1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 912/3747/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Саад Ш.М. (адвокат), Стеценко Т.М. (адвокат),

Антецького Бориса Вікторовича - не з`явились,

ОСОБА_2 - не з`явились,

Приватного акціонерного товариства "Весна" - не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2021 (суддя Глушков М.С.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 (колегія суддів: Вечірко І.О., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

ОСОБА_3,

ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Весна" (далі - ПрАТ "Весна")

про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, переведення прав та обов`язків покупця.

СУТЬ СПОРУ

1. ОСОБА_1 (акціонер ПрАТ "Весна") дізнався про те, що інший акціонер ОСОБА_3 подарував свої акції третій особі - ОСОБА_2 . Вважаючи, що такий договір є удаваним, а акції були придбані ОСОБА_2 за плату, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

2. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

3. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- якими є ознаки удаваності договору дарування акцій, укладеного між двома фізичними особами для приховування договору купівлі-продажу акцій;

- як співвідноситься право акціонера - фізичної особи вільно розпоряджатися власними акціями, зокрема дарувати їх будь-якій особі, з необхідністю доводити мотиви вчинення такого правочину.

4. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. ПрАТ "Весна" (ідентифікаційний код 13743004) є юридичною особою приватного права.

6. Статутний капітал ПрАТ "Весна" поділений на 1 663 340 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,10 грн за одну акцію (п. 4.2 Статуту ПрАТ "Весна" в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів Товариства, протокол від 13.02.2015 №1).

7. 25.08.2016 ОСОБА_3 (за договором - дарувальник) та ОСОБА_2 (за договором - обдаровуваний) уклали Договір дарування цінних паперів (далі - Договір дарування або Договір), відповідно до якого:

- дарувальник дарує обдаровуваному прості іменні акції (далі - ЦП), що належать дарувальникові (п. 1.1);

- вид ЦП - акція; найменування емітента - ПрАТ "Весна", номінальна вартість одного ЦП - 0,10 грн; форма випуску ЦП - іменна; тип ЦП - простий; форма існування ЦП - бездокументарна; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП - UA4000146682; кількість ЦП - 345 шт; загальна номінальна вартість - 34,50 грн; вартість дарунку сторони оцінюють в розмірі номінальної вартості ЦП - 34,50 грн (п. 1.2);

- дарувальник протягом 5 робочих днів після укладання цього Договору зобов`язується вчинити всі дії, необхідні для передачі ЦП у власність обдаровуваного, в тому числі надати своїй депозитарній установі належним чином оформлене та підписане розпорядження на списання ЦП з рахунку в ЦП дарувальника на рахунок в ЦП обдаровуваного та інші документиё необхідні для перереєстрації прав власності на обдаровуваного, а обдаровуваний зобов`язаний у той же термін надати своїй депозитарній установі розпорядження про зарахування ЦП на свій рахунок (п. 1.3);

- право власності на ЦП, визначене п.1.2 Договору, переходить до обдаровуваного з моменту перереєстрації у депозитарній установі та підтверджується випискою з рахунка по ЦП (п. 1.5);

- Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту передачі ЦП і реєстрації ЦП у зберігача обдаровуваного (п. 4.1).

8. 01.11.2016 ОСОБА_2 підписав розпорядження №1 на списання прав на ЦП.

9. ЦП в кількості 345 шт. зараховані на рахунок ОСОБА_3 .

Короткий зміст позовних вимог

10. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання Договору дарування договором купівлі-продажу, переведення на нього прав та обов`язків покупця.

11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір дарування є прихованим договором купівлі-продажу, що порушує переважне право позивача як акціонера на викуп акцій ПрАТ "Весна".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 25.03.2021, залишеним в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021, у задоволенні позову відмовив.

13. Суд першої інстанції посилався на п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст.16, ч. 1-3, 5, 6, ст. 203, ст. 204, ч. 3 ст. 215, ст. 235, ч. 2 ст. 509, ч. 1 ст. 628, ст.655, ч.1 ст. 717 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", п. 4.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" та виходив з того, що:

- умовами Договору не передбачено передачу ОСОБА_2 ОСОБА_3 грошових коштів на набуття ним права власності на ЦП; перехід права власності на ЦП відбувся на безоплатній основі, що не було спростовано позивачем;

- доводи позивача щодо погіршення його майнового стану у зв`язку з укладенням відповідачами Договору дарування спростовується тим, що вартість ЦП становить 34,50 грн, докази сплати дивідендів в матеріалах справи відсутні, при цьому позивач заявляє про відсутність сплати дивідендів з 2015 року;

- позивач не довів удаваності спірного правочину; обставини, за яких можна прийти до висновку, що спірний Договір дарування укладений відповідачами з метою приховання іншого правочину - Договору купівлі-продажу ЦП не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та спростовані встановленими судом іншими обставинами;

- передбачене чинним законодавством переважне право купівлі акцій не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження акцій, а також обмін акцій на інше індивідуально визначене майно;

- статутом ПрАТ "Весна" та чинним законодавством не передбачено обмежень щодо укладення договорів дарування акціонером належних йому акцій Товариства.

14. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, додатково посилався на ст. 41 Конституції України, ст. ст.190, 202, 271, 626, 718 ЦК, ст. 10 Закону "Про господарські товариства", ст. 7 Закону "Про акціонерні товариства" та постанову Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №916/2303/19.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги,

15. 23.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати Договір дарування 345 простих іменних акцій ПрАТ "Весна" договором купівлі-продажу, перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця вказаних ЦП, стягнути з відповідачів сплачені ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4 540,00 грн, за подання апеляційної скарги 6 306,00 грн, за подання касаційної скарги 8 408,00 грн та витрати на правову допомогу 60 000,00 грн.

16. Підставами для касаційного оскарження ОСОБА_1 визначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

17. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права та посилається на таке:

- суди попередніх інстанцій не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, щодо економічної недоцільності правочину дарування за умов відсутності будь-яких особистих відносин між обдаровуваним та дарувальник, а відповідно мотивів вчиняти правочин дарування; дарувальник не мав розумних мотивів для вчинення такого правочину, адже ринкова вартість 345 акцій станом на 25.08.2016 становить 8 789,19 грн;

- суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.02.2021 у справі №910/5349/18, щодо виникнення у скаржника права вимагати переведення на нього прав і обов`язків усіх відчужених за Договором дарування ЦП ПрАТ "Весна";

- суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.03.2021 у справі №923/875/19, щодо обов`язкового письмового повідомлення учасника / акціонера господарського товариства про намір продажу частки третій особі; натомість відповідачі не повідомили ПрАТ "Весна" про намір здійснити відчуження ЦП;

- суди попередніх інстанцій ототожнили фіктивні та удавані правочини, зокрема, відмовляючи у задоволенні позову, посилались на те, що позивач не довів факт оплатності вчиненого відповідачами правочину (не надав квитанцій, актів приймання-передачі тощо), однак надання відповідних доказів матиме наслідком підтвердженням саме фіктивності спірного правочину, а не його удаваності; натомість суди не дослідили належним чином доводів ОСОБА_1 щодо удаваності спірного правочину, внаслідок чого прийшли до неправильних висновків;

- акціонери ПрАТ "Весна" не мали наміру відчужувати належні їм акції на безоплатній основі, внаслідок чого скаржник придбавав відповідні акції на оплатній основі, однак формально укладаючи договори дарування, що додатково підтверджує відсутність у відповідачів наміру безоплатно відчужувати ЦП.

18. Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

19. Верховний Суд ухвалою від 16.08.2021 відкрив касаційне провадження у справі, розгляд касаційної скарги призначив на 15.09.2021, оголосив перерву у судовому засіданні до 06.10.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо удаваності договору дарування

20. Частиною 2 ст. 7 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) гарантоване переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, яке може бути передбачено статутом акціонерного товариства, якщо станом на дату прийняття такого рішення кількість акціонерів не перевищує 100 осіб.

21. При цьому у п. 6.10 Статуту ПрАТ "Весна" зазначено, що переважне право акціонерів на придбання акцій, що пропонуються іншими акціонерами, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати такі акції.

22. Скаржник зазначає, що Договір дарування є по суті договором купівлі-продажу ЦП (удаваним правочином), а тому дарування акцій порушило переважне право придбання таких акцій.

23. Відповідно до ст. 235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Тобто за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини (постанова Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №910/19473/17).

24. Згідно з ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який підлягав встановленню судом у цій справі є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договорів дарування та з`ясування питання про те, чи не укладені ці угоди з метою приховати іншу угоду та яку саме.

25. Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, який, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваними правочинами.

26. Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі №6-1026цс16, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №707/1541/16-ц та від 06.06.2018 у справі №910/19473/17.

27. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що спірний Договір дарування є удаваним, оскільки відповідачі таким договором фактично "маскували" договір купівлі-продажу для позбавлення скаржника переважного права купівлі акцій ПрАТ "Весна".

28. Договір дарування, як і договір купівлі-продажу мають споріднену правову спрямованість - передачу відповідного майна у власність іншої особи. Основною ознакою договору дарування є передача майна у власність обдарованого саме на безоплатній основі. Натомість відносини купівлі-продажу передбачають передачу відповідного майна у власність іншої особи на оплатній основі.

29. Так, відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. При цьому згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

30. При цьому відповідно до природи удаваного правочину, той правочин, який приховує реальні відносини між сторонами, має скоріше формальний характер та не спрямований на настання правових наслідків, що випливають із такого удаваного правочину. Тому реальна вартість переданого майна може відрізнятись від тієї, яка вказана в Договорі дарування.

31. Відтак, у цій справі позивач має довести існування дійсного наміру ОСОБА_3 передати акції ПрАТ "Весна" ОСОБА_2 на оплатній основі та вартість таких акцій. А відповідачі (сторони Договору дарування) мають довести справжність своїх намірів щодо безоплатного передання у дар акцій.

32. Суди попередніх інстанцій встановили, що укладений відповідачами Договір дарування відповідає вимогам закону щодо договору дарування, зокрема статтям 717 та 718 ЦК. Зокрема, Договір не містить положень щодо оплатності (передачі набувачем ЦП коштів або іншого майна в обмін на отримані ним ЦП), що є характерним для договорів купівлі-продажу.

33. Такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими та нелогічними. Удаваний правочин не може містити ознак того правочину, який сторони намагаються приховати.

34. Так, сторони удаваного договору дарування вочевидь будуть приховувати від інших осіб свою домовленість про відчуження майна за плату, факт отримання такої оплати тощо.

35. Тому встановити факт усної домовленості про оплату та сам факт оплати, яка зазвичай відбувається у готівковій формі та за відсутності свідків, або з використанням інших, більш складних способів, дуже складно або неможливо.

36. Відтак, доведення удаваності правочину відбувається не лише шляхом аналізу змісту укладеного правочину (удаваність якого доводиться позивачем), а за допомогою інших, непрямих доказів (зняття обдарованим готівки з банківського рахунку, укладення ним договору займу, публікація оголошень про продаж предмету, який потім був подарований, відсутність родинних чи інших зв`язків, відсутність зрозумілого мотиву укладення договору дарування майна тощо). Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі №6-1026цс16.

37. Верховний Суд бере до уваги посилання скаржника на п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, де зазначено, що правочин дарування позбавлений економічного сенсу і може бути вчинений лише за наявності дружніх, родинних чи будь-яких інших відносин, які б могли пояснити такий правочин. Такий висновок був зроблений при оцінці судом вірогідності дарування порівняно із вірогідністю купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, тому відмінність у інших обставинах справи не має суттєвого значення.

38. Предметом доказування у цій справі є встановлення судом обставин, які можуть свідчити про удаваність правочину, та обставин, які це спростовують (мотивів дарування акцій).

39. У цій справі обставинами, які свідчать про удаваність правочину, за твердженням позивача, є:

- висока ринкова вартість акцій (8 789,19 грн), яка виключає можливість їх дарування ОСОБА_3 сторонній особі - ОСОБА_2 ;

- наявність конфлікту між двома мажоритарними акціонерами ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), кожен із яких проводив скуповування акцій міноритарних акціонерів особисто або через пов`язаних осіб (позивач надав докази того, що міноритарні акціонери товариства "дарували" свої акції за винагороду і така практика була поширеною);

- пов`язаність ОСОБА_2 з акціонером ОСОБА_4 (позивач доводить, що набуваючи акції, ОСОБА_2 діяв як пов`язана з ОСОБА_4 особа, що підтверджується призначенням ОСОБА_2 на посаду директора під час, коли корпоративний контроль над товариством належав ОСОБА_4, іншими обставинами);

- відсутність будь-яких особистих відносин між дарувальником та обдарованим (родинних, дружніх, ділових).

40. Відповідач ОСОБА_2 у свою чергу не надав жодних пояснень щодо обставин набуття нимакцій у дар. Не пояснив, яким чином та за яких обставин був укладений такий правочин, які відносини пов`язували його з іншим відповідачем - акціонером ОСОБА_3 (дарувальником) тощо.

41. У постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі №6-1026цс16 вказано, що суд, розглядаючи питання щодо удаваності правочину, має встановити мотиви передачі в дар майна, зокрема у випадках коли дарувальник та обдарований не перебувають у родинних відносинах.

42. Суди попередніх інстанцій помилково врахували позицію ОСОБА_2 про те, що власник майна має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном та не повинен вказувати мотивів вчинення правочинів щодо належному йому майна, в тому числі дарування ЦП іншим особам, з якими його не пов`язують родинні та дружні відносини, оскільки законодавство гарантує право кожного розпорядження його майном.

43. Верховний Суд доходить висновку, що якщо законодавством передбачено переважне право інших осіб на купівлю певного майна, то власник майна, який вчинив правочин дарування, має довести розумні мотиви такого правочину. За відсутності таких мотивів (зокрема, у випадку дарування майна, яке має значну вартість, сторонній особі) правочин може бути визнаний судом удаваним.

44. Суди попередніх інстанцій не дослідили питання дійсної спрямованості волі сторін при укладенні договору дарування, мотиви вчинення ними правочину. Суди не дослідили надані позивачем докази та не пояснили причин їх відхилення. Тоді як відповідачі не надали жодних доказів чи пояснень, які би пояснювали мотиви вчинення правочину дарування.Суди попередніх інстанцій встановили, що номінальна вартість пакету акцій була незначною і становить лише 34,50 грн, що спростовує доводи позивача про невигідність правочину дарування для ОСОБА_3 .

45. При цьому позивач зазначав (із наведенням відповідного розрахунку), що ринкова вартість ЦП станом на 25.08.2016 становить 8 789,19 грн. Зокрема, з фінансового звіту ПрАТ "Весна" за 2015 рік (т. 1 а.с. 104) вбачається, що вартість чистих активів товариства на кінець звітного періоду становила 42 375,9 тис. грн. Оскільки загальна кількість акцій ПрАТ "Весна" становить 1 663 340 шт., то вартість 1 акції складає близько 25 грн, а вартість пакету із 345 спірних акцій - близько 9 тис. грн. Позивач також стверджує, що ПрАТ "Весна" володіє високоліквідним активом (рестораном у центрі міста). Тому вартість ЦП (345 акцій) очевидно не може становити 34,5 грн. Верховний Суд звертає увагу, що розрахунок такої вартості був наведений позивачем у відповіді на відзив ОСОБА_2 на позов (т. 1, а.с. 101-105), і не був спростований відповідачами. Втім, суди попередніх інстанцій не надали оцінки зазначеному аргументу позивача та наданим доказам.

46. Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

47. Суд, мотивуючи рішення у справі, повинен давати відповідь на кожен важливий та доречний аргумент сторони. Перекладення на сторону обов`язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов`язок об`єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення.

48. Тобто за відсутності належних обґрунтувань відповідачів щодо дійсного наміру укладення саме договору дарування із наданням відповідачами відповідних пояснень суду своїх мотивів, передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не обґрунтував удаваності договору дарування акцій з метою приховання договору купівлі-продажу.

49. Отже, суди попередніх інстанцій не здійснили юридичної оцінки всіх фактичних обставин справи та доводів позивача та обмежилися лише формальними висновками про те, що позивач не подав суду доказів у підтвердження своїх позовних вимог.


................
Перейти до повного тексту