Постанова
Іменем України
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 477/1140/19
провадження № 61-11644св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Національний банк України, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал",
третя особа - приватний нотаріус Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Реукова Наталія Анатоліївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у складі колегії суддів: Крамаренко Т. В., Бондаренко Т. З., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного банку України, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"), третя особа - приватний нотаріус Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Реукової Наталії Анатоліївни, про зняття обтяження з житлового будинку та земельних ділянок.
Позов мотивований тим, що 22 серпня 2007 року між ним та ТОВ "Український промисловий банк" укладений кредитний договір № 418/ФКВ-07, за умовами якого йому наданий кредит у сумі 5 000 доларів США строком до 21 липня 2010 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань 22 серпня 2007 року між ним та Банком укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Реуковою Н. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1341, за умовами якого накладено заборону на відчуження на майно, належне йому на праві приватної власності, а саме: житловий будинок з надвірними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земельну ділянку площею 0,1865 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2008 році зобов`язання за кредитним договором виконані в повному обсязі. Однак, Банком не повідомлено реєстратору про виконання позивачем основного зобов`язання та припинення договору іпотеки, внаслідок чого на сьогодні в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомості майна містяться записи про обтяження та наявний запис у Державному реєстрі іпотек щодо нерухомого майна, належного позивачу.
Приватний нотаріус Жовтневого районного нотаріального округу Реукова Н. А. відмовила у вчиненні нотаріальної дії щодо зняття обтяження через відсутність доказів погашення кредитної заборгованості. ТОВ "Український промисловий банк", з яким укладений кредитний договір, ліквідовано, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості отримати відповідне підтвердження щодо погашення кредиту.
З відповіді на його неодноразові звернення до НБУ щодо отримання інформації про погашення заборгованості та припинення договору іпотеки вбачається що права та вимоги за кредитним договором від 22 серпня 2007 року від ТОВ "Укрпромбанк" до Управителя - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" не переходили, також за договором від 30 червня 2019 року № 1620 про передачу Активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь АТ "Дельта Банк" до останнього також не переходили права вимоги за вказаним кредитним договором.
Посилаючись на викладене позивач просив:
зняти обтяження з житлового будинку АДРЕСА_1 та скасувати запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 5534700;
зняти обтяження з земельної ділянки, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер земельної ділянки 1297, кадастровий номер 4823382601:01:046:0015 та скасувати запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 5534732;
зняти обтяження з земельної ділянки площею 0,1865 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за вищевказаною адресою, реєстраційний номер земельної ділянки 1280, кадастровий номер 4823382601:01:046:0016 та скасувати запис в Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 5534719;
скасувати запис у Державному реєстрі іпотек № 5584509, внесений на підставі іпотечного договору, посвідченого 22 серпня 2007 року приватним нотаріусом Реуковою Н. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1341.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2020 року позов задоволено.
Скасовано заборону на відчуження: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, внесену 22 серпня 2007 року за №5534700 реєстратором - приватним нотаріусом Реуковою Н. А. за договором іпотеки від 22 серпня 2007 року № 1341; земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4823382601:01:046:0015, реєстраційний номер земельної ділянки 1279, внесену 22 серпня 2007 року за №5534732 реєстратором - приватним нотаріусом Реуковою Н.А. за договором іпотеки від 22 серпня 2007 року № 1341; земельної ділянки площею 0,1865 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4823382601:01:046:0016, реєстраційний номер земельної ділянки 1280, внесену 22 серпня 2007 року за №5534719 реєстратором - приватним нотаріусом Реуковою Н. А. за договором іпотеки від 22 серпня 2007 року № 1341.
Скасовано запис у Державному реєстрі іпотек 5584509, внесений на підставі іпотечного договору, посвідченого 22 серпня 2007 року приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Реуковою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1341.
Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що права позивача на володіння майном порушені, оскільки позивачем вчасно виконані зобов`язання за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 418/ФКВ-07, в зв`язку з чим припинила свою дію іпотека, яка стала підставою накладення обтяження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу Національного банку України задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Національного банку України, ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про зняття обтяження з житлового будинку та земельних ділянок відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову про зняття обтяження з житлового будинку та земельних ділянок, які були предметом іпотеки без залучення до участі у справі усіх заінтересованих осіб у встановленому процесуальним законом порядку є передчасним. Суд апеляційної інстанції не має процесуальної можливості усунути недоліки, допущені судом першої інстанції щодо незалучення ТОВ "Укрпромбанк" до участі у справі в якості співвідповідача в порядку ст. 51 ЦПК України. Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2020 року та залишити в силі рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2020 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі ТОВ "Укрпромбанк". Суд апеляційної інстанції не залучив до участі у справі ТОВ "Укрпромбанк" як співвідповідача, не замінив первісного відповідача належним відповідачем, не вказав належного відповідача та особи, що не була залучена до участі у справі.
Суд апеляційної інстанції вніс неправдиві відомості, оскільки в мережі інтернет на сайті Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є інформація про банки яких завершена ліквідація і серед списку є ТОВ "Укрпромбанк" в розділі завершена ліквідація.
Аргументи учасників справи
У квітні 2021 року Національний банк України надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Відзив мотивований тим, що Національний банк України не є належним відповідачем у даній справі, він не наділений функціями офіційного визнання і підтвердження фактів набуття, зміни або припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно. Однак, Національний банк України не відповідає за зобов`язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язань.
Відповідно до касаційної скарги не вбачається, які саме позовні вимоги пред`явлені позивачем до Національного банку України та з яких саме порушених прав та законних інтересів дані вимоги випливають.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2021 року матеріали цивільної справи № 477/1140/19 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 26 лютого 2021 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 522/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.