УХВАЛА
06 жовтня 2021 року
м. Київ
Провадження № 11-426за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах третіх осіб про скасування підпису Президента України під законами України з "врегулювання" ринку землі, у якій він просив: "1. Негайно відкрити судове провадження по цій Позовній заяві. 2. Призупинити на час провадження дію законів України № 2178-10, № 1423-ІХ. 3. Скасувати підпис Президента України під цими законами".
Велика Палата ухвалою від 24 червня 2021 року позовну заяву передала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 липня 2021 року відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2021 року і звернувся до Великої Палати з апеляційною скаргою.
Велика Палата ухвалою від 30 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишила без руху та надала десятиденний строкдля усунення недоліків, а саме: скаржнику необхідно було подати до суду копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та документ про сплату судового збору або копію документа, який надає пільги щодо його сплати.
Велика Палата ухвалою від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу повернула скаржнику через не виконання вимог зазначених в ухвалі від 30 серпня 2021 року.
28 вересня 2021 року на адресу Великої Палати надійшла (нова) позовна заява ОСОБА_1 про скасування підпису Президента України під законами України з "врегулювання" ринку землі, у якій позивач просить:
- негайно відкрити судове провадження по цій Позовній заяві.
- призупинити на час провадження дію законів України № 2178-10, № 1423-ІХ.
- скасувати підпис Президента України під цими законами.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав клопотання про виконання ухвали Великої Палати від 30 вересня 2021 року про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначає сам позивач у поданій останній позовній заяві, з цим позовом до Президента України він звертається не вперше (повторно, фактично втретє), але при цьому наголошує, що останній позов подає фактично від імені, за дорученням і в інтересах Громадської організації "Спілка порятунку Голосіїва" на їхню письмову вимогу.
З тексту позовної заяви можна угледіти, що ОСОБА_1 звертається з позовом до адміністративного суду не тільки для захисту власних інтересів, чи, як він зазначає, й інтересів народу, але діє також наче представник Громадської організації "Спілка порятунку Голосіїва".
Хай там як, але питання про те, чи дотримався ОСОБА_1 встановленої процесуальним законом порядку і форми подання позовної заяви, чи нема підстав для відмови у відкритті позовного провадження, принаймні, хоча б тому, що він звертається до адміністративного суду з тим самим предметом спору, з цих самих підстав й до того самого відповідача не вперше й суд ухвалював судові рішення з відповідними правовими висновками про дотримання/недотримання порядку звернення, а також питання, чи остання позовна заява позивача за формою та змістом підпадає під визнання заяви по суті спору, чи вправі ОСОБА_1 представляти інтереси громадської організації, та інші питання, що можуть виникнути і вирішуються на стадії прийняття позовної заяви, є власне тими питаннями, які має розв`язувати суд, якому підсудні справи з позовними вимогами, заявленими до Президента України.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 266 КАС України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності Президента України.
Згідно з частиною другої статті 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
Водночас згідно із частиною п`ятою статті 266 КАС України судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата.
Частиною третьою статті 292 КАС України визначено, що Велика Палата переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
З наведених норм випливає, що спори з приводу оскарження дій або бездіяльності Президента України підсудні Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду. При цьому Велика Палата є судом апеляційної інстанції у цій категорії спорів.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, враховуючи наведені норми КАС України та компетенційну складову у понятті "судом, встановленим законом", Велика Палата зазначає про відсутність у неї повноважень розглядати спір, який виходить за межі компетенції суду.
Водночас стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Отже, з метою забезпечення гарантованого Конвенцією та Конституцією України права позивача на судовий захист компетентним судом, установленим законом, Велика Палата вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 передати до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене та керуючись статтями 22, 23, 266, 292 КАС України, Велика Палата Верховного Суду