ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 200/9010/19-а
адміністративне провадження № К/9901/6114/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Буд Груп" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,
УСТАНОВИВ:
У липні 2019 року ТОВ "Київ Буд Груп" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27 травня 2019 року №991 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки; визнати дії посадових осіб відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки в період з 27 по 31 травня 2019 року протиправними; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 2 липня 2019 року №0005251415 про зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 51531 грн; №0005261415 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 210056 грн; №0005271415 про застосування штрафних санкцій у сумі 510 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 2 липня 2019 року №0005251415 та №0005261415. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Донецькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Київ буд груп" є юридичною особою, зареєстроване 23 лютого 2016 року, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 1074102 0000 058556, ідентифікаційний код 40292394, місцезнаходження: 87502, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Єдності, буд. 62а.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.
У період, за який проводилася перевірка, зареєстрований платником податку на додану вартість.
З 27 по 31 травня 2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Київ буд груп" з питань перевірки достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом- постачальником: ТОВ "СІТІ БУД ПРОЕКТ" за жовтень 2018 року, неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КИЇВ БУД ГРУП" з питань перевірки достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками ТОВ "АСТРЕЙД АГРО" за грудень 2017 року, червень - серпень, листопад 2018 року, ТОВ "ТВК КРАЙТ", ПП "НЕКСТ", TOB "AB метал груп" за листопад 2017 року, ТОВ "УКРБУД АРХІТЕКТУРА" за грудень 2017 року, ТОВ "ТОРГКОМПАНІ ПЛЮС" за жовтень 2017року, ТОВ "АЗОВХІМСПЕКТР" (код ЄДРПОУ 32164266) за вересень, листопад 2018 року, TOB "ТМС 2012" за вересень, жовтень 2018 року, ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" за червень, серпень 2018 року, ТОВ "ЕЛІТ БУД АЛЬЯНС" за липень, серпень 2018року, TOB "ТРАТІС БУД ПРОЕКТ" за листопад 2018 року.
За результатами перевірки 7 червня 2019 року складено акт №591/05-99-14-15/40292394, за висновками якого вказано на порушення Товариством: 1) п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, ст.3, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.5, п.2.13 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), встановлено завищення податкового кредиту ТОВ "КИЇВ БУД ГРУП" всього у сумі 219 576 грн у т.ч. за жовтень 2018 на суму 219 576 грн по взаємовідносинам із ТОВ "СІТІ БУД ПРОЕКТ"; 2) п.п.16.1.5., п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.85.2 ст.85 ПК України до перевірки не надано регістри бухгалтерського обліку, що пов`язані з предметом перевірки, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів, та не надано первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: ТОВ "АСТРЕЙД АГРО" за грудень 2017 року, червень - серпень, листопад 2018 року, ТОВ "ТВК КРАЙТ", ПП "НЕКСТ", TOB "AB метал груп" за листопад 2017 року, ТОВ "УКРБУД АРХІТЕКТУРА" за грудень 2017 року, ТОВ "ТОРГКОМПАНІ ПЛЮС" за жовтень 2017 року, ТОВ "АЗОВХІМСПЕКТР" за вересень, листопад 2018 року, ТОВ "ТМС 2012" за вересень, жовтень 2018 року, ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" за червень, серпень 2018 року, ТОВ "ЕЛІТ БУД АЛЬЯНС" за липень, серпень 2018 року, ТОВ "ГРАТІС БУД ПРОЕКТ" за листопад 2018 року, що унеможливлює підтвердження отримання та оприбуткування ТМЦ, отримання послуг, та їх відображення у бухгалтерському обліку.
2 липня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 7 червня 2019 року №591/05-99-14-15/40292394 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0005251415, №005261415, №005271415.
Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За вказаних вимог КАС України, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог.
Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Товариством надані належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори, відповідач, навпаки, не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства України щодо не підтвердження здійснення господарських операцій, у зв`язку з наданням послуг за договором, укладеним з ТОВ "СІТІ БУД ПРОЕКТ".
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
За приписами п.п. "а" п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п.186.1 ст.186 ПК України місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Згідно із п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
За приписами п.п. "а" п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаютьс