1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/15071/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Ващенко Т.М.

від 15.04.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Буравльова С.І., Шапрана В.В., Андрієнка В.В.

від 13.07.2021

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідача Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б"

про визнання протиправними та скасування рішення загальних зборів,

за участю представників:

від позивача: Кишеня В.С.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів від 01.10.2017, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" від 23.10.2017.

Вимоги позивачки обґрунтовані тим, що загальні збори, на яких було прийнято оспорюване рішення, проведені з порушенням процедури їх скликання та голосування, а тому підлягають визнанню недійсними.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

30.01.2017 було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2-Б", яке діє на підставі статуту, затвердженого рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 04.12.2016 та заключним протоколом від 26.12.2016.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

У свою чергу, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" є юридичною особою, створеною власниками квартир та нежитлових приміщень цього будинку для сприяння використанню їхнього власного майна, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2-Б", які відбулись 01 жовтня 2017 року, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 338 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 27039,17 кв. м, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5570,03 кв. м, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 200 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 16122,60 кв. м.

Згідно з порядком денним загальних зборів, на обговорення та голосування були поставлені наступні питання: 1) організаційні питання обрання голови та секретаря зборів та лічильної комісії; 2) затвердження порядку денного; 3) визначення ПАТ "Київенерго" виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та електричної енергії; 4) визнання ПрАТ "АК "Київводоканал" виконавцем послуг з водопостачанням та водовідведенням; 5) прийняття рішення по прийому будинку на балансі (в управління) ОСББ "Микільсько-Слобідська 2б"; 6) визначення форми управління багатоквартирним будинком; 7) обговорення та визначення суми одноразового внеску на першочергові потреби ОСББ "Микільсько-слобідська 2б" та способу його внесення; 8) визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірі внесків і платежів співвласників житлових приміщень ОСББ "Микільсько-слобідська 2б"; 9) визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків платежів співвласників нежитлових приміщень ОСББ "Микільсько-слобідська 2б"; 10) обрання та затвердження кошторису об`єднання на 2017-2018 р.р.; 11) обговорення надання в оренду чи користування допоміжних приміщень, конструкцій; 12) проведення інвентаризації площ для реклами (ліфти, холи першого поверху, дошки оголошень); 13) проведення інвентаризації технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, обладнання будинку, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта, планів інженерних мереж; 14) питання dпровадження поіменного письмового голосування.

За результатами голосування з розгляду питань порядку денного були прийняті рішення:

1) обрано головою зборів ОСОБА_2, секретарем зборів ОСОБА_3 ;

2) затверджено порядок денний;

3) визначено ПАТ "Київенерго" виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та електричної енергії.;

4) визначено ПрАТ "АТ "Київводоканал" виконавцем послуг з водопостачанням та водовідведенням;

5) прийнято рішення по прийому будинку на баланс (в управління);

6) обрано форму самостійного управління будинку співвласниками;

7) встановлено суму одноразового внеску на першочергові потреби ОСББ "Микільсько-Слобідська 2-Б" в розмірі 3,00 грн/кв.м шляхом внесення на поточний рахунок об`єднання протягом 30 днів з моменту виставлення відповідного рахунку;

8) затверджено з 01 листопада 2017 року розмір внесків співвласників житлових приміщень будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 5,00 грн/кв.м; разі несплати рахунку на протязі місяця, що слідує за розрахунковим, в наступному місяці співвласнику буде виставлено рахунок, в якому вартість послуг для житлових приміщень обчислюється в розрахунку 5,50 грн/кв.м;

9) затверджено з 01 листопада 2017 року розмір внесків співвласників житлових приміщень будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 7,00 грн/кв.м; у разі несплати рахунку на протязі місяця, що слідує за розрахунковим, в наступному місяці співвласнику буде виставлено рахунок, в якому вартість послуг для житлових приміщень обчислюється в розрахунку 7,70 грн/кв.м;

10) затверджено запропонований правлінням кошторис ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б" на 2017р. - 1 кв. 2018 р.;

11) вирішено провести повну інвентаризацію технічних та допоміжних приміщень, визначено перелік таких приміщень та вирішено провести тендери зі здачі таких приміщень в оренду.;

12) вирішено провести повну інвентаризацію площ для реклами та провести тендери зі здачі таких площ в оренду для розміщення реклами;

13) вирішено провести інвентаризацію технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, обладнання будинку, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорту, планів інженерних мереж; вирішено скласти дефективні акти, провести переговори з КП "Житло-сервіс", вимагати добровільного усунення дефектів, нестачі обладнання тощо; в разі ухилення від добровільного усунення дефектів, відновлення відсутнього обладнання, або не відшкодування його вартості, звернутися до суду з відповідною вимогою.

14) передбачити можливість поіменного письмового голосування загальних зборів. Зобов`язано правління визначити форму бюлетенів поіменного письмового голосування загальних зборів та спосіб їх збору правлінням ОСББ.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва рішенням від 15.04.2021 у справі № 910/15071/20 в позові відмовив повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що судом встановлено недоведеність і необґрунтованість тверджень позивачки про те, що загальні збори ОСББ "Микільсько-Слобідська 2-Б" 01.10.2017 відбулися з порушенням вимог чинного законодавства України.

Зазначив, що позивачка не надала жодного доказу на підтвердження того, що голоси, які начебто надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані, зокрема, відсутні докази відображення в протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування.

Доводи позивача про те, що: до відома співвласників будинку не було доведено рішення правління стосовно призначення письмового опитування та утворення відповідної комісії, відсутні докази не лише фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного від 01.10.2017, а й докази підрахунку голосів за цим опитуванням та його відповідності відображеним в протоколі даним, за відсутності лічильної комісії для підрахунку голосів, при відкритті, та проведені загальних зборів був відсутнім кворум, було порушено процедуру проведення письмового опитування та оформлення листків письмового опитування, питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені не відповідають даним в протоколі, - не відповідають дійсності та повністю спростовуються зібраними в матеріалах справи доказами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на загальних зборах учасників ОСББ був присутнім представник позивача, який, серед іншого, отримав повідомлення про проведення загальних зборів, з огляду на що доводи позивача про неналежне повідомлення є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на присутність представника позивача на загальних зборах та наявність заповненого позивачем бюлетеня для голосування з питань порядку денного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що доводи і твердження позивача про порушення вимог законодавства при скликанні і проведенні загальних зборів зводяться до перерахування наявних, на думку позивача, порушень, проте позивачем не визначено, які саме його права чи охоронювані законом інтереси були порушені чи оспорені, у чому полягають та чи мають такі порушення певні наслідки для позивача.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.07.2021 у справі № 910/15071/20 рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 залишив без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду та зазначив, що в інтересах позивача бюлетень для голосування було заповнено представником за довіреністю ОСОБА_4, що вказує на належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів, її обізнаність щодо питань, які пропонувалось включити до порядку денного загальних зборів, та можливість висловити свої пропозиції (зауваження) з питань порядку денного, в тому числі шляхом особистої участі у проведенні загальних зборів.

Таким чином, апеляційний господарський суд підтвердив, що проведення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" письмового опитування співвласників і врахування результатів цього опитування при прийнятті рішень, винесених на загальні збори, відповідає вимогам закону.

А також зазначив що, у матеріалах справи відсутні докази того, що голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані, зокрема, відсутні докази відображення в протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування.

Також судом апеляційної інстанції відхилено доводи скаржника про те, що форма протоколу загальних зборів співвласників від 01.10.2017 не відповідає вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків", оскільки наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 р. "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку" було затверджено саме форму протоколу зборів співвласників відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а не Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків", на який посилається скаржник.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 910/15071/20, у якій просив їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктами 1 та 4 абзацу першого частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а саме статті 81 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 1, пункту 7 частини 20 статті 10 Закону України "Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", не досліджено у повному обсязі зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилено клопотання про витребування доказів, а також не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 915/1145/17, від 01.10.2020 у справі № 916/2556/19, від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно із статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон України № 2866-ІІІ) визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частинами першою, чотирнадцятою, статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Судами встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.01.2017, номер запису: 10671020000025667, та діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 04.12.2016 та заключним протоколом від 26.12.2016.

Частиною першою та другою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б" від 01.10.2017, оформленого протоколом загальних зборів від 23.10.2017.

Позивачка доводить, що були порушені її права при скликанні та проведенні загальних зборів, оскільки її не було належно повідомлено про загальні збори від 01.10.2017, загальні збори відбулись за відсутності кворуму при відкритті та проведені загальних зборів; було порушено процедуру проведення письмового опитування та оформлення листків письмового опитування; питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені не відповідають даним в протоколі, що дає підстави для різного тлумачення; голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані; до відома співвласників будинку не було доведено рішення правління стосовно призначення письмового опитування та утворення відповідної комісії; відсутні докази не лише фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного від 01.10.2017, а й докази підрахунку голосів за цим опитуванням та його відповідності відображеним в протоколі даним за відсутності лічильної комісії для підрахунку голосів.

Дослідивши вказані доводи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що доводи позивачки про те, що загальні збори ОСББ "Микільсько-Слобідська 2-Б" 01.10.2017 відбулися з порушенням вимог чинного законодавства України свого підтвердження не знайшли.

Зазначили, що позивачка не надала жодного доказу на підтвердження того, що голоси, які начебто надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані, зокрема, відсутні докази відображення в протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування.

Доводи позивача про те, що: до відома співвласників будинку не було доведено рішення правління стосовно призначення письмового опитування та утворення відповідної комісії, відсутні докази не лише фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного від 01.10.2017, а й докази підрахунку голосів за цим опитуванням та його відповідності відображеним в протоколі даним, за відсутності лічильної комісії для підрахунку голосів, при відкритті, та проведені загальних зборів був відсутнім кворум, було порушено процедуру проведення письмового опитування та оформлення листків письмового опитування, питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені не відповідають даним в протоколі, - не відповідають дійсності та повністю спростовуються зібраними в матеріалах справи доказами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на загальних зборах учасників ОСББ був присутнім представник позивача, який, серед іншого, отримав повідомлення про проведення загальних зборів, з огляду на що доводи позивача про неналежне повідомлення є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на присутність представника позивача на загальних зборах та наявність заповненого позивачем бюлетеня для голосування з питань порядку денного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що доводи і твердження позивача про порушення вимог законодавства при скликанні і проведенні загальних зборів зводяться до перерахування наявних, на думку позивача, порушень, проте позивачем не визначено, які саме його права чи охоронювані законом інтереси були порушені чи оспорені, у чому полягають та чи мають такі порушення певні наслідки для позивача.

Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду, а також зазначив, що в інтересах позивача бюлетень для голосування було заповнено представником за довіреністю ОСОБА_4, що вказує на належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів, її обізнаність щодо питань, які пропонувалось включити до порядку денного загальних зборів, та можливість висловити свої пропозиції (зауваження) з питань порядку денного, в тому числі шляхом особистої участі у проведенні загальних зборів.

У той же час такі висновки судів попередніх інстанцій, зокрема щодо відсутності доказів відображення в протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування зроблені без дослідження листків опитування, які в матеріалах справи відсутні.

Висновки судів про безпідставність доводів позивачки про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваного рішення, відсутність фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного зборів від 01.10.2017, відсутність лічильної комісії для підрахунку голосів тощо зроблені без дослідження доказів які б спростовували такі доводи позивачки, зокрема реєстру співвласників, які взяли участь у зборах, результатів голосування: бюлетенів, листків опитування співвласників, які взяли участь у голосуванні тощо.

Апеляційний господарський суд зазначив, що в інтересах позивача бюлетень для голосування було заповнено представником позивача за довіреністю ОСОБА_4, без наведення доказів на яких базуються такі висновки. Оскільки, відповідно до наданого відповідачем повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ 01.10.2017 о 10.00 год у приміщенні ресторану "Барін", воно було вручено представнику власника квартири НОМЕР_1 ОСОБА_5 01.10.2017 тобто у день зборів, документи що підтверджують повноваження ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 на представництво інтересів позивачки на загальних зборах у матеріалах справи відсутні та судами не досліджувались.

Тобто, роблячи висновки про те, що на загальних зборах учасників ОСББ був присутнім представник позивача, який, серед іншого, отримав повідомлення про проведення загальних зборів, з огляду на що доводи позивача про неналежне повідомлення є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи, суди достовірно не встановили особу представника позивачки, наявність у неї повноважень на участь у загальних зборах від імені ОСОБА_1, а також своєчасність повідомлення позивачки про загальні збори та відповідність такого повідомлення вимогам закону, що ставляться до нього.

Відповідно до приписів статті стаття 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Дотримання відповідачем вищезазначених вимог закону судами не встановлено. Наданий відповідачем список згрупованих відправлень № 6792 та фіскальні звітні чеки про оплату поштових послуг від 15.09.2017 не можуть бути доказами повідомлення позивачки саме про проведення загальних зборів ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б", оскільки відправником цих відправлень значиться ОСББ "Садовий 25". Доказів того що ОСББ "Садовий 25" мав право чи був уповноваженою особою на скликання загальних зборів ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б" та мав обов`язок повідомити про проведення зборів усіх співвласників судами не встановлено.

Отже, недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", є порушенням їх прав на управління об`єднанням, а тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що права позивачки не порушуються та у зв?язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог є помилковими.

Подібні висновки щодо застосування вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині повідомлення співвласників про скликання зборів, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, які наведені скаржницею в касаційній скарзі, у зв`язку з чим підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, знайшли своє підтвердження.

У той же час виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Позивачка обґрунтовувала свої вимоги щодо наявності підстав для скасування рішення загальних зборів ОСББ від 01.10.2017, зокрема, відсутністю кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень, порушенні процедури проведення письмового опитування та оформлення листків письмового опитування; невідповідності питань порядку денного та пропозиції в бюлетенях даним в протоколі, що дає підстави для різного тлумачення, неповним врахуванням всіх голосів, які начебто надавались співвласниками по питанням порядку денного. Також вказувала про не доведення до відома співвласників будинку рішення правління стосовно призначення письмового опитування та утворення відповідної комісії; відсутності доказів не лише фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного від 01 жовтня 2017 року, а й доказів підрахунку голосів за цим опитуванням та його відповідності відображеним в протоколі даним, з чого позивач міг би дійти до обґрунтованого висновку як про наявність визначеного законом кворуму при голосуванні, так і про результати голосування з кожного питання. Зазначала, що підрахунку голосів не проводилось, так як не було лічильної комісії.

У зв`язку з неможливістю надати суду доводи на підтвердження своїх доводів, вона звернулася до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів у відповідача, яке було задоволено, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 у справі № 910/15071/20. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України судом витребувано від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" копії протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку проведених 01.10.2017 зі всіма додатками, в тому числі: листами опитування з питань, які стояли на порядку денному на Загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" до протоколу, складеного 23 жовтня 2017 року, з доказами направлення та отримання; результатами особистого голосування присутніх співвласників на загальних зборах по першому-чотирнадцятому питаннях протоколу від 01.10.2017, складеного 23.10.2017 (Бюлетені для голосування співвласників); реєстр співвласників присутніх на загальних зборах ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б" 01.10.2017.

Відповідач у поясненнях № 1 від 22.02.2021, наданих суду першої інстанції, відмовився виконати вимоги ухвали суду від 19.11.2020, пославшись на захист персональних даних співвласників багатоквартирного будинку.

Супровідним листом №230 від 05.03.2021 відповідач надав суду список згрупованих поштових відправлень та повідомлення позивачки про проведення загальних зборів, частину реєстру співвласників присутніх на загальних зборах об`єднання 01.10.2017 з підписом представника позивачки, бюлетень для голосування співвласників представника позивачки, який брав участь у зборах, заяви свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 інших доказів, які були визначені в ухвалі суду від 19.11.2020 відповідачем не надано.

Аналогічне клопотання про витребування доказів для з`ясування наявності необхідної кількості голосів для прийняття оскаржуваних рішень було заявлено позивачем у суді апеляційної інстанції, та було залишено без розгляду з тих підстав, що вказане клопотання позивача вже було позитивно вирішено під час розгляду даної справи судом першої інстанції, а подання ідентичного клопотання у суді апеляційної інстанції лише направлене на його виконання.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої, дев`ятої, десятої статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Однак, вищенаведені вимоги процесуального закону, судами попередніх інстанцій враховані не були, оцінки поведінки відповідача з приводу невиконання вимог ухвали суду про витребування доказів судами попередніх інстанцій не надано, процесуального реагування на таку поведінку вжито не було.

При цьому, суди попередніх інстанцій, обгрунтовуючи свої рішення відсутністю доказів відображення в протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування, листків опитування співвласників від відповідача на виконання ухвали суду не отримували та не досліджували на відповідність результатам, відображеним у протоколі зборів. Висновки судів про безпідставність доводів позивачки про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваного рішення, відсутність фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного зборів від 01.10.2017, відсутність лічильної комісії для підрахунку голосів тощо зроблені без дослідження доказів які б спростовували такі доводи позивачки, зокрема без дослідження реєстру співвласників, які взяли участь у зборах, результатів голосування: бюлетенів, листків опитування співвласників, які взяли участь у голосуванні, протоколу лічильної комісії тощо.

У той же час відповідно до частин 12-15 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Згідно із частиною 16 статті 10 цього Закону рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Положення частини 15 статті 10 цього Закону щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких, прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, дані рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19). Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Положень вищезазначених норм судами попередніх інстанцій враховано не було. Судами попередніх інстанцій не з`ясовано наявність достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень на загальних зборах ОСББ 01.10.2017, не встановлено дотримання порядку голосування, зокрема проведення письмового опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, з огляду на доводи позивачки, що загальні збори відбулися 01.10.2017, а протокол складено 23.10.2017, оскільки в іншому разі рішення є неприйнятими.

Також судами попередніх інстанцій достовірно не встановлено факт належного повідомлення позивачки про скликання загальних зборів ОСББ на 01.10.2017.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту 5 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За відсутності належного встановлення обставин проведення загальних зборів ОСББ 01.10.2017 з дотриманням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові.


................
Перейти до повного тексту