерву до 06.10.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо підстав закриття касаційного провадження, відкритого за п.1 ч.2 ст. 289 ГПК
35. Згідно з п.5 ч.1 ст.296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 ГПК судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
36. Скаржник обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень таким:
- суди попередніх інстанцій не застосували норми статей 627, 638 ЦК, статей 179, 180, 181 ГК та при цьому не врахували висновки щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №3-59гс14, Верховного Суду від 01.06.2020 у справі №906/355/19 (аналогічні висновки викладені у постановах від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 23.09.2015 у справі №914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі №914/4540/14), Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №456/2946/17);
- суди попередніх інстанцій застосували норми статей 525, 629, 655, 662 ЦК, які не підлягали застосуванню, та при цьому не врахували висновки щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №316/3022/14-ц.
37. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
38. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: 1)суб`єктний склад сторін спору, 2) зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) 3) та об`єкт (предмет).
39. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність 1) суб`єктного складу учасників відносин, 2) об`єкта та 3) предмета правового регулювання, а також 4) умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п.32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16; п.38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/17, п.40 постанови від 16.05.2018 у справі №910/24257/16).
40. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п.6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; п.8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г).
41. Поряд з цим, враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких норма права може бути застосована, визначальним при визначенні подібних правовідносин для забезпечення однакового застосування норми права мають бути ті ознаки, які впливають на їх матеріально-правове регулювання.
42. Спір у цій справі виник між двома юридичними особами як суб`єктами господарювання - ТОВ "Шерт" та ТОВ "Метіда". Предметом позову є вимога про стягнення штрафу та збитків, однак скаржник заперечує проти рішень судів лише в частині задоволення позову про стягнення штрафу. Підставою позову про стягнення штрафу стало порушення відповідачем умов договору щодо передачі газу, зокрема, те, що відповідач, отримавши попередню плату та заявки на поставку газу, не здійснив передачу газу та повернув позивачу попередню плату, посилаючись на розбіжності в заявках та їх несвоєчасне подання.
43. Суди попередніх інстанцій у рішеннях про стягнення штрафу керувалися п.5.3. договору та нормами статей 525, 629, 655, 662, 638 ЦК щодо кваліфікації дій відповідача як односторонньої відмови від передачі газу, обґрунтовуючи безпідставність твердження скаржника стосовно непогодження сторонами істотних умов договору у зв`язку з непідписанням (непогодженням) сторонами заявки на поставку газу.
44. У справі №5013/492/12 (провадження № 3-59гс14) предметом позову були вимоги про визнання біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортних засобів (спірні договори) недійсними та повернення майна. У постанові Верховного Суду України в цій справі висловлено позицію про те, що за змістом ст.241 ЦК схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено; схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Верховний Суд України у вказаній справі №5013/492/12 не дійшов висновків про застосування норм статей 627, 638 ЦК, статей 179, 180 ГК.
45. У справі №338/180/17 предметом позову (первісного, зустрічного) є стягнення безпідставно одержаних коштів, визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду, у вказаній справі позивач вважав, що договір підряду з відповідачем не був укладений, оскільки позивач не підписав проект договору. Висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 стосується правовідносин щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Велика Палата Верховного Суду також дійшла наступних висновків: у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК; не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
46. Правовідносини у справі №906/355/19 стосуються стягнення боргу за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині сплати коштів за поставлений товар (дробину пивну), а також факту реальності господарської операції. У вказаній справі встановлено обставини щодо отримання відповідачем товару та неоплату такого товару.
47. Постанова Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №316/3022/14 стосується спору про стягнення заборгованості за кредитним договором. Питання визнання договору неукладеним не було предметом судового розгляду, оскільки факт неукладення договору було встановлено судовим рішенням в іншій справі. Ця справа не стосувалася відносин договору купівлі - продажу чи поставки, тому в справі відсутні висновки щодо застосування норм, які містяться у Главі ЦК про зобов`язання купівлі - продажу, зокрема статей 655, 662 ЦК, на незастосування яких покликається скаржник у цій справі.
48. Справа №456/2946/17 стосується правовідносин щодо укладення та виконання попереднього договору для придбання квартири та визнання його нікчемним.
49. Таким чином, у наведених скаржником справах та у справі, що розглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не є подібними з огляду на встановлення судами у вказаних справах інших фактичних обставин та складу правовідносин, які вплинули на прийняття відповідних рішень при вирішенні спору. Вказані справи не стосуються правовідносин про стягнення штрафу у зв`язку з порушенням зобов`язання з поставки природного газу та повернення попередньої оплати.
50. У цій справі наявний специфічний предмет правового регулювання - поставка природного газу. Як зазначили самі сторони у договорі, відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються Законом "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС (п.1.3. договору). Наведені скаржником справи та спірні правовідносини в таких справах не стосуються правовідносин у сфері поставки газу. Таким чином, у порівнюваних справах наявна очевидна відмінність змісту та матеріально - правового регулювання спірних правовідносин.
51. Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Метіда" в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК.