Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 759/1958/15-ц
провадження № 61-14260св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
субʼєкт оскарження - державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчук Костянтин Петрович,
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство банк "Траст", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука Костянтина Петровича на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст скарги
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука К. П. (далі - державний виконавець Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство банк "Траст" (далі - ПАТ банк "Траст"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Сіті Фінанс").
Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Савчука К. П. від 13 грудня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника постановлено: звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 ; здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 % до виплати залишку боргу в розмірі 117 241, 25 грн.
Зазначав, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, у справі № 759/1958/15-ц визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва Савчука К. П. щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ( ОСОБА_1 ) від 05 вересня 2016 року.
14 березня 2017 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва Савчуком К. П. винесено постанову про припинення утримання із пенсії боржника, які здійснювалися на підставі постанови про звернення стягнення на пенсію боржника № 52116998 від 05 вересня 2016 року та постановлено зазначену ухвалу повернути до ВДВС без подальшого виконання.
Вважав, що рішення суду про стягнення з нього боргу не може бути виконане за рахунок його пенсії, оскільки наявність у нього майна, на яке накладено арешт, свідчить про початок процедури звернення стягнення на майно боржника.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Савчука К. П. щодо винесення ним 13 грудня 2018 року постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 52116998;
- зобов`язати державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, який здійснює виконавчі дії по виконавчому провадженню № 52116998 станом на 25 лютого 2019 року, скасувати постанову державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Савчука К. П. від 05 вересня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року у складі судді Сенька М. Ф. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала районного суду мотивована тим, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена з дотриманням вимог статті 68 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, підстави для задоволення скарги відсутні.
При цьому районний суд послався на положення частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження", у якій зазначено, що із пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, пов`язані з винесенням постанови від 13 грудня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 52116998 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та ніші доходи боржника від 05 вересня 2016 року у виконавчому провадженні ВП №52116998.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13 грудня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 52116998.
Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки боржник отримує дивіденди АСК "Укррічфлот", відтак, державний виконавець мав вчинити дії щодо продажу цінних паперів. Проте матеріали справи не містять підтверджень, що державний виконавець звертався до фондової біржі для продажу цінних паперів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчук К. П., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Савчука К. П. мотивована тим, що, оскільки у боржника відсутні кошти на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, ураховуючи, що боржник отримує пенсію, оскаржувана постанова про звернення стягнення на пенсію від 13 грудня 2018 року не підлягає скасуванню.
Зазначає, що у відділу ДВС відсутня інформація щодо наявності у власності боржника цінних паперів, отже, відсутні підстави для їх продажу.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує те, що апеляційний суд неправильно оцінив наявні у справі докази, не встановив повно обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Зазначає, що звернути стягнення на належний боржнику житловий будинок неможливо, оскільки стягувач не здійснив авансування витрат, пов`язаних з оплатою послуг суб`єктів господарювання щодо проведення оцінки зазначеного нерухомого майна, про що складено акт державного виконавця.
Вважає, що боржник у порушення вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" не надав інформацію щодо наявності у нього цінних паперів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стрикаль О. В. подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, отже, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.
Зазначає, що оскільки державним виконавцем були застосовані заходи примусового звернення стягнення на майно боржника, він не мав права звертати стягнення на пенсію боржника. При цьому державний виконавець, знаючи про наявність ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, повторно, незаконно вирішив виконати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року у справі № 759/1958/15-ц за рахунок пенсії ОСОБА_1, що прямо вказує на перевищення ним своїх повноважень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року у справі № 759/1958/15-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк "Траст" стягнуто заборгованість за договором про надання кредиту від 03 квітня 2014 року у сумі 113 834,16 грн та судовий збір у сумі 1138,34 грн.
Рішення набуло законної сили та звернуте до виконання.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження (том 3, а. с. 114).
Постановою від 05 вересня 2016 року старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05 вересня 2016 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (том 4, а. с. 71-72).
За отриманими даними у боржника відсутні кошти на рахунках у банках; отримує дивіденти АСК "Укррічфлот"; перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію в розмірі 7 910,89 грн (том 5, а. с. 15).
Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру МВС за боржником зареєстровано два транспортні засоби: Fiat Uno реєстраційний номер НОМЕР_1 та ГАЗ 21Р р.н. НОМЕР_2 (том 5, а. с. 14).
Постановою про розшук майна боржника від 09 листопада 2016 року оголошено у розшук все майно ОСОБА_1, у тому числі транспортні засоби Fiat Uno реєстраційний номер НОМЕР_1 та ГАЗ 21Р реєстраційний номер НОМЕР_2 (том 5, а. с. 25).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника від 26 жовтня 2016 року встановлено, що за ним зареєстровано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (том 5, а. с. 11).
13 серпня 2018 року державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області на виконання доручення державного виконавця Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ проведено опис та арешт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (том 3, а. с. 117).
13 грудня 2018 року державний виконавець прийняв постанову про звернення стягнення на доходи боржника в розмірі 20% та направив її для виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (том 5, а. с. 116).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчук К. П. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Згідно із частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною п`ятою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно із частиною другою статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Стаття 68 Закону України "Про виконавче провадження" визначає умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Зокрема, звернення стягнення здійснюється виконавцем у разі:
- відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах;
- відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум;
- у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів;
- у разі виконання рішень про стягнення на суму, що не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати;
- за письмовою заявою стягувача.
Встановлено, що у заяві ПАТ банк "Траст" про відкриття виконачого провадження від 12 липня 2016 року № б/н зазначено: "одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все майно та кошти боржника, про що винести відповідну постанову. Направити виконавчий лист за місцем нарахування пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян для погашення заборгованості шляхом відрахувань із пенсії без перевірки майнового стану" (том 5, а. с. 2).
Отож, правильними є висновки суду першої інстанції про відсутність у діях старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука К. П. ознак неправомірної поведінки, оскільки його дії під час винесення постанови від 12 грудня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника відповідали положенням статті 68 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні, оскільки винесенню постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12 грудня 2018 року передувала письмова заява стягувача, яка і стала підставою для вчинення оскаржуваної виконавчої дії.
Висновки суду апеляційної інстанції про отримання боржником дивідендів АСК "Укррічфлот", як обставину, що свідчить про неможливість проведення звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, є необґрунтованими, оскільки звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є заходом примусового виконання судового рішення, який спрямований на ефективне виконання рішення суду та проводиться державним виконавцем, зокрема, за заявою стягувача.
Доводи ОСОБА_1 про те, щооскільки державним виконавцем були застосовані заходи примусового звернення стягнення на майно боржника, він не мав права звертати стягнення на пенсію боржника є необґрунтованими, так як положення частини другої статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" не містять такої заборони.
Навпаки, вказана норма встановлює, що за іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Тобто, застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника не є необхідною умовою для звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (що вимагається у частині першій статті 68 Закону України "Про виконавче провадження").
Посилання ОСОБА_1 на наявність ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчука К. П. з винесення постанови від 05 вересня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника не заслуговують на увагу, оскільки зазначені судові рішення виконані, а висновки судів, зроблені за результатами розгляду скарги від 26 жовтня 2016 року.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблено обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення скарги у зв`язку з відстутністю у діях старшого державного виконавця порушень Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції залишенню в силі.