Постанова
Іменем України
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 522/3928/20
провадження № 61-7853св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Бережним Олександром Володимировичем, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (далі - ДП "Одеський морський торговельний порт") із позовом про оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення (догани).
Позов мотивований тим, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі наказу № 34/к від 06 лютого 2020 року не було дотримано норм закону. Наказ не містить посилання на зміст вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, тобто в чому полягає протиправна поведінка позивача (дія чи бездіяльність) та в який саме час вона мала місце (дата вчинення). Наказ не містить посилання на будь-який локальний нормативний акт (Правила внутрішнього трудового розпорядку, посадова інструкція і т.і.), вимоги якого було порушено позивачем. Акт (висновок) комісії, на який міститься посилання в наказі, яким встановлено факт несвоєчасного відображення інформації зміни власника пакетів програмного забезпечення, не містить посилань на те: де мала відображатись зазначена інформація про власника; в який період часу зазначена інформація підлягала зміні; яким документом встановлено час внесення зміни зазначеної інформації; ким та коли саме мали вноситись зміни інформації про власника; яке правове значення має зазначена інформація і якими є наслідками її несвоєчасного внесення. Наказ не містить зазначення форми вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. Під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач не вимагав від позивача письмових пояснень та не врахував ступінь тяжкості вчинено проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за якими вчинено проступок, і попередню роботу працівника, як того вимагає закон. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду із дійсним позовом.
Позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ ДП "Одеський морський торгівельний порт" № 34/к від 06 лютого 2020 року "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2020 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ДП "Одеський морський торговельний порт" про оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення (догани) відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бережного О. В. задоволено.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2020 року скасовано.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП "Одеський морський торговельний порт" про оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення (догани) задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП "Одеський морський торговельний порт" № 34/к від 06 лютого 2020 року "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани та позбавлено усіх заохочувальних виплат, передбачених Колективним договором на строк дії догани.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 травня 2021 року заяву адвоката Бережного О. В., який діє від імені ОСОБА_1, про ухвалення додаткового рішення, задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Одеський морський торговельний порт" на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальному розмірі 2 102,00 грн.
В іншій частині заяви адвоката Бережного О. В. відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання щодо перерозподілу судових витрат у постанові Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року не було вирішено, відтак, в порядку статті 270 ЦПК України, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 2 102 грн слід стягнути з відповідача.
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана 08 квітня 2021 року, тобто зі спливом передбачених статтею 141 ЦПК України строків. Ані позивачем ОСОБА_1, ані його представником - адвокатом Бережним О. В. в ході розгляду справи у суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції не заявлялись вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У судовому засіданні, яке було призначено на 19 березня 2021 року Одеським апеляційним судом, адвокатом Бережним О. В. також не було заявлено про намір звернутись із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника Бережного О. В., у якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 травня 2021 року в частині відмови у стягненні з ДП "Одеський морський торгівельний порт" на користь ОСОБА_1 судових витрат, що складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що представник позивача не погоджується з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції в частині судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 6 000,00 грн, понесення яких було обумовлено в позовній заяві, докази понесення яких було подано разом із позовною заявою - копія договору з додатком, рахунком та квитанцією. Зазначений розмір судових витрат, понесених позивачем, було обумовлено у позовній заяві та докази їх понесення подано до суду в строк, передбачений статтею 141 ЦПК України. Питання про розподіл судових витрат між сторонами судом першої інстанції та в подальшому судом апеляційної інстанції вирішується в силу вимог закону та не залежить від того, чи було учасником справи заявлено з цього приводу окрему вимогу, як на тому наполягає суд апеляційної інстанції. Таким чином, судом апеляційної інстанції не було застосовано вимоги пункту 6 частини першої статті 264 та підпункти б, в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що ухвала суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2021 року ДП "Одеський морський торгівельний порт" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 травня 2021 року закрити.
Відзив мотивований тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена у відповідності до норм процесуального та матеріального права. Відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, а тому його слід закрити. Посилання позивача на те, що суд апеляційної інстанції не застосував пункт 6 частини першої статті 264 та підпунктів б,в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України не відповідає дійсності, оскільки суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, відмовивши у задоволенні вимоги відносно стягнення витрат на правову допомогу. Незгода позивача з розподілом судових витрат не дає підстав стверджувати, що суд не здійснював такого розподілу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2021 року матеріали цивільної справи № 522/3928/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 26 липня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).