ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 815/1668/17
адміністративне провадження № К/9901/1751/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 (суддя Бжассо Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (колегія суддів: Лук`янчук О.В., Градовський Ю.М., Кравченко К.В.) у справі № 815/1668/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" (далі - ТОВ "Зоря", ТОВ, Товариство, позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС, податковий орган, відповідач), про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2016 № 0011551402 винесене ГУ ДФС в Одеській області, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 392209 грн.;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2016 № 00011531402 винесене ГУ ДФС в Одеській області, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання на суму 90000 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму 88000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що взаємовідносини з контрагентом відбувалися відповідно до чинного законодавства України, а документація була оформлена відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому всі посилання податкового органу на порушення з боку ТОВ "Зоря" чинного законодавства є безпідставним.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2017, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за договором постачання, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальника, у зв`язку з чим висновки акту перевірки є помилковими, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0011531402 та № 0011551402 від 19.12.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.
Також суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апелянтом не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме ТОВ "Зоря", як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності своїх контрагентів.
Не погоджуючись із даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Суду касаційної інстанції, в якій просив їх скасувати, у задоволенні позову відмови. Вказується, що суд апеляційної інстанції в порушення приписів процесуального Закону, не направив йому повістки про виклик у судове засідання, у зв`язку із чим він вважається не повідомлений у належний спосіб про судове засідання суду апеляційної інстанції. Про результат розгляду його апеляційної скарги довідався лише з отриманої ухвали, яка є предметом касаційної скарги. В частині порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, відповідач зазначає доводи, які ним зазначались під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи.
Переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ухвалами суду апеляційної інстанції від 27.09.2017 було відкрито апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою відповідача, судовий розгляд справи призначений у відкрите судове засідання на 18.10.2017.
Згідно інформації вказаної в супровідному листі від 28.09.2017 (а.с.207-208) вказані ухвали направлені сторонам.
Також в матеріалах справи наявна телефонограма про повідомлення відповідача про призначене судове засідання, складеною секретарем судового засідання 27.09.2017 (а.с.204).
З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції, встановивши, що сторони, будучи повідомленні у належний спосіб про призначене судове засідання на 18.10.2017 не з`явились, вирішив розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності сторін.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, в поєднанні із наявними процесуальними документами в матеріалах справ, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Згідно із приписами статті 33 КАС України (тут і надалі в редакції до 15.12.2017)
судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
Отже, повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи та свідчать про обов`язковість участі цих осіб.
Відповідно до частин третьої та одинадцятої статті 35 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, особа, яка бере участь у справі, вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду у разі вручення їй повістки не пізніше ніж за три дні до судового засідання, або ж у разі повернення до суду поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин.
Як встановлено Судом касаційної інстанції, в матеріалах справи відсутні відомості про направлення судової повістки про виклик відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції, яке призначене ухвалою на 18.10.2017 року, як і докази її завчасного направлення всім сторонам судового розгляду справи.
Водночас колегія суддів, ознайомившись із змістом телефонограми від 27.09.2017 (а.с.204), приходить до висновку, що вона не може бути належним доказом, який підтверджує факт повідомлення представника відповідача Копицю С.В. про призначене ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.09.2017 судове засідання на 18.10.2017, так як в ньому вказане, що судове засідання призначено на 19.07.2017.
Крім того, на думку Касаційного суду, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог пункту 2 частини першої статті 190 КАС України, так як в матеріалах справи відсутні докази отримання сторонами копій ухвал про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Супровідний лист від 28.09.2017 (а.с.207-208), підписаний помічником судді, не дає підстав стверджувати про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, адже в матеріалах справи відсутні докази про його направлення та отримання адресатом. Обов`язок направлення судом процесуальних документів має кореспондуватись із обов`язком суду встановлювати чи були відповідні процесуальні документи отриманні їх адресатами.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд відзначає, що відповідач не був повідомлений про призначене судове засідання на 18.10.2017 судом апеляційної інстанції у належний спосіб, що призвело до порушення принципу гласності та відкритості адміністративного процесу (статті 12 КАС України).
У відповідності до приписів пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України (в чинній редакції) порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Таким чином, з урахуванням наведених мотивів, Суд касаційної інстанції приходить до висновку скасувати рішення суду апеляційної інстанції, направивши справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. При цьому Верховний Суд не переглядає рішення судів попередніх інстанцій по суті, так як виявлені процесуальні порушення судом апеляційної інстанції є обов`язковою підставою для скасування його рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -