Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 569/16503/13
провадження № 61-8431св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Нікольченко Борис Борисович, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 20 квітня
2021 року у складі судді Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") як правонаступник Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ "УкрСиббанк", про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно та виселення.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня
2014 року у складі судді Кучини Н. Г. позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. У рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі
442 728,92 грн за договором про надання споживчого кредиту від 26 червня 2008 року № 11365308000, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26 червня 2008 року № 305332, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І., зареєстрованим у реєстрі за № 3780, шляхом визнання права власності на іпотечне майно, а саме на квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 66,4 кв. м, жилою площею 38,8 кв. м, за ПАТ "Дельта Банк".
У задоволенні решти позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року виправлено допущену у резолютивній частині рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2014 року описку в цивільній справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ "УкрСиббанк", про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно
та виселення.
Вказано вважати правильним другий абзац резолютивної частини рішення суду в такій редакції: "в рахунок погашення кредитної заборгованості
у розмірі 442 728 (чотириста сорок дві тисячі сімсот двадцять вісім гривень 92 копійки) за договором про надання споживчого кредиту від 26 червня 2008 року № 11365308000, укладеним між АКІБ "Укрсиббанк"
та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26 червня 2008 року № 305332, укладеним між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Кострикіним В. І. та зареєстрованого в реєстрі за номером 3780, шляхом визнання права власності на іпотечне майно, а саме, квартиру
АДРЕСА_1 загальною площею 66,4 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м за ПАТ "Дельта Банк".
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сиськової О. Л. залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2014 року - без змін.
УхвалоюРівненського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області
від 10 вересня 2018 року у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ "УкрСиббанк", про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно та виселення.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що підстави, наведені представником ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року, є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Нікольченко Б. Б., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 02 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що питання щодо відкриття апеляційного провадження вирішено одноособово суддею Хилевичем С. В.
Зазначає, що ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово. Слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
Посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18-ц (провадження
№ 14-126цс20).
Вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята неповноважним складом суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Нікольченко Б. Б., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною другою статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважностіпричин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про
її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Судом установлено, що у квітні 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якої діяв адвокат Нікольченко Б. Б., звернулася до суду апеляційної інстанції
з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції та просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року. Проте апеляційний суд
у складі судді-доповідача відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки визнав неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням
ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про
відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкриття апеляційного провадження є підставою для переходу до іншої стадії судового процесу - апеляційного розгляду, порядок проведення якої регламентований параграфом 3 глави 1 розділу V ЦПК України.
Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення його статті 185 (частини перша та друга статті 357 ЦПК України).
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою
в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку
на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє
у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому
статтею 358 цього кодексу (частини третя та четверта статті 357 ЦПК України).
Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 357 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
Отже, ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказаніпитання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.
Отже, слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
Зазначений правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18-ц (провадження № 14-126цс20), яку суд апеляційної інстанції не врахував.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, оскільки поважність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
При новому розгляді питання про відкриття апеляційного провадження колегії суддів апеляційного суду слід належним чином дослідити доводи апеляційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою
для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду