ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 160/2196/20
адміністративне провадження № К/9901/27429/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., Мельника В.В. від 24 червня 2021 року
у справі № 160/2196/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі також - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення Повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) ОСОБА_1 від 03 жовтня 2019 року, за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна 27-а, до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
- зобов`язати відповідача зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), ОСОБА_1 від 03 жовтня 2019 року, за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна 27-а, в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.
3. 21 квітня 2021 року Дніпровською міською радою подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
5. На виконання ухвали, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у якому, зокрема, зазначено, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси Дніпровської міської ради, оскільки спір стосується забудови земельної ділянки, що належить міській раді.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 160/2196/20.
7. 21 липня 2021 року Дніпровською міською радою направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що апеляційну скаргу подано із пропуском строку на апеляційне оскарження, установленого частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року складено 27 липня 2020 року (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 серпня 2020 року), а апеляційну скаргу подано Дніпровською міською радою лише 21 квітня 2021 року.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. В обґрунтування касаційної скарги касатор зазначає, що судом апеляційної інстанції протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки Дніпровська міська рада дізналась про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року з листа відповідача від 14 квітня 2021 року. Дніпровська міська рада не була залучена до участі у розгляді цієї справи, при цьому рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та законні інтереси Дніпровської міської ради.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
12. Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
13. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
14. Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
15. За змістом статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
16. Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася саме до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з вимогами про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
17. Дніпровська міська рада протягом розгляду справи судом першої інстанції не повідомлялась про наявність відповідного судового провадження, не залучалась в якості третьої особи до участі у справі, судове рішення за наслідками розгляду судом справи заявнику касаційної скарги не направлялось. Про вказані обставини заявником вказувалось в апеляційній скарзі.
18. При цьому дата отримання оскаржуваного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року судом апеляційної інстанції не встановлювалась.
19. Посилання апеляційного суду на те, що скаржнику стало відомо про оскаржуване рішення від 10 серпня 2020 року (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень), колегія суддів вважає передчасними, оскільки скаржник не залучався в якості третьої особи до участі у справі.
20. Надання судом апеляційної інстанції переваги тим доказам, які свідчать про пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження, без додаткового з`ясування обставин, на які останній посилається на користь дотримання цих строків, не може вважатись пропорційним обмеженням прав особи на доступ до правосуддя.
21. Ураховуючи, що Дніпровська міська рада не була учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції й судові рішення на її адресу не направлялись, а, дізнавшись про прийняте судом першої інстанції у цій справі рішення, почала вчиняти дії, спрямовані на його апеляційне оскарження (на підтвердження чого подано відповідні докази), суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
22. За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, постановивши ухвалу від 24 червня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв`язку із чим його рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
23. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 808/2874/16, 10 квітня 2019 року у справі № 811/2322/13-а.
24. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
25. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
26. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
27. У пункті 36 рішення "Беллет проти Франції" (Bellet v. France, заява № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
28. Такий підхід корелює з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у пункті 39 рішення по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcia Manibardo v. Spain, заява № 58695/97) зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" не примушує Держав-учасниць створювати апеляційні або касаційні суди, однак, якщо такі суди існують, то гарантії, які передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені".
29. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France, заява № 29731 /96).
30. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. Отже, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Під час розгляду даного питання апеляційний суд має також встановити, чи ухвалене рішення стосується прав та (або) обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу, у відповідно до положень статей 293, 305 КАС України.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, Верховний Суд