ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2021 року
Київ
справа №820/1865/14
адміністративне провадження № К/9901/6802/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (процесуальний правонаступник Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 (головуючий суддя Бухтіярова І.О., судді: Веденяпін О.А., Приходько І.В.) у справі за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс" до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2014 року Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" (далі - позивач, КП "Жилкомсервіс", підприємство) звернулося до суду з позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 №0000062212 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 960ʼ 450,00 грн, в тому числі, за основним платежем - 457ʼ 000,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 503ʼ 450,00 грн.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18.03.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014, позов задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 №0000062212 з підстав протиправності його прийняття.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.12.2016 зазначені судові рішення залишив без змін.
ОДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 відповідач просить скасувати зазначену ухвалу, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014.
Свої вимоги заявник обґрунтовує неоднаковим застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).
На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 №К/800/12851/16, від 14.08.2013 №К/800/21949/13, №К/800/44990/15, у яких суд касаційної інстанції вказав на недотримання суб`єктами господарювання визначених ПК умов для формування податкового кредиту зважаючи на фіктивний характер діяльності контрагента платника податку, оскільки обставинами у кримінальних справах та судовими рішеннями у кримінальних справах було встановлено фіктивність контрагентів, тому видані від імені останніх первинні документи не можуть підтверджувати фактичне здійснення господарських операцій, а отже, й бути підставою для віднесення певних сум до валових витрат та податкового кредиту.
Окрім того, заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 14.12.2016, не відповідають викладеному у постановах Верховного Суду України від 14.06.2016 у справі №826/14268/14 та від 12.01.2016 №826/20548/13-а висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Верховний Суд України ухвалою від 10.04.2017 відкрив провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 1 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
У зв`язку з припиненням діяльності Верховного Суду України у січні 2018 року вказана заява була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. ухвалою від 06.02.2018 прийняв до свого провадження справу №820/1865/14.
Перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 здійснено згідно з частиною другою статті 240-1 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.
Верховний Суд, з`ясовуючи питання наявності обставин для перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 14.12.2016 з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 КАС (неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах), та з підстави, передбаченої у пункті 5 частини першої статті 237 цього Кодексу (невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права), зважає на таке.
Як вже було зазначено, Вищий адміністративний суду України ухвалою від 14.12.2016, про перегляд якої подано заяву, залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
У цій справі мали місце такі обставини.
Податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, було прийнято на підставі акта від 20.01.2014 №130/20-33-22-01-07 про результати позапланової виїзної перевірки підприємства з пита