Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 947/14712/20
провадження № 61-7126св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Гареєв Євген Шамільович,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Гареєвим Євгеном Шамільовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2013 року у справі № 520/10043/13-ц з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 750 грн щомісячно починаючи з 05 серпня 2013 року та до досягнення дочкою повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання зазначеного судового рішення Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист, який з 17 лютого 2014 року перебуває на примусовому виконанні у Першому Приморському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Посилалася на те, що відповідач сплачує аліменти на дитину у розмірі 750 грн. Орган державної виконавчої служби не проводив розрахунок сум індексації аліментів, що підтверджується довідкою державного виконавця.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму індексації аліментів за період із серпня 2013 року до травня 2020 року включно у розмірі 56 116,5 грн на дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, надавши відповідний розрахунок.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму індексації аліментів на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з серпня 2013 року до травня 2020 року включно у розмірі 56 116,05 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн.
У задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач має право на отримання аліментів з урахуванням сум індексації, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок), та відповідачем не спростований.
З огляду на зазначене районний суд вважав позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми індексації аліментів з серпня 2013 року до травня 2020 року включно у розмірі 56 116 грн обґрунтованими та такими, що піддягають задоволенню.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму індексації аліментів та різницю мінімального розміру аліментів на дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період часу з 05 серпня 2013 року до 01 червня 2020 року включно у розмірі 6 161,25 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду.
Апеляційний суд не погодився з наданим позивачем розрахунком заборгованості та зазначив, що він не відповідає Порядку, спростований відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми індексації аліментів з серпня 2013 року по травень 2020 року включно у розмірі 56 116 грн є необґрунтованими та такими, що підлягають лише частковому задоволенню.
Апеляційний суд дійшов висновку, що сума індексації за період з 05 серпня 2013 року до 07 липня 2017 року склала 470,25 грн.
При цьому суд взяв до уваги те, що відповідно до статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 24 грудня 2015 року, та з 24 грудня 2015 року така індексація проводиться в разі перевищення 103 відсотки та лише у ті місяці, в яких таке перевищення існувало.
Крім того, апеляційний суд вважав, що з 08 липня 2017 року аліменти, які присуджені судом в розмірі 750 грн, повинні обраховуватися відповідно до частини другої статті 182 СК України, тобто у розмірі, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ураховуючи, що аліменти повинні обраховуватися не менше як 50% від зазначених сум, починаючи з 07 липня 2017 року до 01 червня 2020 року, платник аліментів повинен сплачувати аліменти у сумі: з липня 2018 року - 779,5 грн, з грудня 2018 року - 1 013,5 грн, з липня 2019 року - 1 059 грн, з грудня 2019 року - 1 109 грн.
З огляду на зазначене, різниця суми аліментів, які повинен сплачувати боржник ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за вказаний період часу в мінімальному розмірі склала: з липня до грудня 2018 року - 5 місяців по 29,5 грн = 147,5 грн, з грудня 2018 року до липня 2019 року - 7 місяців по 263,5 грн = 1 844,5 грн, з липня до груденя 2019 року - 5 місяців по 309 грн = 1 545 грн, з грудня 2019 року до 01 червня 2020 року - 6 місяців по 359 грн = 2 154 грн.
Отже, загальна заборгованість відповідача становить 6 161 грн 25 коп ( 470,25 + 147,5 + 1844,5 + 1545 + 2154).
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Соловйова В. В. про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 676,50 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року скасувати та залишити в силі заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2020 року.
Додаткова постанова Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року в касаційному порядку не оскаржується, тому Верховним Судом не переглядається.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивана тим, що практика вирішення аналогічних спорів є різною, оскільки суди в Україні неправильно застосовують положення статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а саме, фактично застосовують лише перший абзац статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", де зазначено: індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Використовуючи цю норму, суди помилково застосовують індекс споживчих цін у розмірі 103 відсотка за кожний місяць розрахунку окремо. Це призводить до того, що на думку судів (як і в оскаржуваному рішенні) фактично кожен місяць індексація аліментів не проводиться (оскільки в реальності індекс у розмірі 103 відсотка - дуже великий показник, який виникає лише у момент суттєвих криз в країні, гіперінфляції та інших катаклізмів).
При цьому суд апеляційної інстанції не звернув увагу на абзац 2 та 3 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", де зазначено: обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Аналіз абзацу 2 та 3 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" вказує на те, що індекс у розмірі 103 відсотка (або 101 до внесених змін) застосовується не кожного місяця окремо, а наростаючим підсумком, шляхом складання індексів за кожний наступний місяць. І як тільки індекс перевищив встановлений законом поріг, то індексація вже проводиться за кожен наступний місяць без обмежень.
Зазначені правові висновки також висловлені Верховним Судом у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 165/2594/17.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній малозначній справі, оскільки вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції від 04 грудня 2012 року, актовий запис № 10845 (а. с. 5).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2013 року у справі № 520/10043/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, 750 грн щомісяця з 05 серпня 2013 року та до досягнення дочкою повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6,7).
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, який з 17 лютого 2014 року перебуває на примусовому виконанні у Першому Приморському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Розрахунок сум індексації, стягнутих за рішенням суду від 01 жовтня 2013 року, орган державної виконавчої служби не проводив, що підтверджується відповіддю державного виконавця від 25 травня 2020 року (а. с. 10).
Відповідно до розрахунку суми індексації по аліментам, здійсненого позивачем, з серпня 2013 року до травня 2020 року індексація щомісячного платежу по аліментам становить 56 116, 5 грн (а. с. 9 -12).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою та другою статті 184 СК України (у редакції, чинній станом на серпень 2013 року) визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Частинами першою та другою статті 184 СК України (у редакції, чинній на момент звернення до суду) встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" (№ 1282-XII від 03 липня 1991року). У частині першій статті 2 цього закону визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився.
Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13 висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Частиною першою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від N 17 липня 2003 року № 1078.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (який набув чинності 01 січня 2016 року) у частині першій статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" величину "101" замінено величиною "103".
Отже, з правового аналізу статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотки.
При цьому, з огляду на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, зокрема, Додаток 1 "Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації" до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка "Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації" у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 10-4 Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.
Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2013 року у справі № 520/10043/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, 750 грн щомісяця з 05 серпня 2013 року та до досягнення дочкою повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, індексація аліментів повинна проводитися з 05 серпня 2013 року.
З висновками суду апеляційної інстанції, зокрема, в частині здійсненого ним розрахунку суми індексації аліментів, колегія суддів не погоджується та вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з огляду на таке.
Починаючи з серпня 2013 року, приріст індексу споживчих цін наростаючим підсумком перевищив поріг індексації у розмірі 101 відсоток у грудні 2013 року (1, 000 вересень * 1,004 жовтень * 1,002 листопад * 1,005 грудень * 100% = 101,1%).
Відповідно до частин першої, третьої пункту 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Тому величина приросту індексу споживчих цін 1,1% застосовується для індексації аліментів з лютого 2014 року (місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін за грудень 2014 року (січень 2014 року).
Оскільки вперше приріст індексу споживчих цін перевищив поріг індексації у розмірі 101 відсоток у грудні 2013 року, то починаючи з січня 2014 року індекс споживчих цін для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації обчислюється наростаючим підсумком: 1,002 січень *1,006 лютий * 1,022 березень * 100% = 103%.
Беручи до уваги, що приріст індексу споживчих цін за період з січня 2014 року до березня 2014 року становить 3%, величина приросту індексу споживчих цін з урахуванням попереднього (базового) приросту індексу споживчих цін 1,1 % становить 4,1% (1,011 *1,03 *100 -100 = 1, 041 %).
Величина приросту індексу споживчих цін 4,1% застосовується для індексації аліментів з травня 2014 року (місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін за березень 2014 року (квітень 2014 року).
Відповідно до частини п`ятої пункту 4 Порядку сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, за лютий - квітень 2014 року аліменти підлягають індексації у розмірі 8,25 грн щомісяця (750 грн * 1,1/100 = 8,25 грн), за травень 2014 року - 30,75 грн (750 грн * 4,1/100 = 30,75 грн).
Аналогічно здійснюється розрахунок індексації аліментів за наступні місяці.
Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що з часу присудження аліментів розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", який застосовується до спірних правовідносин за аналогією закону.
Здійснивши перевірку розрахунку, наданого позивачем, колегія суддів вважає, що він відповідає встановленому Порядку. Отже, суд першої інстанції правильно вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму індексації аліментів на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з серпня 2013 року до травня 2020 року включно у розмірі 56 116,05 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов неправильних висновків про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, коштів у розмірі 6 161,25 грн, оскільки проведений ним розрахунок не відповідає положенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року.
Так апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що індексацію слід проводити лише за ті місяці, у яких індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг, у той час, як, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексація повинна нараховуватись щомісячно, а зміна індексу (індексація) відбувається у тих місяцях, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить встановлений у законі поріг індексації.
При цьому розрахунок розміру аліментів, здійснений апеляційним судом на підставі статті 182 СК України (у редакції Закону України № 2037-VIII від 17 травня 2017 року), не застосовується до спірних правовідносин, оскільки індексована сума аліментів за період з 07 липня 2017 року до 01 червня 2020 року є більшою, ніж сума аліментів, визначена апеляційним судом за вказаний період.
Зазначене не суперечить статті 182 СК України (у редакції Закону України № 2037-VIII від 17 травня 2017 року) та відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України забезпечив повний та всебічний розгляд справи, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду, яке є правильним по суті спору.
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку у застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.
Оскільки судом касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року скасовується, тому додаткова постанова Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року втрачає силу.