Постанова
Іменем України
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №296/3115/20
провадження №61-1087св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2020 року у складі судді Драча Ю. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з позовом, у якому просив стягнути 20 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі № 806/1424/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року.
Позивач зазначив, що протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює на власний розсуд в 20 000 000 грн та вважає, що дана сума буде достатньою для відновлення душевної рівноваги. Моральна шкода виразилась в душевних стражданнях пережитими ним у зв`язку із неправомірними діями відповідача,
у зв`язку з чим похитнулась віра в державні органи та саму державу України.
Також ОСОБА_1 зазначив, що був змушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на його психічному стані та відносинах в сім`ї.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог. Позивач ОСОБА_1 не надав докази заподіяння відповідачем моральних страждань або втрат немайнового характеру..
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирськогоапеляційного суду від 15 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.Зазначений висновок ґрунтується на оцінці встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів.
Апеляційний суд також указав, що рішенням у адміністративній справі Житомирський окружний адміністративний суд, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1, зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути це клопотання з урахуванням норм законодавства та правових висновків Верховного Суду. Цим судовим рішенням були відновлені порушені права позивача на розгляд його клопотання у відповідності до вимог законодавства. Визнання судом протиправною бездіяльності відповідача було зумовлене виключно порушенням порядку розгляду клопотання про передачу в оренду земельної ділянки. Будь-яких інших обставин, зокрема, щодо заподіяння шкоди позивачу, причинного зв`язку між такою шкодою та бездіяльністю відповідача не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, у справі ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неправильним застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі
№216/3521/16-ц (провадження №14-714цс19).
Оскаржувані судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не враховано, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року доведена протиправність дій відповідача, тому ця обставина не потребує доказування.
Доводи інших учасників справи
У відзиві Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області заперечило проти доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зауважує, що сама лише наявність судового рішення, яким відмову відповідача визнано протиправною, не може бути підставою для задоволення позову, адже цим рішенням не встановлена безумовна доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, в якій просив надати йому в оренду строком на 49 років земельну ділянку, площею 10,52 га (кадастровий номер 1820980300:02:000:1337),
яка призначена для сінокосіння та розташована на території Брусилівського району Житомирської області. Листом від 30 березня 2018 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду
від 25 травня 2018 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 від 2 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року про передачу в оренду земельної ділянки та за результатами розгляду прийняти рішення встановленої форми, з урахуванням норм Земельного Кодексу України, правових висновків Верховного Суду та встановлених судом обставин справи.
У вказаному рішенні суд зазначив, що відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру
в Житомирській області про надання в оренду земельної ділянки або про відмову у наданні в оренду земельної ділянки після спливу встановленого законом строку для прийняття такого рішення, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з переліку тих, які він повинен ухвалити відповідно до вимог закону.
На виконання вказаного рішення в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Музиченко С. 10 серпня
2018 року №101 видано наказ №101, відповідно до якого
ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про надання в оренду земельної ділянки.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 правовою підставою своїх вимог зазначив статті 23 та 1167 ЦК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.