ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 320/2555/19
адміністративне провадження № К/9901/13910/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року (суддя: Колеснікова І.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2020 року (судді: Епель О.В., Губська Л.В., Карпушова О.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Малинове" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
в с т а н о в и в :
Приватне акціонерне товариство "Малинове" (далі - ПАТ "Малинове", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2019 № 0000931202.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2020 року, позов було задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивачем було неправильно визначено звітні (податкові) періоди та суми від`ємного значення, за рахунок якого сформовано бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2018 року, а, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПАТ "Малинове" є юридичною особою, платником ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Київській області.
Видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: розведення свійської птиці; виробництво м`яса свійської птиці (основний) (код 10.12); надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (код 77.31); надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н.в.і.у. (код 77.39); неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20).
Відповідачем проведено камеральну перевірку ПАТ "Малинове" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за листопад 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.12.2018 № 9285241617 з додатками).
За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 17.01.2019 №204/10-36-12-02/30249520, в якому встановлено неправильне відображення позивачем звітних (податкових) періодів, в яких виникла сума від`ємного значення, а саме: в графі 3 таблиці 2 додатка 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" до податкової декларації за листопад 2018 року від 20.12.2018 №9285241617.
В обґрунтування такого висновку контролюючий орган в акті перевірки послався на роз`яснення, викладені в листі ДФС України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість", зі змісту яких вбачається, що при заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від`ємного значення ПДВ.
21 лютого 2019 року на підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000931202, яким позивачу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період листопад 2018 року та визначено відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при отриманні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 5 893 592,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України від 08.05.2019 №21172/6/99-99-1104-02-25 податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 № 0000931202 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що хронологія відображення у Додатку 3 до декларації від`ємного значення ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом чи навпаки, при дотриманні підприємством умов, установлених статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не впливають на право платника податку на отримання з бюджету ПДВ.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правильність наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню в контексті недотримання відповідачем частини другої статті 2 КАС України при його прийнятті, Суд звертає увагу на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Абзацом б пункту 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, роз