ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1659/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм"
на ухвалу Господарського суду Харківської області
у складі судді Гребенюк Т.Д.
від 06.05.2021 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Шевель О.В., Пуль О.А., Фоміна В.О.
від 22.07.2021
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_4, від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_1 ; ОСОБА_5, від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_1
про визнання недійсними рішень,
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.10.2021 № 29.3-02/3664 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/1659/21 у зв`язку з увільненням судді ОСОБА_6
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.10.2021 для розгляду справи № 922/1659/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", оформлене протоколом № 1 від 28.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають те, що 28.04.2021 відбулися загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", що ініційовані та проведені всупереч вимогам статуту товариства та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порушують права ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки було порушено порядок скликання загальних зборів щодо самого права на скликання загальних зборів, порушено порядок скликання загальних зборів у частині повідомлення учасників про їх скликання, загальні збори учасників товариства проведені за відсутності кворуму, секретар загальних зборів не обирався, вимога щодо підписання переліку учасників товариства не виконана.
Одночасно із позовом ОСОБА_2 також подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", зокрема щодо керівника та інших осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені цієї юридичної особи.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що:
- 28.04.2021 відбулися загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", що ініційовані та проведені всупереч вимогам статуту товариства та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
- оскільки Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не містить обов`язків державного реєстратора перевіряти відповідність рішення органу управління юридичної особи її установчим документам, існує ризик проведення реєстраційної дії щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на підставі спірного рішення загальних зборів;
- наведені в заяві заходи забезпечення позову, які безпосередньо стосуються предмету спору, дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів в разі задоволення позову. Невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про орган управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" та інших осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", і як наслідок утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки незаконні дії відповідача, призведуть до необхідності застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивачів;
- обраний вид забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтересів інших осіб;
- наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення відповідачу будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 у справі № 922/1659/21, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2021, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", зокрема щодо керівника та інших осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені цієї юридичної особи.
Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- заявлений захід забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним та відповідає предмету заявленого позову;
- заявником доведено наявність підстав для забезпечення позову, що свідчить про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову;
- у даному випадку невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивачів. У разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно товариства на підставі оспорюваного рішення в частині зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", позивачі не зможуть захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення їх законних прав та/або інтересів;
- заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- враховуючи характер спору, обрані позивачами заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи касаційних скарг. Доводи інших учасників справи
У касаційних скаргах ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" просять скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у даній справі, та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 922/1659/21.
Касаційні скарги обґрунтовані тим, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували всі обставини справи, не дослідили належно докази, залишивши поза увагою доводи та аргументи ОСОБА_1 та відповідача про те, що застосований захід забезпечення позову призвів до повного блокування фінансово-господарської діяльності відповідача, його рейдерського захоплення, створення передумов для вчинення попереднім директором ОСОБА_3 незаконних дій з майном товариства, унеможливлення для діючого директора ОСОБА_1 здійснювати видаткові операції по банківським рахункам, подавати звітність, сплачувати податки, здійснювати оплату заробітної праці працівникам, виконувати грошові зобов`язання перед контрагентами, підписувати договори, акти та інші документи, необхідні для забезпечення господарської діяльності, а також грубого порушення прав більшості його учасників та інших осіб;
- суди першої та апеляційної інстанцій втрутилися у корпоративні відносини товариства та застосували заходи забезпечення позову, які прямо не стосуються предмета спору;
- вжиті заходи забезпечення позову не відповідають вимогам щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів учасників, доведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів.
Позивачі подали відзив на касаційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", в якому просять залишити їх без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
4. Позиція Верховного Суду
Предметом касаційного перегляду є судові рішення, винесені за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Згідно з пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.
Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", оформлене протоколом № 1 від 28.04.2021, якими, зокрема, було припинено повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" ОСОБА_3 та обрано нового директора - ОСОБА_1 . Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.
Тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Надавши оцінку доводам ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених корпоративних прав позивачів, а обставини щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на спірних загальних зборах учасників товариства свідчать про те, що відповідачем прийнято рішення щодо своєї діяльності без участі ОСОБА_2, у той час як останній не погоджується з прийнятими рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", оформлених протоколом від 28.04.2021 №1, в тому числі в частині зміни керівника, і обставини щодо обґрунтованості та законності прийняття спірних рішень є предметом спору у даній справі.
При цьому у даному випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, подавши позов у цій справі. У разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" на підставі оспорюваного рішення загальних зборів учасників товариства в частині зміни керівника, позивачі не зможуть захистити свої права в межах одного судового провадження за їх позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення їх законних прав та/або інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що судами, з урахуванням приписів пункту 4 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України вжито заходи забезпечення позову у даній справі, які прямо стосуються предмета спору.
Здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивачі звернулися до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заявлений ОСОБА_2 захід забезпечення позову щодо заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм", зокрема, щодо керівника та інших осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені цієї юридичної особи, є обґрунтованим.
При цьому Суд зазначає, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивачів, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. З огляду на що, Суд відхиляє доводи скаржників про те, що застосований у даному випадку захід забезпечення позову призвів до повного блокування фінансово-господарської діяльності відповідача.
Також Суд відхиляє аргументи скаржників що застосований у даному випадку захід забезпечення позову створює передумови для вчинення попереднім директором ОСОБА_3 незаконних дій з майном товариства, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, такі твердження є недоведеними, зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи.
Інші доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.