ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №440/3445/19
адміністративне провадження № К/9901/11944/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представника позивача - Чала О.Д.,
представника відповідача - Гриценко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Бершов Г.Є., Ральченко І.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ТРАНСОЙЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ТРАНСОЙЛ" (далі - ТОВ "ЮГ-ТРАНСОЙЛ", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2019 року №0006531405 та №0006541405.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи, що воно прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне й обґрунтоване.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
У розрізі підстав касаційного оскарження рішення заявник касаційної скарги звертає увагу на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі №826/9837/14, від 8 березня 2020 року у справі №810/2714/15, від 9 грудня 2019 року у справі №804/1752/17.
Зокрема, відповідач наполягає на тому, що контролюючим органом не допущено порушень під час призначення й проведення податкової перевірки Товариства, й саме зволікання позивача з отриманням поштової кореспонденції мало наслідком отримання наказу про проведення перевірки й запиту про надання документів в перший день її проведення. Зазначає, що за приписами 44.5 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган зобов`язаний перенести терміни проведення перевірки у разі письмового повідомлення про втрату саме первинних документів, в той час як у наданому позивачем листі ГУ НП в Полтавській області йдеться про документи фінансової звітності. Також, наголошує, що перевіркою встановлено: невідповідність та розходження у датах руху об`єктів капітального ремонту за правочинами з контрагентами, відсутність взаємозв`язку між виконанням робіт за договорами про виконання ремонтних робіт та договорами про надання послуг із замовниками; непідтвердження відповідними документами місця проведення поточного та капітального ремонту тепловозів.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій без змін як законне й обґрунтоване, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходив суд при ухваленні рішень. Наполягав на тому, що контролюючим органом допущено порушення процедури проведення перевірки, оскільки наказ про її проведення та запит про надання документів підприємством отримано лише в перший день перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи та аргументи, наведені ним в судах попередніх інстанцій.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свою правову позицію, викладену в поданій ним касаційній скарзі, наполягав на задоволенні її вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що у період з 26 березня по 1 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЮГ-Трансойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Агробуд інжирінг" у лютому 2017 року, ТОВ "ТК Прод-маркет" у лютому 2017 року, ТОВ "Контест Сістем" у червні - липні 2017 року, ТОВ "Кавіста" у вересні 2017 року, ТОВ "Аквіл трейдінг" у листопаді 2017 року, ТОВ "Скарвал" у грудні 2017 року, ТОВ "Віп холдинг" у грудні 2017 року, ТОВ "Мегатрейдинг" у червні 2018 року, з ПП "Ланнівський цукровий завод" у лютому 2017 року та іншими контагентами - покупцями товарів, придбаних у вказаних постачальників, правомірність відображення операцій в податковій звітності.
За результатами перевірки складено акт від 8 квітня 2019 року №465/16-31-14-05-09/31118580, яким зафіксовано порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періодах, що перевірялися, на загальну суму 279547,00 грн та пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на загальну суму 307291,00 грн.
На підставі встановлених перевіркою порушень 20 травня 2019 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0006531405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну сумі 349433,75 грн та №0006541405, яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 307291,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що запитом від 15 березня 2019 року про надання документів ТОВ "ЮГ-Трайнсойл" повідомлено про проведення з 26 березня 2019 року позапланової документальної невиїзної перевірки у зв`язку з чим запропоновано надати низку документів, а тому твердження позивача щодо невчасного неповідомлення по дату проведення перевірки суд визнав безпідставними. Судом також враховано, що втрата документів Товариством відбулась 28 березня 2019 року, тобто, у позивача було достатньо часу для виготовлення їх копій та надання до контролюючого органу до закінчення перевірки. Аналізуючи винесені відповідачем за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з огляду на встановлені в ході перевірки факти порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Приймаючи протилежне рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що проведення перевірки та оформлення її результатів відбулось без дослідження первинних документів Товариства з огляду на отримання позивачем запиту про надання документів лише 26 березня 2019 року та неможливість їх надання внаслідок втрати. Апеляційний суд дійшов висновку, що, оскільки про втрату документів ТОВ "ЮГ-Трайнсойл" повідомило відповідача до закінчення документальної позапланової перевірки, Головне управління ДФС у Полтавській області після отримання відповідного повідомлення було зобов`язане вирішити питання про зупинення проведення перевірки та надання платнику часу з метою відновлення втрачених документів, однак таких дій не вчинило, що мало наслідком порушення права позивача на відновлення втрачених первинних документів та, як наслідок, доведення правомірності формування податкового кредиту за спірний період.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України. За приписами підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 означеної норми документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Стаття 79 ПК України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 79.2 цієї статті встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту 79.3 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК України).
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).
При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Наведеними вище нормами ПК України з дотриманням балансу публічни